І знову наше місто в невимовній скорботі. 12 липня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу нашого земляка – військовослужбовця, який втратив життя в запеклій боротьбі з російським окупантом, старшого солдата Збройних Сил України ЯЩЕНКА Віталія Володимировича.
Рік тому, у липні 2023-го, Україна втратила свого бійця і лише зараз ми можемо віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Народився Віталій Володимирович 13 серпня 1975 року в місті Чернігів. Згодом родина переїхала до Прилук. Шкільні роки Віталія проходили в загальноосвітній школі №10. Здобував освіту в гідромеліоративному технікумі. Пізніше проходив строкову службу в армії. Трудова діяльність Віталія була тісно пов’язана з ремонтом електродвигунів і побутової техніки. Працював на приватних підприємствах. Усе місто його знало як майстра із золотими руками.

Ось ми й дійшли до ще одного спального мікрорайону Прилук – 273-го кварталу (БАМ). Розповідаємо про вулиці, які змінили свої назви в процесі дерусифікації.

Вулиця А. Чехова – вулиця Педагогічна

Антон Павлович Чехов (1860-1904) – російський письменник. Народився в Таганрозі в сім’ї купця. 1879 року вступив до університету Москви на медичний факультет. Протягом усього навчання Чехову доводилося всіляко підробляти: він був репетитором, співпрацював із журналами, писав гуморески.
Розповіді Чехова були вперше видані книгою в 1884 році («Казки Мельпомени»). Після закінчення інституту займається лікарською практикою. Потім Чехов здійснив довгу подорож на Сахалін. Там письменник вивчав життя засланців. Твори Чехова «На засланні», «Острів Сахалін», «Палата №6» відбивають його враження про поїздку.
1892 року Чехов купує власність у Меліхово, веде громадську діяльність. У той час були написані п’єси Чехова «Вишневий сад», «Три сестри». Твори Чехова виходять двома томами в 1899-1902, а також 1903 роках. Чехов хворів на туберкульоз, через це переїжджає до Ялти.
Влітку 1904-го відбувається загострення хвороби, через що письменник їде до Німеччини (курорт Баденвайлер) для проходження лікування, де 1904 року помирає.

Наразі вулицю перейменовано на Педагогічну.

Дана назва вулиці вибрана не дарма, адже ще з початку XIX ст. по місту діяло багато учбових закладів: пансіон П.П. Білецького-Носенка, чоловіча гімназія (нині гімназія №1 ім. Г. Вороного), жіноча гімназія (нині Прилуцький міський центр науково-технічної творчості молоді) і т.д.
Наразі в місті також діє велика кількість учбових закладів: 14 дошкільних навчальних закладів, 11 загальноосвітніх навчальних закладів, 3 позашкільні навчальні заклади, комунальна установа «Прилуцький центр професійного розвитку педагогічних працівників», комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр», комунальний заклад «Прилуцький фаховий медичний колледж» та Прилуцький фаховий технічний коледж. Педагогічні колективи даних закладів славляться своїм професіоналізмом, вміннями знаходити спільну мову зі своїми учнями та неабияким досвідом на вчительській ниві. Частина вулиці розміщена перпендикулярно до комунального закладу «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка».

Вулиця Л. Толстого – вулиця Світанкова

Лев Миколайович Толстой (1828-1910) – російський письменник. Народився 9 вересня 1828 року в Ясній Поляні Тульської губернії у дворянській родині. У 1844 році вступив до Імператорського Казанського університету, який покинув через 2 роки. З 1851 року провів 2 роки на Кавказі, де написав трилогію: «Дитинство», «Отроцтво», «Юність». Далі брав участь у Кримській війні, після закінчення якої повернувся в Петербург.
З 1857 по 1861 роки подорожував по Європі. Повернувшись у Ясну Поляну, відкриває приватну школу для дітей.
У 1862 році одружився на Софії Берс, у них народилося 9 синів і 4 дочки. Також у нього був позашлюбний син. У 1869 році Толстой завершив книгу «Війна і мир». У 1901 році був відлучений від церкви.
Помер 20 листопада 1910 року у віці 82 років. Похований в Ясній Поляні.

