Страшна правда в тому, що діти тонуть мовчки. Тихо та швидко. Багато хто думає, що утоплення супрово- джується криками про допомогу та бурхливими рухами. Надувний дитячий басейн, ставок по коліно, берег моря, озеро, ємність для води – це може статися будь-де. Усього хвилина неуважності може призвести до трагедії.
Як зрозуміти, що дитина тоне?
Дитина завмирає, очі широко розкриті та не рухається. Може йти під воду з головою і різко відштовхуватись, так може тривати кілька разів і здається, що дитина грається.
Дитина може робити хаотичні рухи, розмахувати руками.
Погляд скляний, очі широко розкриті, губи стиснуті.

Продовжуємо мандрувати таким мікрорайоном Прилук як 273-й квартал (БАМ) та розповідаємо про ще дві вулиці, які змінили свої назви в процесі дерусифікації.

Вулиця А. Богунського – вулиця В. Стуса

Богунський (Шарий) Антон Савович (1899-1919) — радянський військовий діяч. Командир 1-го українського радянського (Богунського) полку (1918-1919) Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Народився в с. Погоріле Вереміївської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії в селянській родині. Закінчив Гурбинецьку педагогічну школу, Київське річкове училище. 1915 року мобілізований до російської армії. Член РСДРП(б) з травня 1917 року. Учасник війни Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917-1918 років. Керуючий справами ВУЦВК.
Від травня 1918 року за завданням «Повстанської Дев’ятки» перебував на підпільній роботі в Золотоніському повіті (нині територія Черкаської області). Від січня 1919 року очолив золотоніські повстанські загони, які вели боротьбу проти військ Директорії. Від березня 1919 – комбриг Окремої Придніпровської бригади Українського фронту. Окремі частини його Придніпровської бригади брали участь у повстанні отамана Никифора Григор’єва. Богунський був арештований і розстріляний ЧК «за дезертирство з фронту».

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та компанія EDG-group передали допомогу «АЗОВу». Бійці 5 батальйону 12 бригади Національної гвардії України «АЗОВ» отримали 17 потужних генераторів.
«Підтримка Сил оборони – один із пріоритетних напрямків нашої роботи. Щоденно ми проводимо перемовини, залучаємо нових партнерів, тримаємо зв’язок із військовими, аби пришвидшити процес надання допо- моги та забезпечити наших захисників необхідним обладнанням. Сімнадцять генераторів, які ми з партнерами передали легендарним азовцям, стануть їм у нагоді безпосередньо на лінії фронту. Ми ж тут, у тилу, також мобілізуємо всі зусилля, аби допомагати ще швидше, ще більше і ще якісніше», – розповів голова наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», перший заступник голови Комітету ВР з питань здоров’я нації, прилучанин Валерій ДУБІЛЬ.
Засоби живлення, необхідні хлопцям для виконання бойових завдань, поїдуть на лиманський напрямок.

18 липня начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус із робочим візитом побував у Прилуках. Зокрема, спільно з очільником Прилуцької РВА Володимиром Черновим і міським головою Ольгою Попенко відвідали Центральну міську лікарню.
Заклад є кластерним, відтак держава дбає про наповнення оснащенням. Зокрема, цьогоріч лікарня отримала комп’ютерний томограф. Наразі триває ліцензування та навчання персоналу. Також закуплено обладнання для ПЛР-лабораторії. У процесі – реконструкція першого поверху переходу між хірургічним корпусом та поліклінікою під це обладнання. Важливим є також контроль за роботою реабілітаційного відділення та ще ряду інших структурних підрозділів лікарні.
Особливу увагу В’ячеслав Чаус приділив організації безпечного перебування пацієнтів у лікарні. Адже, окрім постійної потреби оновлювати обладнання, зараз лікарні мають ще одне важливе завдання – облаштування укриттів. Укриття повинне не лише вмістити всіх, хто на момент небезпеки перебуває в закладі, а ще й бути обладнаним для тривалого перебування пацієнтів після оперативних втручань. Більше того – мати міні-операційні. На жаль, такі умови диктує сусідство з агресором.