У Прилуцькій міській бібліотеці для дітей ім. П. Білецького-Носенка 1 серпня відбувся захід веселих витівок під назвою «Письменники жартують».
Сміх – це ліки від усіх недуг, а ще найкращий вітамін росту.
До дитячої бібліотеки завітали діти в доброму гуморі та настрої. Вони шукали відповіді на дотепні загадки, змагалися в конкурсах «Заплутана історія» та «Малюнковий лист».

Уже кілька років поспіль не вщухають бурхливі розмови про відсутність громадської вбиральні в нашому місті. Адже це є дуже важливим інструментом розвитку інфраструктури кожного населеного пункту та підвищення комфорту перебування в ньому.
Хтось може заперечити, що в центрі міста є громадський туалет, але давайте дивитися правді в очі, той стан, у якому він знаходиться більше схожий на фільм жахів. Відсутність дверей, практично розібрана огорожа та жахливий бруд усередині – ось що зустрічає гостей і жителів Прилук, які все ж наважуються скористатися даним об’єктом за прямим призначенням.
Останні 3 роки питання капітального ремонту, а точніше будівництва нової громадської вбиральні, яка б гармонійно вписалася в місцевість, постійно піднімалося на сесіях міської ради та дуже часто просто не вистачало голосів підтримки від місцевих депутатів. Урешті-решт, як ми пам’ятаємо, згоди дійшли та виділили на впровадження цієї прилуцької «мрії» 1 млн 300 тис. грн.
Наразі ж справа з будівництвом довгоочікуваної громадської вбиральні зрушила з мертвої точки. Уже розроблено необхідну проєктно-кошторисну документацію. Документ пройшов низку погоджень та отримав позитивну експертизу в Департаменті культури Чернігівської обласної державної адміністрації та в Управлінні по охороні культурних пам’яток. Залишається лише отримати остаточне погодження від Міністерства культури, адже згідно генерального плану об’єкт знаходиться в межах історичної зони Прилук. Тобто, Мінкульт має погодити розроблену ПКД й дати дозвіл на виконання земляних робіт.

3 серпня на території відпочинку біля водойми по вулиці Незалежності (міський пляж) відбувся вже традиційний відкритий Кубок із пляжного волейболу серед чоловічих команд.
Організаторами змагань стали відділ сім’ї, молоді та спорту Прилуцької міської ради та громадська організація «Прилуцька федерація волейболу».
Цьогоріч у змаганнях взяли участь команди з Києва, Чернігова, Одеси, Лубнів, Нової Каховки та Прилук.
За підсумками змагань призові місця розподілились наступним чином:

(до славного ювілею, про людей хороших)

Скотнікова Лідія Афанасіївна –
відмінник НО, вчитель-методист Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу, лектор, «Жінка року – 2017», голова клубу «Джерело».
Цю біляву симпатичну, тендітну не пороках, жінку знають у місті Прилуки... Її можна побачити всюди: в Прилуцькому педколеджі, в школах міста, на зібраннях громадськості, в бібліотеках та книгарнях (найчастіше). Чому? Це інтелектуальна жінка. Розум і знання її настільки глибокі та різносторонні, що де б вона не виступала, вражає її обізнаність, серйозність підготовки, вміння аналізувати... Професіоналізм ніколи їй не зраджує, у спілкуванні вона ерудит, який ніколи не покаже свою перевагу над аудиторією.
Я знаю її як колегу по школі №10 і як лектора «Джерела». Як вчитель – вона про­фесіонал високого класу, як лектор – вмілий пропагандист книги та культурних надбань людства. Виступи її завжди тематично інформативні, глибокі та емоційні. Лідія Афанасіївна систематично працює над собою, удосконалюючи свій фах. Жага до знань (особливо літературно-краєзнавчих) визначальна. Пам’ятаю, коли їздили на Черкащину – батьківщину Богдана Хмельницького, вона була невтомною: уже коли всім забракло сил і бажання сприймати, вона наполягла ще відвідати Чорний ліс гайдамаччини... Така вже вона людина.
А все почалося зішколи... Далекі повоєнні роки: руйнація, книжок немає, але тим більше бажання вчитися. Пригадую: любов до книги та читання викликали в ній, і сприяли вибору професії, її вчителі літератури Кока Лідія Костянтинівна та Литвинець Валентина Миколаївна. А ще – мамині брати, які розповідали художні твори в довгі зимові вечори й підкріплювали цим самим у племінниці любов до читання.

