Проблема стічної каналізації під залізничним мостом існувала вже давно. Після сильної зливи, а в останній час і просто після звичайного дощу, багато автомобілістів повертали від мосту в протилежному напрямку й добиралися до району Рокитне аж через військове містечко. Навіть маршрутні автобуси часто не ризикували проїжджати під мостом. Перевізники висаджували пасажирів — і ті добиралися до своїх домівок під дощем пішки. А це не дуже зручно, та й далекувато.
Часто рух машин блокувався під мостом, бо хтось-таки насмілювався переїхати майже вплав і застрягав. Доки зухвалих автомобілістів визволяли з пастки, рух іншого транспорту взагалі припинявся. Брудна вода піднімалася вище тротуару й пішохідного переходу. Багато років поспіль ця проблема ставила під загрозу не лише майно, а й здоров’я рокитнян.
Почувши, що на цьому тижні повинні закінчитися ремонтні роботи по зливній каналізації під залізничним мостом, навіть не віриться, що стражданням людей настане кінець. Комунальному підприємству «Прилукитепловодопостачання», яке ремонтує зливну каналізацію, довелося перебудувати й змінити саму лінію відводу рідин. Стара лінія не забезпечувала нормальний доступ до обслуговування, оскільки зливні труби повинні розташовуватись під кутом 90 градусів одна до одної, щоб можна було мати до них достатній доступ і прочищати їх. Цього інженерного задуму не було витримано. З часом труби, які ніхто вже багато років не чистив, забилися піском, щебенем, землею та сміттям майже на 70 відсотків.
Проблеми додало й те, що саму дорогу під мостом опустили нижче, щоб проходили високогабаритні автомобілі. Нахил, який з’явився в процесі перепланування дороги, не сприяв тому, щоб стічні води самопливом відходили в каналізацію. Добра частина зливних труб взагалі прийшла в непридатність.