Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Боротьба ж за свободу дається нам дорогою ціною – зламаними долями, пролитою кров’ю та втраченим життям.
29 червня вся Прилуцька громада вкотре зібралася, щоб провести в останню дорогу нашого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом. На щиті до рідної землі повернувся Герой – солдат Збройних Сил України ПАНЧЕНКО Дмитро Михайлович із позивним «Панч».
Народився Дмитро Панченко 25 січня 1995 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №2. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького професійно-технічного училища. Пройшов строкову військову службу. Працював на підприємствах рідного міста: ВАТ «Тютюнова компанія», ТОВ «Алітоні».
Під час повномасштабного вторгнення Дмитро не вагаючись став на захист Батьківщини. Водій мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4030 Дмитро Панченко був відданий військовій присязі на вірність українському народові.
24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Вовчанськ Харківської області Дмитро Панченко загинув.
У глибокому смутку залишилися рідні Дмитра: дружина Світлана, син Максим, мама Людмила Григорівна, батько Михайло Михайлович, сестра Анна, друзі, знайомі, побратими та вся Прилуцька громада.
Схиливши голови та приклонивши коліно, ми віддаємо шану загиблому воїну, вірному сину України Дмитру Панченку.
Герої не вмирають!