Нагадаємо, що за даними Центральної виборчої комісії, після обробки 100% протоколів, перемогу в 210-му окрузі здобув самовисуванець Сергій Коровченко, за нього проголосували 16 448 виборців (21,28%). Другим став самовисуванець Борис Приходько, якого підтримали 16 295 виборців (21,09%). Різниця між результатами в 153 голоси власне й породила сумніви в одного з кандидатів у чесності підрахунків.
Майже тиждень Борис Приходько намагався добитися заміни складу ОВК та перерахунку голосів на деяких дільницях. Але суду все бракувало необхідних доказів і він не задовольняв вимогу кандидата в нардепи. Відтак Сергій Коровченко впевнено святкував перемогу на парламентських виборах по нашому мажоритарному округу.
Але правильно говорять: «якщо довго стукати в двері – вони таки відчиняться». Увечері 28 липня відбувся, задумайтеся лишень, Шостий апеляційний адмінсуд, який розглянув черговий позов кандидата в народні депутати Бориса Приходька до окружної виборчої комісії 210-го округу та повністю її задовольнив. Згідно з даним рішенням суду було встановлено:
– протиправною бездіяльність ОВК-210 щодо нескладання протоколів про повторний перерахунок голосів на окремих дільницях;
– протиправні дії ОВК-210 щодо порушення процедури перерахунку голосів виборців на окремих дільницях;
– визнано протиправним і скасовано рішення ОВК-210 про визнання голосування на окремій дільниці недійсним;
– також встановлено факт систематичних порушень ОВК-210 Конституції та Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Профспілки області вже другий місяць залучаються до реалізації міні-проекту «Молодь Чернігівщини обирає медіаграмотне майбутнє». Дійшла черга й до Прилук.
25-26 липня в стінах відділу освіти Прилуцької міської ради відбувся семінар-тренінг із основ медіаграмотності. Навчальна група, в основному, складалася з працівників закладів освіти нашого міста (шкіл і садочків).
Метою ж тренінгу є сформувати в учасників базові компетенції щодо сприйняття та обробки медійних повідомлень, особливо в період передвиборчих кампаній.
До плану семінару-тренінгу було включено як теоретичні, так і практичні сесії, які присвячувалися наступним питанням: Як розділити факти та судження? Що таке пропаганда? Чому необхідно знати власників ЗМІ та розбиратися в журналістських стандартах? Як уникнути маніпуляційних «гачків» та розрізняти фейкові новини? Які небезпеки приховує цифровий простір та як їх уникнути? Як зробити свій вибір більш усвідомлено та в чому полягає небезпека політичного популізму?
Протягом дводенного семінару-тренінгу учасники не оцінювали фаховий рівень та імідж конкретних журналістів, ЗМІ, політиків чи політичних сил, увага зосереджувалася власне на загальних принципах медійної грамотності. Адже оцінка та вибір завжди залишаються за кожним громадянином. Натомість чарівні слухачки семінару-тренінгу за 16 академічних годин встигли розібратися із внутрішньою «кухнею» ЗМІ, найпоширенішими маніпулятивними технологіями, маркерами пропаганди, основами фактчекінгу. Окрім того, спробували поекспериментувати на полі передвиборчої агітації у вигаданій країні Мурляндії.
Своїми враженнями від проведеного тренінгу поділилася одна із його слухачок – вчитель початкових класів ЗОШ №7 Ірина Ратушняк: «Я дуже рада, що мені випала така нагода пройти цей дводенний тренінг. Адже, соціальні мережі, Інтернет, телебачення, різноманітні ЗМІ – це все, без чого неможливе наше сьогодення. Проводячи, інколи бездумно, години в Інтернеті, ми повинні вміти фільтрувати всю ту інформацію, яку отримуємо. У більшості випадків вона не є правдивою, і навіть навпаки – спрямована, щоб задурити нам голови.

Такими можемо бачити лавки на прекрасній Театральній площі поблизу МБК.
Літні канікули для працівників Будинку культури минають доволі активно. За досить короткий час 37 лав оновили, а їхній зовнішній вигляд ніби запрошує присісти та насолодитися гарним відпочинком з друзями чи сім’єю.

От і завершилися парламентські вибори. Я вперше взяв у них участь. Для мене передвиборча кампанія стала новим досвідом. Не приховую, багато прилучан із подивом, а то й нерозумінням поставилися до мого рішення балотуватися у Верховну Раду – упродовж передвиборчого місяця часто чув, що моя робота була б набагато важливішою тут, на місці; що, наприклад, на посаді міського голови я приніс би набагато більше користі нашому місту. Друзі, хочу сказати всім: я йшов у парламент тільки для того, щоб допомогти Прилукам. Діяльність депутата Верховної Ради дає значно більше повноважень і відкриває значно ширші можливості для реалізації справ і ідей, які ми з вами вже започаткували за минулі роки. Це – і будівництво об’їзної дороги, і розчищення Удаю, і спорудження сучасного стадіону європейського рівня, і ще багато інших починань. Тому, працюючи у Верховній Раді, я зробив би все можливе, аби довести всі ці справи до успішного завершення. Це стратегічні напрямки розвитку Прилук, і всі їх я залишаю за собою. Займатимуся ними й надалі, і тепер дуже сподіваюся на підтримку обраного по нашому 210-му округу народного депутата.
Упродовж передвиборчої кампанії я провів багато зустрічей із людьми в мікрорайонах Прилук. На кожній люди говорили про свої проблеми. Переважна більшість із них належать до компетенції міської влади, але вони роками залишаються невиконаними. Стан доріг і будинків, тротуари, собаки, смітники – в жодному мікрорайоні не обійшлося без таких скарг. І ще багато зауважень і пропозицій я отримав на зустрічах. Усі їх ретельно зафіксував і обіцяю найближчим часом донести до мера та її команди. Вибори закінчилися, але життя продовжується. Помилки потрібно виправляти, проблеми – вирішувати, адже нам далі жити в Прилуках. І якими вони будуть – залежить тільки від нас.