Щиросердно вітаю вас
із найбільшим християнським святом – Великоднем!
Символічно, що богослужіння з нагоди Пасхи розпочинаються, коли навколо панує ще нічна темрява. А завершуються, коли сходить сонце. Це нагадування для нас про перехід від темряви до світла, від скорботи – до радості, а також від смерті – до життя. У цьому нас переконує Воскресіння Христове.
Згадаймо в ці дні в молитвах поранених, полонених і заручників у ворожих тюрмах. Прошу помолитися за тих, хто віддав своє життя за Україну, втратив близьких людей, хто зазнав горя від агресора.

Дорогі прилучани та гості нашого міста!

Прийміть щирі вітання з нагоди визначних державних свят – Дня Державного Прапора України та 32-ї річниці Незалежності нашої держави!

Уже три десятиліття ми маємо свою історію – історію незалежної України. День Незалежності в серцях українців став новою точкою відліку в житті кожного з нас, дав почуття самоствердження, відчуття волі та суверенності.

На жаль, нині наша країна продовжує відстоювати свою свободу та незалежність, проливаючи кров найкращих синів і дочок у жорстокій війні з окупантом.

Сьогодні ми схиляємо голови перед гарячими серцями наших захисників, які, не шкодуючи свого життя, захищають нашу державу від російського агресора.

Дякую за героїзм і звитягу нашим воїнам. Вклоняюся перед мужністю наших відчайдушних волонтерів. Дякую всім, хто тримає міцний тил України.

Українці – нація переможців. Незалежність – це перемагати разом!

Увечері 20 травня Театральна площа зустріла прилучан і гостей міста святковим концертом на честь Дня вишиванки. Цього року свято відзначає своє п’ятнадцятиріччя. Ювілейний рік присвячується українській традиційній музиці та екологічним проблемам.
До слова, ідею «Всесвітнього дня вишиванки» започаткувала студентка факультету історії політології та міжнародних відносин Леся Воронюк ще у 2006 році. Відтоді щороку все більше людей долучаються до акції просто вдягаючи на себе символ українського народу – вишиту сорочку.
Цього вечора містяни змогли послухати як народні пісні, виконані народними аматорськими колективами, такими як «Калина» та «Горлиця», так і більш сучасні гурти накшталт «Ред ліпс» та «Крем брюле». Окрім цього, глядачів своїми жартами розважав Анатолій Кизим. Також прилучани насолодилися виступом народного театру хореографічної мініатюри «Апломб», учасники якого на завершення продемонстрували дефіле українських вишиванок. Варто зазначити, що захід проводився за умови дотримання санітарно-епідеміологічних норм і соціальної дистанції.

Кристина Бєла, Юлія Іванченко

76-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Прилуках відзначили покладанням квітів і мітингом-реквіємом. Уранці 9 травня в парковій зоні біля Вічного Вогню зібралися городяни, представники громадських організацій, чиновники.

В історії кожного народу є славетні події, розповіді про які передаються від покоління до покоління. Одна із таких героїчних сторінок для українців – Перемога у Другій світовій війні.
9 травня – це знаменне свято, що символізує незламний дух народу, який захистив рідну землю. Пам’ять про вигнання з України нацистських окупантів залишається з нами, як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас – вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Тому для нас, нащадків і спадкоємців солдатів Перемоги, найвищим законом буття є довічна синівська шана та повага.
За традицією прилучани 9 травня зібралися у Сквері Вічної Слави, де відбувся мітинг-реквієм «Не погасити пам’яті вогонь» і покладання квітів до Вічного Вогню.
Присутні віддаючи данину пам’яті героям, які заради миру та спокою на рідній землі загинули за неньку Україну вшанували їх світлу пам’ять хвилиною мовчання.

Із кожним роком учасників бойових дій, які в далекому 1945-му принесли мир і Перемогу залишається все менше. На сьогодні в Прилуках їх усього 12. І лише двоє, Петро Маляренко та Петро Тимощук, змогли бути присутніми на урочистостях. Усі наші герої-фронтовики невмолимо йдуть у вічність, залишаючи по собі приклад мужності, героїзму, самопожертви в ім’я Батьківщини. Квіти та солодкі подарунки ветеранам війни та праці від прилучан – лише маленька частинка того «Дякуємо!», яке ми повинні щодня, щогодини говорити тим, хто звільнив рідну землю від загарбників і розбудовував наше місто в післявоєнні роки.
Немає в Україні та Прилуках зокрема сім’ї чи родини, яку б обійшла стороною ця лиховісна війна, яка так неждано й несподівано увірвалася в життя наших батьків і дідів, перекресливши їхні мрії, надії та сподівання. Мільйони людських життів і мільйони скалічених доль, згорьовані материнські очі й бездонна вдовина печаль, зруйновані села, міста та сплюндрована земля – ось що залишили по собі нацистські окупанти. Та озброєному до зубів агресору не під силу було здолати високий дух свободолюбного народу і його непохитну віру в Перемогу.
Прилучани глибоко шанують подвиг фронтовиків. Їхні знання та досвід, ставлення до ратного і громадського обов’язку – це невичерпне джерело патріотизму, високий взірець для наслідування. Ми маємо бути гідними цього високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами зміцнювати дорогоцінний мир на українській землі.
Віддаючи данину пам’яті Героям, які заради миру й спокою на рідній землі загинули за Україну, учні шкіл і гімназій міста також поклали квіти до меморіалів «Танк Т-34», «Жертвам фашизму», погруддя Героя Івана Дубинського та інших могил і пам’ятних знаків.
А завершився день неймовірним концертом «Переможна весна». На Театральній площі нашого міста талановиті артисти дарували чергову порцію весняного музичного та святкового настрою прилучанам і гостям нашого міста з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гарний настрій, позитивні емоції та святкову музику всім присутнім дарували художні колективи Прилуцького міського Будинку культури.

Інформація «ГП»

Шановні прилучани!

22 січня 1919 року навіки вкарбувалося в історію українського народу як величне національне свято. Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Ця подія ознаменувала собою здійснення віковічних мрій багатьох поколінь українців. Адже соборність нашої держави означає цілісність рідної землі та єдність прагнень українців на шляху до розбудови квітучої та заможної України.
На превеликий жаль, і сьогодні наші солдати виборюють на Сході України цілісність і суверенність нашої землі. Тож віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
Головний урок Злуки – це усвідомлення того, що тільки в єдності сила та перемога. День Соборності назавжди буде джерелом упевненості в кращому майбутті країни, що зросла та зміцніла у віковій визвольній боротьбі українського народу.

Різдво Христове – велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу та Відкупителя людей із полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча в багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичницьких культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, «повороту до весни».
Згодом була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення та прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений у плані символіки й обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. На Святому Вечорі зосереджується головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування й гостювання родичів та знайомих із відповідними розвагами та забавами.
Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква притримується все ж таки дати 25 грудня.
Уже два роки, як в Україні за законодавчому рівні визначено 25 грудня вихідним днем. Таким чином, прихильники так званого католицького Різдва можуть із задоволенням його святкувати. Хтось подумає, що Церква хоче плавно перевести нас до відзначення цього великого свята в іншу дату. Але наразі важко уявити скільки часу знадобиться, щоб переконати або ж змусити вірян змінити святкування цього великого свята зі звиклого нам 7 січня.
Цілком зрозуміло, що скільки людей – стільки й думок із цього приводу. І ось деякі з них.

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку!

Прийміть найщиріші вітання з вашим професійним святом!
Від вашої щоденної кропіткої праці залежить, наскільки проінформованим і свідомим буде наше суспільство.
Завдяки вам ми щоденно дізнаємося про події у світі, що допомагає відчути причетність до процесів сучасності, відкривати широкі можливості для контактів і спілкування.
Ми живемо в період прогресивного розвитку інформаційних технологій, і саме ви – безпосередні учасники та творці інформаційного процесу – збираєте, опрацьовуєте, поширюєте інформацію.
Дякуємо вам за об’єктивність, оперативність і ґрунтовність інформації, за сумлінну та наполегливу працю.

День вигнання нацистських окупантів в Україні відзначають щорічно 28 жовтня – у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
У цей день вшановують пам’ять мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.
Для України Друга Світова війна обернулася національною трагедією, що поглинула мільйони людських життів, перетворила на згарища й руїни міста та села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.
За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони українців було вивезено під час окупації для примусової праці.
Перемогу в Другій світовій виборювали мільйони людей, кожне місто, селище чи хутір визволялося з величезними людськими втратами.
75 років минуло з того дня, коли на українську землю прийшла радість перемоги над нацизмом. Пам’ятаючи про подвиг людей, котрі власними зусиллями виборювали та наближали день визволення, прилучани вклоняються та говорять слова вдячності ветеранам війни за солдатський подвиг і за велику мужність.