Вячеслав Каліш народився 17 лютого 1979 року в місті Прилуки. Шкільні роки минули в Прилуцькій школі №3. Після закінчення школи навчався в Прилуцькому професійному ліцеї, де здобув робітничу професію електрогазозварника. Згодом освіту продовжив у Прилуцькому агротехнічному коледжі, де заочно отримав фах електрика.
Своє доросле життя Вячеслав Каліш присвятив служінню України. З 1997 року проходив військову службу в місті Прилуки. З 2015 по 2017 рік брав участь в антитерористичній операції, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
З початку повномасштабного вторгнення Вячеслав став на захист рідної Прилуччини. З 13 січня 2025 року проходив службу у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові до останнього.
За свою службу Вячеслав Каліш був нагороджений: Відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції, Відзнакою Міністерства оборони України «Ветеран служби», Відзнакою «За оборону та охорону Прилуччини».
На жаль, 25 січня 2025 року старший сержант Вячеслав Каліш під час виконання бойового завдання загинув на Донеччині.
У глибокій скорботі лишилися рідні Захисника: мама Валентина Андріївна, дружина Ірина, донька Уляна, син Ілля, рідні та близькі.

Тарас Черненко народився 24 листопада 1981 року в місті Прилуки. Закінчив Прилуцьку гімназію №2, після чого вступив до Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «Автослюсар». Згодом був призваний на військову службу в армії. При її проходженні здобув військову спеціальність «Танкіст».
Разом із родиною проживав у місті Київ. Працював на Київському пивоварному заводі «Славутич», у ТОВ «Баядера», а також на заводі «Coca-Cola Україна».
У травні 2024 року доєднався до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на Покровському, Курахівському та Курському напрямках. Серед побратимів мав позивний «Чорний».
За самовідданість у боротьбі та незалежність був нагороджений нагрудним знаком «За вірність народу України І ступеня» Полтавської обласної ради.
У бою на Курському напрямку отримав поранення, але продовжував воювати.
На жаль, 24 жовтня 2024 року в Курській області солдат Тарас Черненко загинув. Посмертно був нагороджений Державною нагородою України – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У глибокому смутку залишилися рідні Героя: мама Тамара Олексіївна, батько Валерій Іванович, дружина Ольга, син Назар, сестра Неля із сім’єю, друзі, побратими та вся громада.
Прилуцька громада розділяє біль непоправної втрати та висловлює щирі співчуття рідним і близьким полеглих Захисників.

Вічна пам’ять Героям!