Народився Сергій Вікторович 13 серпня 1981 року в місті Прилуки. 9 класів закінчив у загальноосвітній школі №8. Після цього повну загальну середню освіту здобув у загальноосвітній школі №4 в 1998 році. Потім навчався в Дігтярівському профтехучилищі №32.
З листопада 1999 року проходив строкову військову службу. А вже 2001 року прийняв рішення продовжити військову службу за контрактом. У 2007 році здобув вищу освіту в Сумському державному університеті за спеціальністю «інженер-механік». У вільний час Сергій Ягодка зай- мався мисливством і колекціонував зброю.
Сергій Вікторович пройшов усі щаблі військової служби: від солдата – до офіцера, від підлеглого – до капітана.
З початком війни одним із перших пішов захищати країну. З 2015 по 2024 рік капітан Сергій Ягодка п’ять разів виконував бойові завдання: брав участь в антитерористичній операції (АТО), в операції об’єднаних сил (ООС), у зведеній бригаді повітряних сил.
За 24 роки служби в Збройних Силах України був нагороджений 4-ма медалями Міністерства оборони, 2-ма відзнаками командувача об’єднаних сил. Відповідно до наказу Президента України у квітні 2022 року був нагороджений державною нагородою «За військову службу Україні».
За військову службу, забезпечення оборони України, відвагу та високий професіоналізм у січні 2024 року Сергій Ягодка був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».
9 лютого 2024 року капітан Сергій Ягодка виконав особистий штурм позицій ворога. У той день його група вибила ворога та закріпилася поблизу населеного пункту Рівнопіль Донецької області. Але, на жаль, цей бій став для Сергія Вікторовича останнім.
У глибокому смутку залишилися рідні Сергія Ягодки: дружина Оксана Миколаївна, діти Роман і Катерина, батьки, брат Роман.

Поруч із досвідченими воїнами, такими як Сергій Ягодка, до лав захисників України долучаються і зовсім молоді чоловіки. Мужній воїн Дмитро Ушенко став на захист Батьківщини та українського народу 26 січня 2024 року.
Народився Дмитро 17 вересня 2002 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №7. Згодом закінчив Прилуцьке професійне училище за спеціальністю «слюсар з механоскладальних робіт; слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів». Працював на різних підприємствах міста.
Проходив службу у військовій частині А7330 на посаді гранатометника 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти.
У бою за долю України, її свободу та незалежність, 15 березня 2024 року поблизу населеного пункту Бердичі Покровського району Донецької області, мужньо виконавши свій військовий обов’язок, Дмитро Ушенко загинув.
Зарано відійшов воїн на вічний спочинок, але він залишився вірним військовій присязі та українському народу.
У глибокому смутку залишилися рідні Дмитра: батьки Світлана Валентинівна та Богдан Борисович, брати Сергій та Олександр, дідусь Микола Васильович, тітка Ірина Миколаївна, друзі, знайомі, побратими та вся Прилуцька громада.
Невимовним болем сповнені сьогодні серця близьких Сергію Вікторовичу та Дмитру людей. Пам’ять про їхній героїзм назавжди залишиться в нашій пам’яті. Адже Герої не вмирають, вони приєднуються до Небесного війська та продовжують нас оберігати.
Слава Героям України!