Різдво Христове – велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу та Відкупителя людей із полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча в багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичницьких культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, «повороту до весни».
Згодом була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення та прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений у плані символіки й обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. На Святому Вечорі зосереджується головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування й гостювання родичів та знайомих із відповідними розвагами та забавами.
Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква притримується все ж таки дати 25 грудня.
Уже два роки, як в Україні за законодавчому рівні визначено 25 грудня вихідним днем. Таким чином, прихильники так званого католицького Різдва можуть із задоволенням його святкувати. Хтось подумає, що Церква хоче плавно перевести нас до відзначення цього великого свята в іншу дату. Але наразі важко уявити скільки часу знадобиться, щоб переконати або ж змусити вірян змінити святкування цього великого свята зі звиклого нам 7 січня.
Цілком зрозуміло, що скільки людей – стільки й думок із цього приводу. І ось деякі з них.
Світлана Кушнір:
– Завжди святкували в родині 7 січня, завжди правилося в церкві. Для внуків є різноманітні розваги. Уже з 6 січня, зі Святої Вечері, починаються забавки, такі як «квоктати», коли в «дідусі» потрібно знайти солодощі, але «дідух» має побути під вечірнім столом, дуже цікаво спостерігати за ними. Також чудово підіймають настрій колядники вже 7 січня.
Вікторія Кірієнко:
– Не нами воно написано й установлено предками, не нам його і змінювати. Усі миряни католицького віросповідання завжди відмічали Різдво 25 грудня. Християни православного віросповідання 7 січня, нехай так і буде. А взагалі можна відмічати обидві дати. Це ще один привід для святкового настрою.
Людмила Крюкова:
– 7 січня звісно! Так святкувала вся моя родина, так святкую і я! Лише два роки тому піднялося питання за 25 грудня. У кожного вірування свої свята, тож нехай кожен і святкує по велінню свого серця та розуму. Не часто нам дають право на вибір, тож користуйтесь моментом.
Віталій Голляк:
– Розумію, підтримую та поважаю 25 грудня, але традиції батьків, дідів і прадідів перей- шли й до мене, адже в родині завжди святкували 7 січня. Та якщо подумати, в Біблії немає дати народження Ісуса, то чому б не добавити ще кілька свят!
Катерина Сахарук:
– Я святкую і 25 грудня, і 7 січня також. Моя бабуся святкувала 25 грудня. Це ж, власне кажучи, одне й те саме свято, лише за різними календарями. Воно не ділиться на католицьке чи православне.
Юлія Марченко:
– Різдво Христове святкувала й буду святкувати 7 січня, а католики нехай і надалі святкують 25 грудня. Чому ми повинні святкувати католицьке Різдво, коли вони не святкують наше?! Кому не вистачає одного свята, нехай святкує обидва! Я святкую лише 7 січня – це традиція моєї родини.
Діана Батрак
