Незважаючи на те, що Анатолій Шамрай, описуючи причини настання техногенної небезпеки використав юридичний термін «форс мажор», він жодним чином не повідомив про реальну безпорадність, некомпетентність відповідних керівників і управлінців. Секретар ради не озвучив причини того, що лише через три дні було прийнято рішення в ескізному обрисі алгоритму дій. Показові виступи на сесії виявилися фальшивими, що й було підтверджено подіями вівторка, коли вулиця Скоропадського (Бособрода) зафонтанувала новим брудним гейзером. «Фарс Мінор», даруйте за неіснуючий юридичний термін. Фальшива подача, фальшива гра, фальшива бравурність.
У журналістиці я завжди намагався сповідувати головний постулат професійної деонтології: «Факти – священні, коментар – вільний». Перейдемо від графоманства до обставин справи.
Отець Микола, настоятель Спасо-Преображенського собору:
«Аварія сталася в день Святого Богоявлення, у день Хрещення Господа нашого Ісуса Христа 19 січня об 11:30. Слава Богу, що все трапилося вже після богослужіння. Вода була вже освячена й люди потроху розходилися. Раптом із боку центрального входу в храм почувся сильний шум. На тому місці, де знаходиться центральний колектор, утворилася провалина близько 3 м глибиною та 2 м в діаметрі.
Ми відразу повідомили у відповідні інстанції. Представники водоканалу та міськвиконкому дуже швидко приїхали до собору. Робочі почали шукати центральний люк, який вів до колектора, але так його й не знайшли. Скоріше всього він просто провалився вниз. Уже потім ми почули, що годиною раніше по вулиці Шевченка подвір’я та будинки людей почало заливати потоками брудної води та каналізації. Це велика біда…»
Коментар: Приїхали дійсно прості робітники. Ніхто з ІТР не спромігся прийняти участь в обстеженні. Колодязя в принципі не можна було знайти, оскільки при проведенні робіт по благоустрою прилеглої до собору площі плиту перекриття колекторного колодязя засипали землею. Годі й говорити про те, що періодичний моніторинг вмісту й технічного стану інженерної конструкції був просто неможливий! «Форс Мажор», чи не так, шановні!
З Протоколу № 3 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 19 січня 2018 року:
«…комісія вирішила:
– з’ясувати причину даної події та вжити заходів щодо її усунення;
– у разі необхідності понизити тиск у водогоні»
Коментар: О, дійшли до самого головного! Станом на 19 січня причина не була встановлена! Рішення про припинення водопостачання ніхто не прийняв!
З Протоколу № 4 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 20 січня 2018 року:
«…Визначити керівником аварійно-відновлювальних робіт директора КП «Прилукитепловодопостачання» Гавриша А.А.. КП «Прилукитепловодопостачання» провести роботи по виявленню пошкодженої ділянки та відновленню пошкодженої ділянки».
Коментар: Знову ніхто не ініціював прийняття рішення по відключенню води. Ніякого чіткого плану не було відпрацьовано. Протокол № 4 містить низку декларативних вказівок, які жодним чином не могли вплинути на локалізацію аварії. Найголовніше те, що було обрано (призначено) керівника (цапа відбувайла). Останньому не позаздриш.
З Протоколу № 5 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21 січня 2018 року:
«…Шамрай А.В. повідомив: «Слід відзначити негативне відношення директора КП «Послуга» Ніязова Р.Ю. до виконання доручень оперативного штабу в умовах аварійної ситуації… Це призвело до несвоєчасної ліквідації підтоплень будинків по вулиці Шевченка та необґрунтованого простою орендованого екскаватора…»
Коментар: Цікава деталь. Екскаватор зовсім не волонтерський чи Батьківщинський. Він орендований. Здогадайтесь, хто за мотогодини заплатить. Звісно, що комунальне підприємство, тобто громада. Знову ж таки рішення про припинення водопостачання ніхто не прийняв. Натомість ударними темпами почали рити орендованим екскаватором котлован, при цьому створюючи небезпеку для людей, техніки та для історичних будівель.
З Протоколу № 6 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21 січня 2018 року:
«…Припинити проведення всіх земляних робіт на аварійному колодязі по вулиці Галаганівській, 29 до моменту встановлення заглушок у системі каналізації. Забезпечити введення в дію обвідної каналізаційної лінії, для чого придбати два насоси…»
Коментар: Рішення по припиненню земляних робіт і відключенню водогону було прийняте «штабом» лише на третій день. Варто зазначити, що розуму в колегіальному органі було додано завдяки присутності Володимира Назіма під час проведення засідання. Далі пряма мова.
