Друкувати цю сторінку

Милосердне місто

Чи буде хто-небудь сперечатися, що теперішня зима куди міцніше вхопила нас у свої крижані лещата, ніж кілька її попередниць? Учора сусіди по багатоповерхівці згадували, як минулоріч у лютому вже посходили квіти у дворі. Нині ж місто просякнуте кусючими морозними протягами, від яких неможливо сховатися, вкрите кучугурами та масовими ковзанками, а по ночах іще й надійно замасковане від примарного світла вуличних ліхтарів. І ніби й кінця-краю немає цій безжалісній зимі, а надія на близьку весну якщо й жевріє, то тільки у відчайдушних серцях оптимістів і романтиків.
Гарно було б у таку днину, загорнувшись у теплий плед, посидіти за книгою або ж помилуватися багаттям каміну з кішкою на колінах… Але більшість із нас у цьому місті замість користування перевагами безтурботного життя змушені залишати домашні стіни й вирушати на пошуки засобів для існування. Пригнічені проблемами буденності люди потрапляють в обійми негоди, що здатна звичайнісіньку поїздку за покупками чи обхід інстанцій перетворити в неабияке випробування – починаючи з подолання слизьких перешкод на тротуарі та продовжуючи задубілими кінцівками в очікуванні автобуса на зупинці. Коли ж довколишній холод починає пробиратись і всередину, важливо не вивітрити з душі теплу нотку, що озивається вірою в людей.


Навіть така банальна річ, як склянка чаю в душевній компанії, здатна створити справжнє диво. Щоб прилучани могли в скрутну зимову хвилину відчути його на собі, в місті працюють пункти обігріву. Пересидіти негоду пропонують у приймальному відділенні Центральної міськлікарні (вул. Київська, 56), територіальному центрі соціального обслуговування (вул. Короленка, 8), колишній їдальні «Нафтовик» (вул. Шевченка, 107) та в приміщенні Прилуцької міської організації Товариства Червоного Хреста, розташованому в самісінькому центрі міста по Скоропадського, 102.
Останній із названих пунктів обігріву діє лише в робочі дні з 8-00 до 16-00, але значення його не піддається переоцінці. Чи не найчастішими відвідувачами тут бувають підприємці з центрального ринку – благо, пройти слід якихось півсотні метрів. Заходять погрітися й інші категорії громадян, зокрема й переселенці з тимчасово окупованих територій. А ось безхатченків, найбільш зацікавлених у послугах служби милосердя, цього року не було.
Ставитися до будь-якої людини однаково – саме таке кредо всім нам варто перейняти в керівника міськрайонного ТЧХ Олени Охріменко. Зігріває не так чай із її дбайливої руки, як сонячна посмішка та добре слово. Поспілкувався – і припас такий заряд душевного тепла, що й сам не проти ним поділитися.
Щирій гостинності господарів додає ентузіазму підтримка небайдужих земляків, адже фінансування пункту обігріву здійснюється по суті на добровільній основі. Валентина Колесник (гастроном «Центральний») допомагає чаєм, цукром і печивом, Сергій Кулішов (магазин «Пакунок») – пластиковим посудом. А м’ята, що стане знахідкою для найвідвертішого гурмана, зібрана волонтерами.
Чи то масивний чолов’яга в хакі з повною снігу лопатою, чи набурмосений водій ранкової маршрутки, чи будь-хто із заклопотаних пішоходів у місиві завірюхи – кожен заслуговує на таке ставлення до себе, якого він бажає іншому. Сила міста, як відомо, у перспективах для його жителів залежно від їх особистих амбіцій. А можливість бути милосердним – єдиний шанс, доступний для всіх без винятку.
Бережіть себе та зігрівайте ближнього!

Олександр Бойко

Прочитано 2083 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Колонка редактора
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Останнє від Web-editor