№ 19
9 травня 2024 року

Колонка редактора

Колонка редактора (13)

Четвер, Вер. 14 2023

Будинок живе, поки в ньому живуть люди. Він посміхається шибками, прикриваючи мешканців кольровими фіранками. Насуплений карниз придає серйозності, а сандрики й пелястри додають трохи легковажності. Усі ці німі емоціїї можна спостерігати в українській хатині, поки в ній живуть люди...

Кинуті дворища старіють, хиріють і вмирають. Я багато бачив порожніх будинків у нас, на Чернігівщині, у депресивних селах. Вони окутуються плющем, кропивою та малинником. Ця картина відрізняється від того, що мене вразило на…, скажімо так, на межі Луганської та Донецької областей. Тут будинки кинуті через війну. Вони вмирали, коли в них ще жили люди. Останні втікали з них, щоб жити десь подалі від війни.

Мій підрозділ розселився по таких осиротілих, напівзруйнованих хатках. Жахливе відчуття. Ці будинки мертві, холодні, чужі.

Четвер, Жовт. 08 2020

— На вибори підеш?
– Буде вибір — піду.

Такий настрій невизначеності напередодні місцевих виборів є домінуючим. Пояснення цьому – втома, розчарування, зневіра. Причина такої інертності криється в надмірних сподіваннях на швидкі зміни, вірі в нічим не підкріплений популізм тих, хто черговий раз поділив Україну. Останній плебісцит із зеленим відтінком став початком сонного, бездіяльного стану громад.
Пістряві борди з «новими» обличчями, «професійними» командами та «креативними» лідерами не каталізують прояви пасіонарності. Це схоже навіть не на ступор, а на короткий привал. Хтось прос- то хоче поспостерігати, що цього разу з усього вийде, без нього. Така позиція буде принаймні запорукою відсутності приступів самобичування в майбутньому. Зручно, нічого не скажеш. Але хронометр цокає, календар скидає аркуші, мов жовтневий клен, підводячи нас до двадцять п’ятого числа. Я зовсім не хочу говорити, що це якась визначальна дата, а після неї все кардинально зміниться і, що небо впаде на землю. Ні, проходили це вже багато разів. Що найцікавіше, ми ніколи не були задоволені вибором. Програми кандидатів ми сприймали як справжнє меню, а нам знову приносили недогріту, пересолену страву. Шановні! Лозунг «Вчитися, вчитися і вчитися!» повинен висіти не в школах, а на виборчих дільницях, бо жодні вибори нас так нічого й не навчили.
Будучи депутатом шостого скликання, я пропонував ввести зміни в регламент ради, щоб майбутня кількість прилуцьких депутатів була зменшена з 50 до 34 осіб. Тоді мене не підтримали. Більше того, навіть звинуватили, що це паралізує роботу самоврядного органу. Незважаючи на це, поза моєю волею, та й моїх опонентів, кількість депутатів місцевих рад була змінена на законодавчому рівні. Сьоме скликання було представлене в кількості тридцяти чотирьох обранців громади. Так званого паралічу не сталося, але попри всі закони діалектики кількість не переросла в якість. Та система виборів здивувала багатьох, коли після голосування за «брендові» партії Прилук, виборець не зміг зрозуміти, що там (серед депутатського корпусу) робить той чи інший персонаж. Фокус тодішніх виборів полягав у тому, що за партійною ширмою стояли кандидати, які без тих парткуліс не змогли б і на кілометр підійти до місцевого представницького органу. Я думаю, що не треба тлумачити термін «брендові» партії. У наших Прилуках це традиція — на «Ба» починається і на «Шко» закінчується. Іноді проміж ними вилазило щось синє та Регіональне. Зараз ситуація кардинально не змінилася, відбулася мімікрія, дифузія та дроблення. Лозунги, прапори та «нові» обличчя.

Середа, Лип. 11 2018

Владислав Кіча

27 червня 2018 року на Чернігівщині закінчилися перші експериментальні тактичні навчання з територіальної оборони «Північна фортеця-2018». Подібні, не побоюся такого визначення, маневри відбувалися в нашій країні вперше. Автор цієї статті прийняв активну участь у військових навчаннях. Тож, шановний читачу, пропоную відчути атмосферу бойового вишколу резервістів 119-ої окремої бригади територіальної оборони. Для справедливості відмічу, що якби даний матеріал подавався в газету безпосередньо з Гончарівського полігону, то він би не був такий стриманий, як той, який я зараз презентую. Пройшов певний час, емоції відійшли на задній план, залишилися враження, які жодним чином не повинні впливати на фактаж. Скажімо так: пропоную вам записки на планшеті офіцера-резервіста, об’єктивно, без купюр.

