Городяни (117)
Війна страшна в усіх її проявах. Руйнування, втрати, біль, спустошення. Вона змушує військовослужбовців зрозуміти скороминущість існування та разом із тим дає усвідомлення найважливіших місій: збереження України, нашої нації та української ідентичності.
У червні 2023-го Україна втратила ще одного бійця – військовослужбовця Збройних Сил України матроса, стрільця-санітара морської піхоти КЛИМУХУ Володимира Петровича. Йому назавжди 43…
І лише зараз, більш ніж через рік, ми змогли всією громадою віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Володимир Климуха народився 6 серпня 1980 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №10. Пізніше закінчив Ладанське професійне училище за спеціальністю «столяр». Відслужив строкову службу в армії. Працював охоронником в аграрному підприємстві «Кернел».
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та компанія EDG-group передали допомогу «АЗОВу». Бійці 5 батальйону 12 бригади Національної гвардії України «АЗОВ» отримали 17 потужних генераторів.
«Підтримка Сил оборони – один із пріоритетних напрямків нашої роботи. Щоденно ми проводимо перемовини, залучаємо нових партнерів, тримаємо зв’язок із військовими, аби пришвидшити процес надання допо- моги та забезпечити наших захисників необхідним обладнанням. Сімнадцять генераторів, які ми з партнерами передали легендарним азовцям, стануть їм у нагоді безпосередньо на лінії фронту. Ми ж тут, у тилу, також мобілізуємо всі зусилля, аби допомагати ще швидше, ще більше і ще якісніше», – розповів голова наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», перший заступник голови Комітету ВР з питань здоров’я нації, прилучанин Валерій ДУБІЛЬ.
Засоби живлення, необхідні хлопцям для виконання бойових завдань, поїдуть на лиманський напрямок.
І знову наше місто в невимовній скорботі. 12 липня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу нашого земляка – військовослужбовця, який втратив життя в запеклій боротьбі з російським окупантом, старшого солдата Збройних Сил України ЯЩЕНКА Віталія Володимировича.
Рік тому, у липні 2023-го, Україна втратила свого бійця і лише зараз ми можемо віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Народився Віталій Володимирович 13 серпня 1975 року в місті Чернігів. Згодом родина переїхала до Прилук. Шкільні роки Віталія проходили в загальноосвітній школі №10. Здобував освіту в гідромеліоративному технікумі. Пізніше проходив строкову службу в армії. Трудова діяльність Віталія була тісно пов’язана з ремонтом електродвигунів і побутової техніки. Працював на приватних підприємствах. Усе місто його знало як майстра із золотими руками.
Прилуцька громада знову огорнута пекучим болем… Велике горе заполонило наші серця, коли підтвердилася звістка про чергову втрату в нашій громаді.
У бою за незалежність і суверенітет України, за нашу з вами свободу загинув наш земляк – військовослужбовець Збройних Сил України, старший солдат СІНІЛЬНИЙ Олександр Анатолійович із позивним «Сєня».
Народився Олександр Анатолійович 14 березня 1981 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №10. Після шкільного навчання вступив до СПТУ №34 на спеціальність «монтажник санітарно-технічних систем та електрогазо- зварник». Після навчання проходив строкову службу в армії. Працював на різних підприємствах міста.
Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Боротьба ж за свободу дається нам дорогою ціною – зламаними долями, пролитою кров’ю та втраченим життям.
29 червня вся Прилуцька громада вкотре зібралася, щоб провести в останню дорогу нашого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом. На щиті до рідної землі повернувся Герой – солдат Збройних Сил України ПАНЧЕНКО Дмитро Михайлович із позивним «Панч».
Народився Дмитро Панченко 25 січня 1995 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №2. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького професійно-технічного училища. Пройшов строкову військову службу. Працював на підприємствах рідного міста: ВАТ «Тютюнова компанія», ТОВ «Алітоні».
Не встигла громада оплакати та провести в останню дорогу 29-річного Дмитра Панченка, як знову страшна звістка сколихнула Прилуки.
Прилуцька громада втратила ще одного Героя.
1 липня додому «на щиті» повернувся наш захисник – РАДЧЕНКО Василь Володимирович. Йому навічно 25…
Народився Василь Радченко 30 січня 1999 року в нашому славному місті.
Не дивлячись на досить молодий вік, не зміг стояти осторонь, коли в нашу країну, в наші домівки прийшла війна.