До меморіального заходу долучилися міський голова Ольга ПОПЕНКО, посадовці міської ради, а також небайдужі мешканці міста й молодь. Учасники акції хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх дітей, які загинули через російську агресію. Символічні дзвіночки, що уособлюють голоси маленьких янголів, цього дня лунали по всій Україні, нагадуючи світу про страшну ціну війни.
На жаль, російська агресія принесла непоправне горе й до Прилук. Серед дітей, чиї життя забрала війна, є й наші земляки – це Андрій СУКНИСТИЙ, Дарія ЛОБОДА та маленький Михайлик ШИГИДА.
15-річний Андрій навчався у 9 класі Прилуцької гімназії №14, захоплювався спортом і технікою, мріяв про власний мотоцикл і будував плани на майбутнє. Та 19 травня ворожий удар по Прилуках обірвав його життя – лише за два тижні до шістнадцятиріччя.
19-річна Дарія обрала шлях добра й допомоги людям. Після закінчення Прилуцького фахового медичного коледжу вона продовжила навчання в Сумському державному університеті та мріяла стати медиком. Її життя трагічно обірвалося внаслідок російського ракетного удару по Сумах 13 квітня 2025 року.
1-річний Михайлик приїхав зі столиці погостювати в бабусі з дідусем, але загинув у ніч на 5 червня 2025 року внаслідок влучання ворожого безпілотника в будинок, де він перебував разом із мамою та бабусею.
Учасники акції згадали Михайла, Андрія, Дарію та всіх українських дітей, чиї усмішки, мрії й надії назавжди забрала війна. Вони мали жити, дорослішати, кохати, створювати сім’ї, будувати майбутнє України. Натомість стали невинними жертвами жорстокої російської агресії.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожної дитини, чиє життя обірвала війна. Пам’ятаємо. Сумуємо. І робимо все, щоб їхні імена ніколи не були забуті. Адже допоки живе пам’ять – живуть і вони. Серед нас, у наших серцях, у нашій боротьбі за мирне майбутнє України.

Валерія ЧЕРНЯ