До 125-річчя від дня народження Сергія Миколайовича Ждановича
Кожна людина приходячи в цей світ вибирає для себе стежину, якою вона буде йти протягом життя. Шлях служіння людям обрав для себе заслужений лікар України, уродженець м. Чуднів на Житомирщині Жданович Сергій Миколайович.
Народився майбутній хірург 12 березня 1894 року. У шестирічному віці разом із сім’єю він переїхав до Києва, де згодом закінчив першу гімназію та вступив на медичний факультет Київського університету Св. Володимира. Поряд із навчанням працював фельдшером хірургічного відділення госпіталю. Така сумісність давала майбутньому хірургу не лише теоретичні знання, але й корисні практичні навички. По закінченню навчального закладу Жданович залишився трудитися в госпіталі ординарним хірургом. Потому перейшов на роботу до Київського травматологічного інституту, а протягом 1921-1934 років обіймав посаду завідуючого лікарнею в с. Парафіївка Ічнянського району. За 13 років роботи в сільській лікарні він істотно підвищив свій професійний рівень, здійснивши 2500 операцій. Серед них операція по завороту шлунка зі зміщенням селезінки була описана в журналі «Новий хірургічний архів» і була однією з перших таких операцій, проведених в Україні.
З травня 1934 року й до останніх днів свого життя Жданович працював головним лікарем і завідуючим хірургічним відділенням Прилуцької міської лікарні. За цей час особисто ним і під безпосереднім його керівництвом було зроблено 15 тисяч операцій. Професіонал, щира та добра людина – таким знали прилучани Сергія Ждановича, тому й не дивно, що кожен хворий намагався потрапити на прийом саме до цього лікаря.
Поряд із основним місцем роботи Жданович займався викладацькою діяльністю. Зокрема, вів курс хірургії в Прилуцькому медичному училищі, а у вільний час займався науковою роботою. Під його авторством, до речі, вийшло 12 статей у медичних журналах.
Не стояв осторонь Сергій Миколайович і громадського життя краю. Багато сил він приклав до спорудження двоповерхового корпусу лікарні, в якій лікувалися не лише жителі Прилуччини, а й сусідніх районів. Маючи авторитет серед містян, він був обраний членом райвиконкому та Прилуцької міськради, а 1951 року Жданович удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
Доля виділила Сергію Миколайовичу прожити лише 70 років, але й за цей час він зробив чимало корисного для людей. Прилучани у свою чергу, аби вшанувати пам’ять про лікаря, одну з вулиць міста перейменували на його честь і встановили меморіальну дошку на двоповерховому корпусі Центральної міської лікарні, де він працював.
Ірина Біленко, ст. науковий
співробітник Прилуцького
краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова
