1. Микола Білик – член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2017), народний художник України (2017), український скульптор та професор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва й дизайну ім. М. Бойчука.
– Так склалася доля, що ми маємо честь долучитися до культури й у вашому місті. Узагалі історія ямпільського каменю пісковика, з якого власне і створюватимуться скульптури, досить давня. Він є популярним матеріалом, тому скульптури з даного каменю прикрашають багато українських міст. Відтепер і Прилуки зможуть до них долучитися. Особливістю цього каменю є те, що він цільний. Звісно з часом змінює забарвлення, сіріє, але форма тримається до 500 років точно.
Представляю ескіз своєї роботи. Він має назву «Весна» – гармонія людини та природи. Це жіноча фігурка, що сидить на п’єдесталі, який символізує квітучу землю. Жінка тримає букет запашних квітів і ніби насолоджується їхнім запахом. Ось така лірична, камерна садово-паркова скульптура.
2. Юрій Багаліка – член Спілки художників України з 1989 р., скульптор.
– Моя ідея – «Райське дерево». Хочу наголосити, що це не ті Адам і Єва, які були вигнані з раю. У моїй скульптурі зображені хлопчик та дівчинка задовго до вигнання. Вони сидять під квітучим деревом і радіють процесу пізнання.
3. Адріан Балог – український скульптор, доцент Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.
– Для мене велика честь бути частиною цього проекту, у тому числі брати участь у симпозіумі. Так як усе місце, де розташовуватимуться скульптури, пронизане духовністю та історією, я обрав для себе таку ж тему. Робота має назву «Десниця». Було декілька робочих назв – «Рука священнослужителя», «Благовіщення», але зараз я назвав би свою роботу саме «Десниця». Думаю багато про неї говорити не варто, все й так зрозуміло – рука із каменю. Уже так склалося, що більшу частину свого життя ми не говоримо, а працюємо. І зараз, доки скульптури ще не готові, складно щось говорити наперед. Але думаю, що ми все зробимо максимально для того, щоб наші роботи були дуже хорошими.
4. Дмитро Бур’ян – член Спілки художників України, скульптор.
– Моя композиція розкриває тему зв’язку кожного в сім’ї та державі загалом. Якщо роздивитися ближче, то скульптура має форму тризуба. Внизу ніби розпускається квітка, яка символізує появу дитини в кожній родині, поруч – батько й мати. Тобто основою всесвіту батьківства є дитина. Саме це я намагався зобразити у своїй роботі. У подальшому спробую розкрити цю тему ще глибше.
Закінчення на стор. 22
Закінчення. Початок на стор. 1
5. Костянтин Добрянський – заслужений художник України, доцент Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.
– Моя робота називається «Пізнання». Я зобразив людину, як провідника пізнання. Можна розгледіти певні символи Адама та Єви, а також різну символіку, пов’язану з наукою, тобто 2 боки цього «пізнання». У процесі роботи скульптура ще може по-новому народжуватися, інтерпретуватися, бо одна справа зробити ескіз у глині чи гіпсі, і зовсім інше – камінь. Сам камінь, його структура часто підказує щось, і робота в процесі змінюється. Можуть навіть віднаходитися нові сенси.
6. Михайло Горловий – член Спілки художників України, член Спілки письменників України.
– Я не вперше на Чернігівщині й дуже люблю цей регіон. Ваша земля надзвичайно багата та славиться своєю історичною культурою. У власній роботі я звернувся саме до найдавнішої археологічної культури (Черняхівської) і зробив «Богиню плодючості» (Богиню всесвіту). Це монументальна річ, яка перегукується із Трипільською культурою. На ній відображені ті малюнки, які використовувалися ще Черняхівськими землеробами та скотарями. Своєю скульптурою я вирішив нагадати прилучанам, що вони належать до дуже давньої культури.
7. Іван Салевич – заслужений художник України, член Спілки художників України, доцент Чернівецького університету.
– Моя композиція також сягає нашої історії, культури, але вже починаючи із християнської доби. Можете бачити тут іконографічний сюжет. Називається він «Христос-Виноградар». Ікона на цей сюжет є і в Україні. Її дуже люблять та шанують. На ній зображений Ісус Христос, з ребра якого виростає виноградна лоза. А потім Ісус перетворює виноградний сік на вино, яке стає кров’ю для причастя. Це і лягло в основу моєї скульптурної композиції. Як це буде виглядати в екстер’єрі запропонованого середовища, буде видно. Та все ж, сподіваюся, що моя композиція гармонійно впишеться в цей простір.
8. Костянтин Синицький – член Спілки художників України, старший викладач Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури
– Я вперше в Прилуках і мене дуже вразило місто. Приємно приймати участь у даному симпозіумі. Сподіваюся, що наші роботи стануть родзинкою Прилук.
Моя робота має назву «Трійця». Це стилізація відомого сюжету про триєдинство – три постаті, об’єднані в один кам’яний стовп.
9. Леонід Козлов – член Спілки художників України (1989)
– Читаючи попередньо про культуру Прилук, прикинув собі, що можна створити щось абстрактне, бо займаюся ще й таким мистецтвом. Але в ході роботи вирішив усе таки зобразити композицію козака та дівчини. На зворотньому боці будуть написані рядки з поезії Олександра Афанасьєва-Чужбинського: «Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить…» Я довго думав над назвою, а потім зупинився саме на цьому уривку з пісні. Думаю, моя скульптура стане таким собі елементом історії, пам’яті про козаків, про їхню любов.
10. Останній скульптор, який узяв участь у конференції й упродовж місяця працюватиме в скульптурному пленері, – це Олександр Михайлицький, член Спілки художників України, доцент Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.
– Композиція, яку я пропоную, зображає янголів-охоронців у минулому й у майбутньому. Це така невидима лінія через час. Янгол є універсальним символом як у культурі, так і в релігії, тому такий варіант скульптури не буде зайвим у вашому місті. Сподіваюся, що все вдасться, проект чудово пройде. І ще хотілося б побажати прилучанам і надалі звертати увагу на митців і долучати їх до таких проектів на власній землі.
Наприкінці хочеться ще раз наголосити, що всі роботи зі створення скульптур садово-паркового мистецтва триватимуть упродовж місяця. Усе відбуватиметься на ваших очах у дворі міського Будинку культури. І дорослі, й діти – усі бажаючі – зможуть долучитися до спілкування з митцями та навіть докласти свою руку до створення скульптур. Цей пленер безумовно матиме неабияке виховне значення.
Мар’яна Гибенко
