21-24 листопада в м. Вінниця проходив Кубок України та Всеукраїнські змагання з кікбоксингу ІСКА, присвячені Дню Гідності та Свободи. В змаганнях взяли участь близько 500 спортсменів із 18 федерацій та 39 клубів України.
Спортсмени Айкідо клубу «Торнадо» ФСТ «Спартак», 30 вихованців, які тренуються на базі ЦТДЮ, педколеджу та спортивного залу «Електрон» ОДЮСШ «Олімп», змагалися в розділі самооборона (без зброї та зі зброєю).
За результатами Всеукраїнських змагань прилуцькі спортсмени посіли наступні місця:
Єгор Дяченко – І м (отримав кубок за «Найкращу техніку»);
Анна Кантур – І м, І м (отримала кубок за «Найкращу техніку»);
Ілля Гусак – І м;
Іван Варич – І м;
Дмитро Гузій – І м;
Кирило Громов – ІІ м;

Відродження забутого народного ремесла на Прилуччині

Продовжуємо серію статей,
які допоможуть прилучанам краще зрозуміти задум ініціативної групи
та потенціал Прилуцької громади
в напрямку відродження забутого
народного ремесла в нашому регіоні.

Зупинимося на процесі підготовки сировини на Прилуччині більш детально. Коноплі мають чоловічі (плоскінь) та жіночі (матірка) стебла. Збирали спершу в серпні плоскінь, яка скоріше дозріває й має більш тонке волокно, а після дозрівання насіння – матірку.
Коноплі й льон виривали з корінням у жмені (пучки стебел, скільки може охопити рука при збиранні), в’язали у горстки (від 4 до 5 жмень), які ставили у копи (60 горсток) або полукіпки, на зразок куренів для досушування на сонці. Висушені стебла матірки обмолочували (вибивали) прачем – плоским дерев’яним валком із ручкою, а потім везли до води вимочувати. Коноплі складали на дно річки, ставка, копанки, чи спеціально викопаних для цього канав і вкривали мулом, щоб добре вимокли. Плоскінь вимочували 2 тижні, а матірку не менше 3 тижнів.
На Прилуччині люди з деяких сіл вимушені були возити коноплі для вимочування на великі відстані. Так, у 1886 році селяни з хутора Кротів возили коноплі за 20 км до села Манжосівка на Удаї. Мешканці сіл Обичів, Рудівка, Ладівщина, Гнилиця, у яких не було своїх вільних місць для вимочування конопель, були змушені платити по 10-20 коп або відпрацювати 1-2 дні за копу на користь власників води, де вимочувалися коноплі. Мешканці села Гурбинці за вимочування конопель віддавали кожну десяту горстку.
Щоб питна вода не псувалася коноплями, їх вимочували в тих місцях, де не напували худобу. У с. Богданівка під час вимочування конопель худобу напували з колодязів, хоча в Ладані на це не звертали уваги, говорячи, що проточною річковою водою не можна отруїтися.

19 листопада наша країна відзначила важливу, але водночас сумну дату – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.
Це – 1000 днів стійкості.
1000 днів мужності.
1000 днів вдячності нашим захисникам.
1000 днів неймовірної єдності всього українського народу.
1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу.
Майже три роки, що промайнули, видалися найважчими в історії нашої незалежної країни.

14 листопада в соціальному просторі міського Будинку культури відбулося чергове засідання робочої групи, що працює над розробкою Стратегії розвитку Прилуцької міської територіальної громади та Плану заходів для її реалізації.
Нагадаємо, що з лютого цього року наше місто співпрацює з французькою агенцією з міжнародного технічного співробітництва Expertise France. Отож, цей важливий документ розробляють у рамках міжнародного проєкту. Сама ж Стратегія розвитку Прилуцької громади розрахована до 2030 року, а План із її реалізації – до 2027 року.
Під час зустрічі учасники детально обговорили стратегічні напрями, оперативні цілі та конкретні заходи, які стануть основою для майбутнього розвитку громади. Робоча група розглянула різні аспекти, щоб сформувати довгострокове бачення розвитку Прилук, включаючи підвищення якості життя мешканців, розвиток економіки та інфраструктури, залучення інвестицій і зміцнення екологічної безпеки.

