У серпні сплив термін контракту директорів одразу трьох прилуцьких шкіл – ліцеїв №7 та №9 і гімназії №13. Конкурсний відбір на посаду очільника закладів освіти №№7 і 13 провели 19 вересня, директора ліцею №13 обирали наступного дня, 20 вересня.
Працювали відповідні комісії, до складу яких увійшли депутати міської ради, спеціалісти освіти, педагогічні працівники.
Очолила комісію заступниця Прилуцького міського голови Тетяна Пахомова.
Власне бачення розвитку гімназії №13, можливості удосконалення освітнього процесу презентували дві кандидатки – Наталія Кисіль і Наталія Воронько. Запропонували і по 5 проєктів, які, охочі зайняти посаду, хотіли б запровадити в закладі освіти.
Також проходили тестування на знання законів України, розв’язували ситуаційні задачі. Бланки надали спеціалісти управління освіти Прилуцької міської ради. Вони надійшли в конверті. Пакунок відкривали в присутності членів комісії та конкурсанток. Почерговість кандидатів визначали методом жеребкування.

Легкоатлетичні естафети
На спортивному майданчику гуманітарно-педагогічного коледжу пройшли відкриті змагання з комбінованої легкоатлетичної естафети 4х300 м (юнаки + дівчата), приурочені Міжнародному дню студентського спорту.
У запеклій боротьбі І місце посіла команда 11 групи фізичного виховання в складі: Денис Самойленко, Анастасія Алдошина, Гліб Бабарика, Вікторія Обруч.
Заслужене ІІ місце виборола команда Ліцею №6.
ІІІ місце дісталося 41-й групі фізичного виховання.

Систематично Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» разом із фондом Дениса Парамонова та партнерами здійснює гуманітарну місію. Цього разу допомогу передали госпіталям і військовим, які несуть службу на Запорізькому напрямку.
Щодня війська рф ведуть обстріли по Україні, зокрема, по Оріхову в Запорізькій області. Ворог використовує різноманітне озброєння: артилерію, реактивні системи залпового вогню та авіабомби. Попри постійні атаки, в місті продовжують жити близько тисячі осіб. Тому команда волонтерів і благодійників передала обладнання та техніку, яка допоможе рятувати життя: як цивільних, так і військових. Про це розповів голова наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», перший заступник голови Комітету ВР України з питань здоров’я нації Валерій ДУБІЛЬ.

Не дивлячись на військовий час, міська рада не лишає комунальні підприємства без підтримки. Чимала увага приділяється оновленню матеріально-технічної бази та оснащенню їх сучасною спеціалізованою технікою.
Так, днями на комунальному підприємстві «Прилукитепловодопостачання» запрацювала новенька повітродувна станція вартістю понад 4 млн грн. Кошти на обладнання були передбачені Прилуцькою міською радою в бюджеті на 2024 рік. Власне, отримало підприємство дану повітродувну станцію ще місяць тому, кілька тижнів тривало її встановлення та налаштування і ось, нарешті, обладнання запрацювало.
Нова повітродувна станція встановлена на заміну старій, оскільки та вже не могла забезпечувати належний рівень роботи системи водо- очищення.
Насправді до цього часу на підприємстві працювало три таких станції. Однак, усім їм уже понад 40 років і вони практично не підлягають ремонту, адже на сьогодні неможливо придбати необхідні деталі на заміну, оскільки обладнання було вироблене свого часу в росії.

Прилуцька дитяча лікарня, у рамках співпраці з Державним агентством стратегічних резервів Польщі, отримала два генератори потужністю 22 кВт. Нове обладнання має забезпечити безперебійне функціонування медзакладу в умовах відключення електроенергії.

Знову біль, знову втрата, знову чорна звістка сколихнула нашу громаду.
Найвищу ціну за волю України та спокійне мирне життя для кожного з нас заплатив ще один хоробрий Герой, наш земляк КІЗІМ Андрій Володимирович, 1987 року народження.
Сьогоденна історія України пишеться не чорнилом, а кров’ю. Боротьба за свободу дається військовослужбовцям найвищою ціною: втраченим здоров’ям і, на жаль, відібраними життями.
Кожна загибель воїна – це велика втрата для рідних і для всієї громади.
На щиті до рідної землі повернувся Герой – Андрій Кізім із позивним «Незнайка».

адання пільг, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Основним нормативним документом, який регламентує перелік таких пільг і компенсацій є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Одним із видів пільг є житлово-комунальні, які надаються в залежності від категорії, яку отримав постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як пояснили в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, коли говорять про постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, то мається на увазі кілька категорій осіб. По-перше, це військові, які на сьогодні мають 2 посвідчення (чорнобильське та особи з інвалідністю внаслідок війни) й державою їм забезпечено 100% пільгу на оплату комунальних послуг. А є особи, в чиїх довідках МСЕК вказано, що вони брали участь у роботах пов’язаних із ліквідацією наслідків аварії не як військові, а як відряджені від певного підприємства. Такі особи згідно із Законом мають лише 50% пільгу відповідно до 1 наявного посвідчення (ліквідатор або потерпілий).

Пропонуємо інформацію про ще одну з вулиць нашого міста, яку було перейменовано відповідно до розпорядження Чернігівської обласної військової адміністрації №579 від 23 липня 2024 року «Про перейменування об’єктів топонімії в населених пунктах області».

Вулиця Короленка – вулиця Володимира Великого

Володимир Галактіонович Короленко (1853-1921 рр.) – визначний український та російський письменник, публіцист, гуманіст середини XIX – початку XX століття, громадський діяч і журналіст.
Народився 15 (27) липня 1853 року в Житомирі. В. Короленко походив із роду козаків. У Володимира було два брати і три сестри.
Батько письменника був суворим повітовим суддею та асесором. Мати була родом із Польщі, тому письменник із дитинства досконало знав польську мову. Його завжди захоплювала література. Дитинство хлопця минуло на Житомирщині, серед прекрасної української природи та народної культури, де він жив до 13 років.
Початкову освіту Короленко отримав у Житомирській гімназії, потім сім’я переїхала в Рівне, де він вступив до місцевого училища.