14 березня Прилуцька громада провела в засвіти Дмитра Губаренка, а вже за два дні, 16 березня, схиливши голови та приклонивши коліно, попрощалася з Юрієм Васюрою.
Народився Дмитро Губаренко 21 листопада 1988 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №12. Закінчив СПТУ 34 за спеціальністю «електрогазозварювальник». Згодом проходив строкову службу в армії. Відкрив власну справу. Одружився. Разом із дружиною народили та виховували двох діток.
Дмитро був добрим і люблячим батьком і чоловіком. Захоплювався пейнтболом, любив малювати аерографом та грати на гітарі.
З поклику серця та відчуття справедливості, Дмитро Вікторович став на захист держави та всього українського народу.
Дмитро Губаренко був призваний на військову службу по мобілізації Прилуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Проходив службу у військовій частині А2582 на посаді старшого бойового медика 9-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону. Був умілим, сміливим, умотивованим бійцем.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність, Дмитро Губаренко загинув на полі бою 10 березня 2024 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.
У глибокому смутку залишилися рідні Дмитра: дружина Марина, син Костянтин, донька Анастасія, мама Світлана Павлівна, батько Віктор Миколайович, брат Микола, друзі, знайомі, побратими та вся Прилуцька громада.
Юрій Васюра народився 8 липня 1974 року в селі Льговське Кіровського району Автономної Республіки Крим у сім’ї переселенців із Черкащини – Холодного Яру. Закінчив Льговську середню школу.
У 1998 році переїхав до Прилук. Працював на різних підприємствах міста. Одружився. Був добрим, люблячим батьком і чоловіком. Любив зай- матися спортом.
Юрій Васюра був духовною, високоморальною, чесною, принциповою людиною з глибокою силою волі та безмежною любов’ю до Батьківщини.
З поклику серця та відчуття справедливості Юрій Миколайович став на захист держави та українського народу.
30 червня 2022 року Юрій Васюра був призваний на військову службу по мобілізації. Проходив службу у військовій частині А0284 на посаді номер обслуги 2-го артилерійського розрахунку 2-го артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону. Був умілим, сміливим, умотивованим бійцем.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, 13 березня 2024 року Юрій Васюра загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
У глибокому смутку залишилися рідні Юрія: дружина Світлана Миколаївна, донька Анастасія, син Микита, брати Віктор та Анатолій, друзі, знайомі, побратими та вся Прилуцька громада.
Глибоко сумуємо та співчуваємо обом родинам військовослужбовців. Щира вдячність батькам Героїв за те, що виховали Патріотів і справжніх Захисників України!
Жодними словами не втамувати пекучий біль і не загоїти рани в душі, та світлий спомин про Дмитра Губаренка та Юрія Васюру назавжди в наших серцях…
Вічна слава та пам’ять
Героям України!
