Культура (102)
У Прилуках презентували «Щоденник війни і любові»
Вона писалася під звуки повітряних тривог, готувалася до друку під сирени й навіть її презентація не обійшлася без спуску в укриття. Такою виявилася доля нової поетичної збірки прилуцької письменниці Лілії Бондаревич-Черненко «Щоденник війни і любові». Книги, у якій відбилися біль воєнного сьогодення, тривоги за Україну та любов, що допомагає не втрачати віри.
14 жовтня в Прилуках відбулася презентація вже 21-ї поетичної збірки письменниці, журналістки, членкині Національної спілки письменників України Лілії Бондаревич-Черненко.
Ця творча зустріч стала особливою не лише завдяки новій книзі. Вона вкотре нагадала, наскільки тісно сьогодні переплелися культура й війна, як навіть найтепліші миті нашого життя змушені підлаштовуватися під жорстокі реалії.
«Вона писалася під сирени, готувалася до друку під сирени, версталася під них, видавалася під них і презентувалася під них! На війні, як на війні», – поділилася згодом сама авторка.
Сьогодні, в умовах війни, культура відіграє стратегічну роль – вона стала інструментом спротиву та важливим чинником стійкості суспільства. Культурна спадщина зберігає історичну пам’ять народу, його ідентичність і зв’язок поколінь. Саме тому ворог цілеспрямовано нищить пам’ятки культури, намагаючись разом із ними стерти й нашу історичну пам’ять.
Росія протягом століть системно маніпулювала історичними фактами та подіями, знищувала або привласнювала українську культурну спадщину. В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України ці загрози набули критичного характеру. Тож особливо актуальним стало впровадження сучасних, зокрема цифрових, інструментів збереження культурної спадщини як важливої складової національної безпеки та історичної пам’яті.
Одним із найефективніших способів такого збереження є цифровізація. Вона дає змогу не лише зафіксувати пам’ятку та мінімізувати ризик безповоротної втрати інформації про неї в разі фізичного знищення, а й по-новому представити історичну спадщину, зробити її доступною для української та міжнародної аудиторій.
У 1941 році я, зовсім ще хлопчиком, разом із родиною залишив Прилуки. Повернутися додому судилося лише через шістдесят років. За цей час доля водила мене різними країнами й континентами, дарувала зустрічі, які назавжди залишилися в пам’яті. Одна з них подарувала мені реліквію, що зрештою повернулася туди, де їй і належить бути – в Україну.
У 1941 році, після першого класу, я разом із родиною тікав із Прилук від фашистів. Батько був партійним працівником, тому залишатися вдома було небезпечно. Повернутися до рідного міста судилося лише через шістдесят років – у 2001-му.
Яка тільки доля не водила того хлопчину по світу! Були і важкі часи, і щасливі. Жив у глинобитних кибитках поруч із ішаками, а доводилося жити й у комфортних квартирах. Здобув дві вищі освіти, працював у різних куточках великої країни, побував у багатьох державах Європи, Азії та Африки. Та де б не був, завжди мріяв повернутися до рідних Прилук.
До 95-річчя від дня народження Юрія Коваленка
Історія українського образотворчого мистецтва другої половини ХХ століття нероз- ривно пов’язана з творчістю художників, які, працюючи далеко від місця свого народження, зберігали духовний зв’язок із рідним краєм. До таких митців належить Юрій Андрійович КОВАЛЕНКО (1931-2004 рр.) – живописець, графік, театральний художник, педагог, уродженець Прилук, творчість якого є вагомою складовою української художньої культури.
Попри те, що основна частина творчої біографії митця пов’язана з Одесою, саме Прилуки залишалися для нього важливим культурним, історичним і світоглядним орієнтиром. Образ рідного міста проходить через усю його творчість, набуваючи значення своєрідного художнього символу пам’яті, історичної тяглості та національної культурної ідентичності.
Юрій Коваленко народився 27 липня 1931 року в Прилуках. Формування його художнього світогляду відбувалося в особливому історико-культурному середовищі міста, яке зберегло пам’ятки козацької доби, архітектурні ансамблі XVIII-XIX століть і традиційний український міський ландшафт. Саме ця історична атмосфера, за свідченнями сучасників і членів родини, стала першою школою художнього сприйняття майбутнього митця.
26 червня в Прилуцькому краєзнавчому музеї імені В.І. Маслова відбувся культурний захід – нагородження переможців п’ятої краєзнавчої премії імені Дмитра Шкоропада.
За ініціативи музею та підтримки міської ради рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання було затверджено впровадження краєзнавчої премії імені Д. Шкоропада «Рідний край». Тематика досліджень премії цього року різнопланова та водночас виняткова. Лауреати та дипломанти здійснили масштабну роботу. Директорка музею, Тетяна Зоць, запропонувала їхні дослідження звести в один посібник.
Цього року переможцями премії стали:
– Антоніна КІЗЛОВА в номінації «Дипломант» II ступеня з дослідженням «Чоловіча гімназія м. Прилуки на сторінках Полтавських єпархіальних відомостей».
Наше сьогодення вимагає від українців глибокого усвідомлення того, хто ми є, якими є наші історичні витоки, культурна спадщина та багатовікові традиції. У час, коли Україна виборює своє право на незалежне майбутнє, культура стає не лише духовною опорою нації, а й потужною зброєю в боротьбі за власну ідентичність. Саме тому культурна сфера повинна розглядатися як один із важливих складників національної безпеки держави.
Сьогодні особливо важливо задіяти весь наш історико-культурний потенціал, адже знання власного минулого формує національну свідомість, зміцнює суспільство та допомагає уникати помилок у майбутньому. Вивчення історії, традицій, звичаїв і духовних надбань українського народу є запорукою збереження нашої самобутності й передачі її наступним поколінням.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Кошти на відновлення міста: які рішення ухвалили депутати Прокоментуй першим!
- Реанімація на передовій: фонд «Надія», Валерій Дубіль і Віта Присяжнюк забезпечують військових медиків апаратами Easy Pulse Прокоментуй першим!
- Книга, народжена під звуки сирен Прокоментуй першим!
- Як подати заяву на компенсацію «єВідновлення» в «Дії» Прокоментуй першим!
- Прилуки оговтуються після атаки: де постраждалим отримати допомогу Прокоментуй першим!
- ПРИЛУКИ: БІЛЬ, ЩО НЕ МИНЕ… Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті
