День знань в Україні традиційно відзначають 1 вересня, у перший день осені, коли за парти сідають школярі та студенти, а вчителі та викладачі починають перші уроки й лекції. 8 ж вересня відзначається ще одне свято – Міжнародний день грамотності – один із міжнародних днів, що відзначається в системі Організації Об’єднаних Націй. Грамотність (значною мірою рівноправний термін письменність) – традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти. Основним джерелом у засвоєнні грамотності була й залишається книга.
Щоб привітати прилучан із Днем знань, привернути увагу до книги, до читання, працівники Прилуцької міської бібліотеки для дітей ім. Павла Білецького-Носенка провели вуличну акцію «Ключ до знань – у Бібліотеці!», в ході якої була широко представлена виставка книжкових новинок, які дозволяють розширити свій кругозір, розвинути пам’ять, фантазію, уяву, логічне мислення.

3 вересня 2021 року прилучани мали змогу насолодитися вечірнім містом, вбраним в осінні шати, у супроводі цікавих співрозмовників – юних та амбітних учнів «Школи амбасадорів» Прилуцького краєзнавчого музею імені Василя Івановича Маслова.
«Школа амбасадорів» – це проєкт, що має на меті надати учням шкіл глибші знання з історії, архітектури, культурного та релігійного життя рідного містечка. За 3 місяці навчання школярі пройшли курс з історії, туризму, архітектури, екскурсування, ораторської майстерності та фотографування. Учнями школи проведено декілька екскурсій для жителів міста, загалом охоплення аудиторії сягало близько 50 осіб.
І ось 3 вересня амбасадори вийшли на фінішну пряму й анонсували про свій випуск. Юні поціновувачі історії міста провели своїм слухачам екскурсійну ходу містом від пам’ятника Володимиру Мономаху до Театральної площі, де відбулося урочисте привітання випускників школи.

Шановні педагоги, учні, студенти, батьки!

Від усього серця вітаю вас із справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності – Днем знань, що приходить до нас разом із початком нового навчального року.
Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного юного громадянина, день, що дає можливість дорослим повернутися у свої найкращі роки, а учням і студентам — до своєї другої домівки — у рідну альмаматір.
Для когось навчальний рік, що починається, буде першим, для когось – останнім чи черговим. Але день, яким він відкривається, однаково бентежний і незабутній святковою атмосферою, барвами осінніх квітів, свіжістю оновлених класів. І, звичайно, закличним дзвоником.
Перед вами, молодими, відкрито всі дороги, і я глибоко вірю, що ви підете обраним шляхом твердо і впевнено, здобудете багато славних перемог, досягнете вершин професійного й життєвого успіху.

27 серпня 2021 року в приміщенні ЗОШ І-ІІІ ст. №3 імені Сергія Гордійовича Шовкуна (вул. Саксаганського,14) відбулися громадські слухання з мешканцями мікрорайону Рокитний із питання «Про продовження робіт із благоустрою та впорядкуванню парку (кар’єру) Рокитний, що розташований на розі вулиць Саксаганського та Челюскінців».
Питання давно обговорюване, яке встигло обрости чутками й обіцянками довжиною в десяток років, а нині ще й є суттю одного з кримінальних проваджень. А якщо повернутися, як то кажуть, до витоків гучної справи, то давно, років 30-40 років тому в мікрорайоні Рокитний був кар’єр, із якого видобували глину для потреб цегельного заводу. Із часом і глина закінчилася, і завод припинив свою роботу, а залишений пусткою кар’єр почав просто заростати кущами та деревами – деякі школярі висаджували, котрісь саморослі. Але все то відбувалося без жодного порядку, хаотично, тож назвати зазначену місцину парком на даний момент аж ніяк не можна. Хоча й полюбилася вона рокитнянам і не тільки – звикли містяни проводити на просторах кар’єру свій вільний час, відзначати свята в колі рідних і знайомих на природі не виїжджаючи за межі міста.
Останні років 10 за ініціативи депутата Артема Рожка, потім голови комітету самоорганізації населення Анни Чумаченко та з допомогою самих мешканців мікрорайону в кар’єрі періодично влаштовувалася толока. Усі гуртом прибирали сміття, вирубували кущі та випилювали дерева. Але ж від того кар’єр не ставав парком. Через неможливість проведення якихось кардинальних робіт і залучення спеціалізованої техніки, буквально за рік усе знову заростало й роботи треба було починати з початку. Розклад – так собі.

Прилучани вшанували пам’ять полеглих синів рідного краю

29 серпня Указом Президента України від 23.08.2019 року №621/2019 встановлено День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ із російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, і загинула найбільша кількість українських воїнів.
Напередодні, 28 серпня, біля пам’ятного знака загиблим воїнам АТО/ООС зібралися родини загиблих Героїв, учасники бойових дій, містяни, посадовці міста й району та духовенство.
Зібралися, щоб вшанувати пам’ять полеглих синів Прилуччини, які не стояли осторонь, а пішли захищати територіальну цілісність нашої держави, але, на жаль, не повернулися додому. Це ДЖЕВАГА Сергій Олександрович (прилучанин), ДЕРКАЧ Сергій Павлович (прилучанин), БЕЗГУБЧЕНКО Сергій Борисович (уродженець села Сухополова), ЛАВРЕНЧУК Віктор Іванович (проживав у селі Рудівка Прилуцького району), БОЙКО Валентин Анатолійович (прилучанин), ПОТІЄНКО Анатолій Юрійович (проживав у селі Валки Прилуцького району), МІХНЮК Олег Іванович (уродженець села Мала Дівиця Прилуцького району), МАТЯШ Григорій Володимирович (прилучанин), МАНЖОЛА Віктор Іванович (уродженець села Канівщина), ЗАДОРОЖНІЙ Віктор Володимирович (уродженець села Ковтунівка), САНИК Олег Володимирович (уродженець села Поділ Срібнянського району), МАСЛОВ Віктор Олегович (уродженець м. Прилуки), ЄГОРОВ Валерій Ігорович (прилучанин), ЯШИН Петро В’ячеславович (прилучанин).
До родин загиблих зі словами щирої вдячності звернулися секретар міської ради Сергій Чміль, голова Прилуцької райдержадміністрації Геннадій Луценко та голова районної ради Олег Дмитренко.

Після опублікування інформації про зустріч керівництва АТ «Чернігівгаз» із керівництвом Прилук і представниками ОСББ міста з боку наших читачів просто таки посипалися різноманітні запитання. І це не дивно, адже тема обслуговування газових мереж, та й узагалі газопостачання, доволі непроста і пересічним громадянам розібратися в ній складно.
Саме тому редакція газети звернулася до представників АТ «Чернігівгаз» із проханням надати вичерпні відповіді на найбільш хвилюючі громадян питання. Що з цього вийшло – читайте далі.
Перше запитання виникло як коментар на нашу публікацію в соціальній мережі. Автором його є Олександр Паломарчук, який у газовій галузі пропрацював не один рік. Отож, пан Олександр запитав наступне: якщо внутрішньобудинкові газопроводи не є власністю АТ «Чернігівгаз», то які законні підстави для видачі ними технічних умов на будь-які зміни в цих газопроводах: заміну плит, водонагрівачів тощо, та ще й вимагати за це гроші? На його переконливу думку ТУ повинні видавати самі власники – ОСББ за рекомендаціями проектантів.У свою чергу, начальник управління зовнішніх комунікацій АТ «Чернігівгаз» О.М. Конопацька-Плєхова зазначила, що технічні умови видаються при будівництві нових систем газопостачання або при реконструкції існуючих систем зі зміною потужності (наприклад, якщо споживач замінює існуюче газове обладнання на більш потужне). Технічні умови включають комплекс вимог, необхідних для забезпечення проєктної потужності. Згідно з розділом V, п. 1.4. Кодексу ГРМ, технічні умови є невід’ємною частиною договору на приєднання до газорозподільних мереж і видаються оператором ГРМ.
Не менше читачів цікавить і питання згідно чого працівники газової служби вимагають від співвласників багатоквартирного будинку підписати акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності (поквартирно).

Прилуки ярмаркові

Прилуки не вперше ярмаркують, але вперше з такої визначної нагоди. Україні-неньці – 30 років.
Колоритне ярмаркове дійство, присвячене 30-річчю незалежності нашої держави розпочалося 21 і тривало до 23 серпня. День відкриття відзначився вітаннями громади керівництвом міста та району, виступами творчих колективів, святковою лотереєю та, звісно ж, частуванням різноманітними смаколиками.
Більшої офіційності набув ранок 23 серпня – Прилуки, як і всі Україна, відзначали День Державного Прапора. Право підняти його в цей день отримали міський голова Ольга Попенко та військовий офіцер – кіборг, нагороджений орденом «За мужність», підполковник ЗСУ Вячеслав Харченко.
Замайоріли над Прилуками цього святкового дня ще два прапори. Право підняти на флагшток прапор Прилук отримали народний депутат 2-го скликання, яка за часів своєї каденції прийняла участь в ухваленні Основного Закону нашої держави – Конституції України, заслужений економіст України, член Управління Асоціації народних депутатів України Галина Радченко та молодий спортсмен, багаторазовий чемпіон області, чемпіон України в потрійному стрибку Дмитро Лисенко.
Право підняти червоно-чорний прапор – прапор визвольного руху та боротьби надали волонтеру, учаснику Майдану Віктору Погуляю та громадській діячці Ользі Костюк.
Уже стало своєрідною традицією в Прилуках у День Незалежності України вручати юним прилучанам перші паспорти. Цьогоріч свій офіційний документ на очах у всього міста отримали 18 молодих людей: 13 дівчат і 5 юнаків, які є відмінниками освіти, переможцями різноманітних конкурсів, олім- піад й активістами шкільного самоврядування.

Уже третій рік поспіль у період із 15 по 24 серпня проходить Всеукраїнський ультрапробіг єдності під назвою «Сталевий гарт» і присвячується, звісно ж, Дню Державного прапора України та Дню Незалежності України. Щоразу він пролягає за новим маршрутом, і цього року учасники біжать так: Харків – Охтирка – Суми – Ромни – Прилуки – Бровари – Київ.
У це складно повірити, але учасники забігу за 10 днів мають подолати відстань у 500 км. І все це з метою популяризації здорового способу життя, демонстрації прикладу сили волі українців, об’єднання суспільства в сучасній боротьбі за незалежність.
З метою безпеки учасників постійно супроводжує автомобіль, який кожні 5 км створює мобільні пункти гідратації та прийому спортивного харчування. Також форматом заходу передбачена підтримка з боку любителів спорту в містах, через які проходить маршрут, тому до безпосередніх учасників ультрапробігу в різних населених пунктах тимчасово приєднуються представники спортивних федерацій, клубів і команд.
7-й день ультрапробігу (21 серпня) припав на наше рідне місто Прилуки. За цей день ультрамарафонці пробігли 60 км, усього ж від старту подолано 371 км.