Чи буде хто-небудь сперечатися, що теперішня зима куди міцніше вхопила нас у свої крижані лещата, ніж кілька її попередниць? Учора сусіди по багатоповерхівці згадували, як минулоріч у лютому вже посходили квіти у дворі. Нині ж місто просякнуте кусючими морозними протягами, від яких неможливо сховатися, вкрите кучугурами та масовими ковзанками, а по ночах іще й надійно замасковане від примарного світла вуличних ліхтарів. І ніби й кінця-краю немає цій безжалісній зимі, а надія на близьку весну якщо й жевріє, то тільки у відчайдушних серцях оптимістів і романтиків.
Гарно було б у таку днину, загорнувшись у теплий плед, посидіти за книгою або ж помилуватися багаттям каміну з кішкою на колінах… Але більшість із нас у цьому місті замість користування перевагами безтурботного життя змушені залишати домашні стіни й вирушати на пошуки засобів для існування. Пригнічені проблемами буденності люди потрапляють в обійми негоди, що здатна звичайнісіньку поїздку за покупками чи обхід інстанцій перетворити в неабияке випробування – починаючи з подолання слизьких перешкод на тротуарі та продовжуючи задубілими кінцівками в очікуванні автобуса на зупинці. Коли ж довколишній холод починає пробиратись і всередину, важливо не вивітрити з душі теплу нотку, що озивається вірою в людей.

Минулої п’ятниці депутати Прилуцької міської ради зібралися в спортивному залі гімназії №5 ім. В.А. Затолокіна, щоб долучитися до флешмобу 22 Pushup Challenge. Акція, метою якою є підтримка ветеранів бойових дій із посттравматичним синдромом і популяризація здорового способу життя, швидко набрала обертів і докотилася до нашого міста.
Флешмоб стартував у США наприкінці минулого року після публікації звіту Департаменту в справах ветеранів, у якому були представлені дані про самогубства серед ветеранів за 2014 рік. Виявилося, що 22 ветерани щодня здійснювали самогубство.
В Україні флешмоб проводиться на підтримку воїнів АТО. Учасники 22 Pushup Challenge повинні 22 рази віджатися від підлоги й передати естафету далі, записуючи все на камеру. Деякі джерела зазначають, що віджиматися по 22 рази слід протягом 22 днів, але цього разу учасники обмежились «одиночним виступом».

Подорожчав хліб

Із 4 лютого ПрАТ «Прилуцький хлібозавод» був змушений змінити ціни на хліб та хлібобулочні вироби у бік збільшення. Про це в офіційному листі на ім’я керівника міськвиконкому повідомила генеральний директор підприємства Людмила Супруненко.
Подорожчання борошна, зростання ціни на електроенергію, газ і підвищення мінімальної заробітної плати призвело до того, що хліб «Міський» подовий у роздрібній вартості піднявся до 8 гривень 10 копійок за буханець, а батон «Прилуцький» тепер коштує 7 гривень 50 копійок (без націнки торговельних закладів).

Якщо не всі ми, то переважна більшість із нас має відношення до школи: хтось навчає, хтось навчається, хтось має школярів діток, хтось – онуків. Тому шкільні проблеми болять нам усім. Я добре їх знаю і як батько, і як депутат Прилуцької міської ради. Бо спілкуючись із різними людьми в різних мікрорайонах міста, чую одні й ті ж нарікання на роботу освітньої галузі. Перш за все, вони стосуються матеріального забезпечення як шкільних і дошкільних навчальних закладів, так і закладів позашкільної освіти.
Звернення з проханнями покращити матеріально-технічну базу тієї чи іншої школи або ж дитсадка, допомогти з ремонтом і необхідними речами надходять до моєї громадської приймальні часто й регулярно і вже обчислюються десятками.
Розуміючи скрутність фінансового становища закладів освіти, допомагаю чим можу: за власний кошт кільком дитсадкам купив комплекти білизни, меблі, подбав про ремонт подвір’я та утеплення приміщення, придбав телевізори для загальноосвітніх шкіл.

