Осінь – чудова пора, яка наповнена різними барвами, запахами дозрілих трав, шурхотом опалого листя. Осінь – це і час збирання врожаїв, прибирання земельних ділянок від рослинних залишків, присадибних територій та паркових зон. Ще з радянських часів ми звикли до того, що все опале листя нагрібається у великі купи й спалюється. Люди говорять, що так робили їхні батьки, дідусі та бабусі. Так найшвидше, підпалив – і все. І ніхто ніколи не задумувався, наскільки шкідливий цей дим. Так при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, такі як свинець, мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо й низка канцерогенних сполук. Дим містить часточки, які проникають у легені й можуть руйнувати клітини та спричинити утруднення дихання. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання.
Додаткова проблема полягає в тому, що коли ми спалюємо листя, то до нього додаємо ще й інше сміття. Це й пластикові пляшки, й поліетиленові пакети. При їх згоранні в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних речовин, більшість із яких для людини шкідливі. Вони викликають подразнення слизової оболонки, а тоді виникає першіння в горлі, кашель, головний біль. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіальну астму, бронхіти, риніти чи тонзиліти. Часто біля таких вогнищ можна побачити дітей, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.
Найкращий спосіб вирішити цю проблему – компостувати листя, й це буде хорошим добривом для дерев і кущів.
Важко знайти людину, якій би подобалося дихати димом, варто бути більш уважними до себе й до природи, але вирішувати вам.
Науковий співробітник музею Степаненко О.П.