Назім Володимир Іванович, депутат Прилуцької міської ради, екс-директор КП «Прилукитепловодопостачання»:
«19 січня 2018 року об 11:30 сталася аварійна ситуація в каналізаційному самоплинному колекторі, який знаходиться на стику самоплинних колекторів з вул. Шевченка та з вул. Вокзальної перед центральним входом до Спасо-Преображенського собору. Таке собі Т-подібне перехрестя.
Даний колектор лежить на глибині близько 14 м. При цьому в колодязі, де сходяться ці дві лінії, лінія, якою течуть стоки з вул. Шевченка, знаходиться на 1,2 м вище від лінії, що йде з Вокзальної. Достеменно  невідомо, що призвело до аварії. Але є припущення, що внаслідок довготривалої експлуатації цих ліній потік води з вул. Шевченка просто розмив бокову стінку самого колодязя, тому все й рухнуло. Інший варіант (гірший) – причиною аварії могли стати пустоти під землею, й за таких обставин колектор узагалі пішов глибше. Але це лише припущення.
На жаль, коли стався обвал біля собору, то ніхто особливого значення цьому не надав. Особисто я вважаю, що всі комісії та роботи повинні були розпочатися ще о першій годині дня в п’ятницю. Звернення людей з вул. Шевченка надходили на водоканал, але працівники скоріше за все просто не зорієнтувалися і не надали належного значення тому, до яких наслідків призведе прорив. Я так думаю, хоча й знали про обвал біля собору, але не зівставили це із затопленням житлового сектору. Просто вважали, що сталося засмічення і його треба почистити по лінії вул. Шевченка. Думали візьмуть гідравлічну машину, проб’ють від колодязя до колодязя, та й усе. А коли почали піднімати люки, а у зв’язку з погодними умовами на це пішов час, то зрозуміли, що «малою кров’ю» не обійтися, бо люди без обмежень користувалися каналізацією й тиск води продовжував давити. Уже ближче до вечора, коли була надзвичайна ситуація й людей уже конкретно затоплювало, то з’явилися машини й почали відкачку.
Усі люди бачили, що на місці колектора впродовж трьох днів велися роботи, екскаватор розрив величезну яму. Але, на мою думку, ось цього якраз і не потрібно було робити. І це було сказано на нараді, яка відбулася лише в неділю. Моє бачення таке – доки не зроблять стаціонарні обвідні лінії, які б забрали стоки із самого колектора, копати далі просто безглуздо. Вода весь час піднімається і колектор просто не можуть знайти. Можна було розкопати лише до того місця, де була кришка колодязя, щоб побачити, що робиться під нею й зупинитися. Це все робиться миттєво. Тобто, почали роботи правильно, але вчасно не зупинилися. Проте тут більше питання фаховості та досвіду людей, які за це відповідали.
Наразі вода по місту подається обмежено, в певні години для того, щоб зменшити потік нечистот і дати можливість працювати на основному місці аварії. Та й неможливо повністю перекрити подачу води, бо від неї залежать опалення в більшості жителів міста. Щодо питання, чому воду відключають усім без винятку по місту хоч у багатьох є свої скважини та вигрібні ями, то можу сказати, що в ідеалі, звичайно, так бути не повинно. У кожній каналізаційній трубі є заглушки, які перекривають конкретні лінії, але все вже досить старе. Та й штату працівників у нас такого немає, щоб їздили по місту й відкривали та закривали вентилі. Теоретично так мало б бути. Якби вкладалися гроші й починали відновлювати інфраструктуру з інженерних мереж, це було б можливо. Сидів би диспетчер на водоканалі й лише кнопки нажимав: де включити, а де виключити подачу води чи стоків. В інших країнах така система справді діє, але не в нас, не в Україні.
Наразі можу запевнити, що план відновлення водопостачання вже є. Але те, як швидко все полагодиться, залежить від оперативності посадовців по виділенню коштів на первинний етап, тобто обвідні лінії, та фаховості керівників задіяних управлінь».
Останнє залишу без коментарів. Усе зрозуміло.
Невтішний підсумок. Безсистемність і некомпетентність лише каталізували проблему. Броунівський рух під час прийняття рішень поставив під загрозу життєдіяльність усього міста. Це ще не кінець. Далі буде. Але навіть сьогодні можна зробити певні висновки.
Запевняю вас, ми ще станемо свідками процесу нагородження непричетних і покарання невинних. А втім…