Середа, Січ. 24 2018

ВЛАДИСЛАВ КІЧА

Пам’ятаєте фільм «Дурак»? Картина сучасного та неформатного для російського екрану режисера Юрія Бикова. Сюжет стрічки описує життя в провінційному містечку. Головний герой – слюсар-сантехнік Нікітін, який попутно вчиться на інженера-будівельника, виїхав на місце аварії, де прорвало водогінну трубу. Порив, на думку небайдужого городянина, може призвести до руйнування гуртожитку, в якому мешкають декілька сотень людей. Нікітін вривається на вечірку до володарів міста, волає екстрено прийняти міри, закликає до оголошення надзвичайної ситуації й запобігти катастрофі… Його не чують. Влада імітує вжиття контрзаходів, вішає всіх собак на департамент ЖКГ, а самого бунтаря виганяють із міста. Сумління Нікітіна не дозволило йому усунутися від неминучої трагедії, він продовжив свою боротьбу, за що й поплатився. Його побили мешканці, які не хотіли звільнити гуртожиток, що розвалювався. Будинок тріщав по всім швам через чиюсь бездіяльність, непрофесіоналізм, чванство…
Автор жодним чином не має намір провести якісь аналогії з тою гучною «хрещенською» аварією, яка потрясла містян. Без перебільшення, торкнулася вона всіх мешканців громади й навіть Байдужих прилучан. У двері кожної домівки постукав реальний «Колектор». У понеділок увечері всі національні канали запістрявіли «смердючими» новинами з міста над Удаєм. Географічне розташування Прилук як ніколи підкреслювало серйозність ситуації. У той же понеділок депутатський корпус було скликано на позачергову сесію. Особисто я, приймаючи участь у пленарному засіданні, відчув себе Дмитром Нікітіним. Так, саме тим героєм стрічки, якого керівництво міста запевняло, що все під контролем. Секретар ради, треба віддати йому належне, оперативно провів засідання, повідомив про оперативні заходи, влаштував нашвидкуруч оперативний брифінг, а ще встиг подякувати всім небайдужим: волонтерам і Батьківщині. Переконаний, що мова йшла не про партію. Залучений до процедури обговорення, заступник міського голови Руслан Котляр браво, по-воєнному, чітко виклав стратегію, відлучився в кулуари, щоб дати інтерв’ю телевізійникам, знову повернувся, знову підкреслив, знову доповів. Депутати хутко прийняли рішення про виділення 1,7 млн гривень для КП «Тепловодопостачання». Ну, в принципі, й усе.

Середа, Лист. 22 2017

Верховна Рада з другої спроби зробила день святкування Різдва католиками – 25 грудня – вихідним. За відповідний законопроект, що мав на меті внести зміни до Кодексу закону про працю, проголосували 238 народних депутатів.
Також наголошувалося, що в разі, якщо 25 грудня припадає на вихідний, то наступний день оголошується вихідним. При цьому парламентарі скасували вихідний день 2 травня.
Законопроект про скасування 8 Березня також був поданий на затвердження Кабінету Міністрів, але він отримав вагомі зауваження з боку Міністерства культури, а тому закон поки не прийнятий. Представники Мінкульту вимагають організацію широких консультацій із залученням української громадськості.

Четвер, Бер. 09 2017

Очікування прибічників декомунізації в Україні почали справджуватися не так давно і, схоже, не поспішають втілюватись у життя остаточно. Ба більше – деякі державні ініціативи в цій площині своєю неоднозначністю викликають багато запитань у суспільстві. Чи не найхарактернішою (і актуальною в ці перші дні весни) є пропозиція відмінити вихідний день 8 Березня та викреслити з переліку державних свят Міжнародний жіночий день.
В одному з попередніх номерів «Град» розповідав про винесення на громадське обговорення проекту Закону України «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні». Новий календар підготовлено Українським інститутом національної пам’яті, директор якого Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook виступив проти святкування 8 Березня: «Наразі 8 березня є вихідним у: Російській Федерації, Азербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Україні, Білорусі, Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там це свято конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді. Достойна компанія?» При цьому ініціатори законопроекту наголошують, що пропонується скасувати лише вихідний, а не власне відзначення Міжнародного жіночого дня. Натомість борці за гендерну рівність вбачають у даній ініціативі відверту дискримінацію жінок, адже «чоловічий» день – 14 жовтня – продовжуватиме залишатися неробочим. Крім того, на сайті Президента з’явилася петиція, автори якої вимагають закрити Інститут національної пам’яті у зв’язку з «антинародною діяльністю».

Страница 1 из 3

Фото зі статті

Шановні прилучани! 9 травня в Україні відзначають День Європи –...
Уже близько 2 тижнів у місті активно триває ямковий ремонт...
Учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни, члени...
У рамках участі в проєкті міжнародної технічної допомоги...
Відтепер подвиг наших полеглих Героїв-земляків може бути...
Щиросердно вітаю вас із найбільшим християнським святом –...
Шановні прилучани! Прийміть найщиріші вітання з величним...
«Чоловік повинен не говорити, а робити» – такої думки...
Два будинки готують до відключення від ЦО Відповідно до Порядку...
ода й уся рослинність починає активно рости та квітнути, трава,...

Хто на сайті

Зараз 649 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!