У ході апаратної наради міського голови на початку цього тижня знову говорили про інвестиційну діяльність структурних підрозділів і відділів міської ради. Зокрема, про свою роботу, співпрацю з міжнародними організаціями та залучення позабюджетних коштів для потреб і розвитку Територіального центру соціального обслуговування говорив його директор Валентин Попко. Так, протягом року їм вдалося залучити понад 5 мільйонів гривень на оновлення матеріально-технічної бази та покращення умов перебування підопічних.
Як зазначив керівник соціального закладу, цього року, як і попереднього, вони тісно співпрацювали з міжнародною організацією міграції за підтримки народу Японії. З їхньою допомогою вдалося закупити матеріали для ремонту приміщення Центру, а саме для коридору відділення денного перебування (радіатори, плитка, матеріали для обробки стін тощо). Усього залучили 60 тис. грн.
Також вдалося поліпшити умови технічного стану приміщень: надали холодильник, пилосос, фен для перукаря, машинку для стрижки, стаціонарну та настільну електроплити, кондиціонер. Таким чином, було облаштовано всі умови для реалізації такого напрямку роботи Центру як «соціальна адаптація в домашніх умовах». Тепер підопічні Центру можуть тренуватися в приготуванні їжі та інших домашніх обов’язках.

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та голова наглядової ради фонду, перший заступник парламентського Комітету з питань здоров’я нації Валерій ДУБІЛЬ передали Головному управлінню розвідки України 4 нові машини для евакуації поранених захисників і захисниць, 20 інноваційних РЕБів із імерсійною системою охолодження, 50 станцій Starlink, 30 потужних зарядних пристроїв, а також генератори. Все для зміцнення оборонних можливостей бойових спец-підрозділів України.
Цінний вантаж для сил оборони благодійники передали керівнику ГУР Кирилу Буданову. Під час зустрічі з генерал-лейтенантом Будановим визначили подальші кроки для забезпечення військових спеціальним обладнанням для їхньої безпеки та ефективності на лінії зіткнень.

Відродження забутого народного ремесла на Прилуччині

Знання, найдавніші традиції, технологічні навички, художні стилі, віками нагромаджений професійний ремісничий і художній досвід передавалися від покоління до покоління на широких теренах України. Саме тому ремесла й промисли виражають спадкоємність, самобутність і культурну різноманітність, характерну для певного регіону чи осередку.

А чи знали ви, що Прилуки та Прилуччина здавна також славилися різного роду ремеслами, зокрема, вирощуванням і обробкою технічних конопель? Сьогодні це народне ремесло в нашій місцевості майже забуте, але є прилучани, які мають велике бажання та амбіції його відродити. Наразі їх небагато, але всі вони активні та цілеспрямовані й відкриті до нових ідей і пропозицій, а також підтримки в реалізації своїх задумів.
Даною публікацією розпочнемо серію статей, які допоможуть прилучанам краще зрозуміти задум ініціативної групи та потенціал Прилуцької громади в напрямку відродження забутого народного ремесла в нашому регіоні.

Пропонуємо вам поринути в історію та згадати (або ж дізнатися) про найпоширеніші народні ремесла Прилуччини.

З 12 по 17 листопада в Хмельницькому відбувся всеукраїнський турнір із боксу серед молоді пам’яті тренера Євгена Кужельного. Тут його організували в двадцять четверте. Змагання об’єднали понад півтори сотні спортсменів із 20 областей.
Як зазначив президент Хмельницької обласної федерації боксу Андрій Чумаков, цей турнір, як дань пам’яті, поваги до одного з фундаторів хмельницького боксу Євгена Кужельного. Тренера, який присвятив своє життя підготовці молоді, вихованню справжніх спортсменів. За своє життя він підготував велику кількість майстрів спорту з боксу та переможців всеукраїнських і міжнародних змагань.
Отож, всеукраїнський турнір із боксу проводився 24 раз. Під час змагань відбулися бої в 13 чоловічих і 12 жіночих вагових категоріях. Кращі з кращих за результатами боїв отримали спортивне звання Майстер спорту України з боксу.