Наразі вулицю перейменовано на Світанкову.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті

12-13 липня в місті Київ пройшов турнір «Відкрита першість КДЮСШ «Ринг» із боксу серед юнаків 2011-2012 років народження».
У змаганнях узяли участь 64 спортсмени.
З вітальними словами до учасників турніру звернулися директор КДЮСШ «Ринг» Олеся Ключка, голова Київської міської організації «Федерація боксу України» Олександр Негода.
Спортсмени, тренери та присутні гості вшанували хвилиною мовчання загиблих воїнів та подякували нашим захисникам, які надають можливість у такий нелегкий час тренуватися та брати участь у змаганнях різних рівнів.
Вдало на турнірі виступили боксери ФСТ «Спартак». У ваговій категорії до 40 кг, провівши два поєдинки, у фіналі перемогу здобув Богдан Курилко (Ліцей №9), перемігши боксера з міста Бровари.

13 липня на території міського пляжу відбувся відкритий Кубок міста Прилуки з пляжного волейболу серед чоловічих команд.
Незважаючи на спекотну погоду, у відпочинковій зоні зібралися 11 найсильніших команд із Прилук, Ічні та Чернігова, які розігрували звання «володаря» Кубку м. Прилуки з пляжного волейболу.
Організаторами спортивного дійства традиційно виступили ГО «Прилуцька федерація волейболу», а також відділ сім’ї, молоді та спорту Прилуцької міської ради.

15 липня ми відзначаємо День Української Державності, який символізує утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. У це свято ми вшановуємо всі етапи становлення нашої країни – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.
День Української Державності – це не лише день відзначення історичної події, але й можливість віддати шану тим українцям, які боронили та боронять незалежність України. Героям, які поклали свої життя за те, щоб ми могли жити у вільній і незалежній країні. Вшановуючи їх, ми завжди маємо пам’ятати про значущість державності та обов’язок берегти та розвивати її.

Нещодавно в Прилуках відбувся форум «Партнерство заради відновлення Прилуцької громади», організований у рамках проєкту «Забезпечення участі громадян у процесі відновлення», що впроваджується ГО «Агенція відновлення та розвитку» за підтримки проєкту UNDP в Україні «Підтримка громадянського суспільства й молоді» та фінансування Міністерства закордонних справ Данії.
У заході взяли участь посадовці міської ради, керівники підприємств, установ і представники громадських організацій та благодійних фондів нашого міста.
Обговорювали головний стратегічний документ громади «План відновлення та розвитку», над яким працювали з листопада минулого року. У ході роботи для присутніх було презентовано декілька найцікавіших («пріоритетних» для потенційних донорів) проєктів готового Плану відновлення.

Прилуцька громада знову огорнута пекучим болем… Велике горе заполонило наші серця, коли підтвердилася звістка про чергову втрату в нашій громаді.
У бою за незалежність і суверенітет України, за нашу з вами свободу загинув наш земляк – військовослужбовець Збройних Сил України, старший солдат СІНІЛЬНИЙ Олександр Анатолійович із позивним «Сєня».
Народився Олександр Анатолійович 14 березня 1981 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №10. Після шкільного навчання вступив до СПТУ №34 на спеціальність «монтажник санітарно-технічних систем та електрогазо- зварник». Після навчання проходив строкову службу в армії. Працював на різних підприємствах міста.

Нещодавно до КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» завітав із робочим візитом народний депутат України Борис Приходько. Він постійно перебуває на зв’язку з адміністра- цією медичного закладу та, за потреби, допомагає у вирішенні фінансових питань.
Цього разу завдяки плідній співпраці вкотре вдалося покращити матеріально-технічну базу Центральної міської лікарні. Пан Приходько передав обладнання для реабілітаційного відділення та бактеріологічної лабораторії: реабілітаційну бігову доріжку, тренажери, сходи та поручні для відновлення навиків ходьби, апарат для міостимуляції, протипролежневі матраци та подушки, і ще багато всього.