Відтепер подвиг наших полеглих Героїв-земляків може бути відзначено двома найвищими нагородами в місті.
Перша з них – це спеціально створена почесна відзнака Прилуцької міської ради «Захисник України – Герой Прилуцької громади». Нагадаємо, її вже отримали 67 родин загиблих захисників.
Навколо другої – почесної відзнаки Прилуцької міської ради «Звання «Почесний громадянин міста Прилуки» довго точилися розмови та обговорення, адже в існуючому вигляді (з діючим Положенням про відзнаку) вона не підходила для застосування та присвоєння у випадку із загиблими військовими. Хоча з моральної точки зору, наші загиблі Герої – саме ті, хто найбільше заслуговує звання «Почесний громадянин».
Нарешті, у ході другого засідання 50-ї позачергової сесії міської ради депутати таки проголосували за оновлене Положення про дану відзнаку зі внесеними змінами. І вже перший пункт Положення стосується наших захисників.
Хто ж тепер може на неї претендувати та чим вона особлива?

Наша держава щодня проходить біль і страждання. Мирні міста здригаються від звуків вибухів, нищаться ракетним вогнем, омиваються кров’ю українців, а на полі бою титанічно виборюється вільна Україна. Завдяки рішучим, мужнім воїнам, таким як наші земляки – Герої великої війни, які загинули на полі бою.
Останні дні для Прилук знов були омиті слізьми, адже ми прощалися з найкращими. На щиті до рідної землі повернулися військовослужбовці Збройних Сил України ГУБАРЕНКО Дмитро Вікторович і ВАСЮРА Юрій Миколайович.

Прилуки в глибокій скорботі. 13 лютого вся громада зібралася в самому серці міста, біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, щоб провести останнім земним шляхом захисника нашої держави, який втратив життя, обороняючи рідну країну від російського агресора. Багато болю та багато втрат принесла війна на долю нашого народу. Кожна українська громада оплакує полеглих воїнів-земляків, проводжаючи їх на вічний спочинок. Ріки сліз пролито в молитвах до Господа про спокій душ загиблих військових. Хоч би які складні випробування нам довелося пережити, плекаючи в них свою стійкість, ми зобов’язані пройти їх гідно.
Наша нація гартується неймовірними подвигами тисяч і сотень тисяч героїв. Але ціна, яку ми платимо за нашу свободу та соборність, надто висока.
На щиті до рідного дому повернувся вірний син українського народу – солдат Збройних Сил України – САВОСІН Ярослав Олександрович. Йому навіки буде 41…

Скорботні дні не полишають Прилуки. Боротьба за свободу дається Україні найвищою ціною – втраченим здоров’ям військовослужбовців і, на жаль, їх відібраним життям. Кожна загибель воїна – це велика втрата для рідних і всієї громади.
Минулого тижня прилучани вкотре прово- джали в засвіти своїх Героїв-земляків, які втратили життя, обороняючи рідну країну, місто, нас із вами від російської навали. Війна безжально забирає рідних, друзів, знайомих. Мільйонами сліз омито пам’ять про кращих синів і доньок , які загинули в бою за вільну Україну.
На щиті до рідної землі повернулися Герої – військовослужбовці Збройних Сил України КОВТУН Сергій Вікторович та Андрій Володимирович ПІНАЄВ.

Народився Сергій Вікторович 6 квітня 1994 року в Прилуках. Закінчив середню школу №7. Навчався в Прилуцькому професійному ліцеї за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Згодом проходив строкову службу в армії, пізніше – за контрактом.

Триває боротьба українського народу зі споконвічним ворогом. Чорний морок війни не полишає нашу Батьківщину.
Щодня наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій і лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми змогли жити…
Ми знову прощаємося зі своїми Героями – проводимо земляків-військовослужбовців Збройних Сил України в останню дорогу.
15 листопада прилучани провели на вічний спочинок військовослужбовця МАЙСТРЕНКА Вячеслава Анатолійовича, а за два дні, 17 листопада, – ЯКОВЕНКА Олега Анатолійовича.

Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Проте кожен синьо-жовтий прапор, який ми піднімаємо над звільненим селом чи містом, має свою ціну – це десятки таких самих прапорів на кладовищах.
Страждання, несправедливість, біль утрат – це те, що доводиться переживати українському народу в щоденній жорстокій реальності жахливої війни.
Днями вся Прилуцька громада вчергове оплакала двох своїх Героїв і провела їх в останню дорогу. На щиті до рідної землі повернулися 45-річний сержант Збройних Сил України РОГАЛЬОВ Олександр Михайлович та 36-річний солдат Збройних Сил України ГРЕЧАНИЙ Богдан Сергійович.

Щодня Україна втрачає своїх вірних синів і доньок, своїх дітей, які змінили мирні професії на професію воїна, щоб захистити кожного українця та свою рідну землю.
Прилуччина знову у жалобі. 16 вересня наша громада провела у засвіти своїх вірних синів, славних Воїнів-захисників, які загинули захищаючи рідну землю та український народ від ворожої російської навали – молодшого сержанта СИТНИКА Андрія Геннадійовича та старшого солдата РЯБОВОЛА Сергія Миколайовича.

Народився Андрій Ситник 21 червня 1986 року в Прилуках. Закінчив школу в селі Мазки Прилуцького району. Строкову службу проходив у танкових військах у селищі Десна. Після служби працював на підприємстві в Києві. Зрозумівши, що його покликанням і улюбленим заняттям є робота із землею, повернувся додому допомагати батькам у веденні фермерського господарства та розвитку сімейного бізнесу.
Андрій був дуже доброю, чуйною та справедливою людиною. На початку повномасштабного вторгнення без вагань став на захист Батьківщини. Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, стрілець-санітар 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4053, неподалік населеного пункту Лиман Перший Дворічанського району Харківської області, 12 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню супротивника, отримавши поранення несумісні з життям, молодший сержант Андрій Ситник загинув.

Нещодавно в ході позачергового засідання виконавчого комітету було погоджено встановлення меморіальної дошки загиблому військовому Миколі Татарінову на будівлі багатоповерхівки у військовому містечку №12.
Із даного питання присутнім доповіла Ірина Лещенко, начальник відділу культури та туризму міської ради. Посадовець проінформувала, що до міської ради надійшло звернення від голови правління ОСББ «Героїв Авіаторів 62» Олени Фесенко про встановлення меморіальної дошки загиблому Герою.
Члени виконкому одноголосно ухвалили рішення погодити встановлення меморіальної дошки (розмір 40х60 см) з метою гідного вшанування пам’яті загиблого захисника України ТАТАРІНОВА Миколи Миколайовича на фасаді будинку 62, військового містечка №12.