30 січня на громадське обговорення винесено проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України про створення госпітальних округів у місті Києві та 15 областях. До переліку регіонів потрапила й Чернігівська область, повідомляє «Український медичний часопис».
На Чернігівщині пропонується створити чотири госпітальні округи: Чернігівський, Корюківський, Ніжинський і Прилуцький. За проектом, до складу Прилуцького госпітального округу увійдуть заклади охорони здоров’я, розміщені на території міста Прилуки, Варвинського, Ічнянського, Прилуцького, Срібнянського й Талалаївського районів.
Робота над створенням госпітальних округів триватиме до кінця 2017 року та відбуватиметься в три етапи: формування меж госпітальних округів; створення госпітальної ради; розробка плану розвитку госпітального округу.
У 2017 році місцеві ради кожного округу (районні, міські, ОТГ) повинні створити майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду (дорадчий орган, рішення якого мають ухвалюватися місцевою владою). До неї увійдуть представники кожного міста обласного значення, району та ОТГ госпітального округу пропорційно до чисельності їх населення.

29 січня на льодовому майданчику мікрорайону Рокитний відбувся чемпіонат міста з хокею. У турнірі взяли участь команди «Удай», «Кустівці», «Рокитне», «Юніор».
За підсумками змагань чемпіоном стала наймолодша команда «Юніор», яка довела, що в прилуцьких шанувальників такого виду спорту, як хокей із шайбою, є можливість розвиватися.
Друге місце посіла команда «Кустівці», на третій позиції – «Рокитне», на четвертій – «Удай».
Команда-переможець була нагороджена кубком, а призери – грамотами та медалями.

Іноді просто дратує, коли бюрократія заважає нам рухатися вперед, до вершин демократичного суспільства, влада в якому належить народові. Невже хтось і справді вважає, що затягування часу всілякими формальними дрібничками врятує його від неминуче справедливого фіналу? Та найбільш прикро спостерігати, як перед нашим носом зачиняє двері рука того, хто опинився в статусі господаря виключно завдяки нашій волі.
От уявіть: на порозі вашого кабінету власною персоною стоїть ваш роботодавець. Чи будете ви замість того, щоб негайно приділити увагу людині, яка платить вам зі своєї кишені, просити її зачекати, поки ця зустріч не відповідатиме робочому розпорядку, колективному договору чи графіку особистого прийому? Воно й можна було б, але начальству це вкрай не сподобається. На жаль, не всі це розуміють…
Коли розпочиналася сесія міськради 27 січня, у затишному фойє перед залою засідань зібрався не один десяток людей. Жителі Прилук, платники податків і виборці прийшли до своїх депутатів із тривогою, яка не дає їм спокійно спати та дивитись у майбутнє. Натомість обранці не поспішали запросити «роботодавців», обговорюючи доцільність вислухати їх перед таким-то питанням чи після такого-то. Та навіть уявивши, що, скажімо, заміна однієї мистецької премії на іншу чи утворення управління замість відділу міської ради є насправді актуальнішими за долю загальноосвітньої школи №13 ім. Святителя Іоасафа Бєлгородського, впевнено констатуємо, що дров таки депутати наламали. Мало того, що витратили дорогоцінний час на бюрократичну метушню, так іще й громаду розбурхали, змусивши накопичувати в собі негатив, доки за край не хлюпне обурення.
Хвилювання в масах Заудаївського мікрорайону зародилося тоді, коли «хтось почув від когось» про тверде рішення перевести найменших учнів у основне приміщення школи. Відкритий лист міському голові з даного приводу «Град» опублікував у минулому номері. Та що там лист, коли розгорівся «відео-скандал» між окремими представниками депутатського корпусу та посадовцями ради, і навіть уже до суду справа дійшла!

Наприкінці грудня минулого року до мене зателефонувала прилучанка і, представившись бабусею дитини-інваліда, озвучила свою проблему. Зі слів жінки стало зрозумілим, що ця проблема об’єднала ще кілька десятків прилуцьких родин. Напередодні новорічно-різдвяних свят міському об’єднанню сімей, у яких виховуються діти інваліди «Надія», відмовили в наданні приміщення для святкування Нового року. Причина – банальна: через карантин у місцевих закладах освіти, пов’язаний зі спалахом застуди та грипу, міська влада вирішила перенести відповідні новорічно-різдвяні заходи аж на 16 січня…
«Наші дітки так чекали на свято! Сумлінно готувалися до нього», – з болем у голосі розповідала моя співрозмовниця. Наприкінці вона попрохала бодай чимось зарадити ситуації, зробити так, щоб хлопчики та дівчатка з вадами здоров’я теж долучилися до святкової новорічно-різдвяної круговерті й отримали максимум позитивних емоцій.
Звісно, мені, як депутату, не в силі було відмінити епідемію грипу та карантин. Порадившись зі своїми однопартійцями, ми вирішили негайно порадувати діток із «Надії» солодкими подарунками від Діда Мороза. Це, власне, і стало початком нашого знайомства з міською громадською організацією.