№ 38

19 вересня 2024 року

Український Великдень: історія та традиції

  • Середа, Квт. 11 2018
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Настання весни для православної людини асоціюється зі святом Пасхи. Історія цього православного свята дуже давня й налічує більше 2000 років.
До Пасхи віруючі готуються сім тижнів Великого посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що в ці дні душа віруючого повинна «прислуховуватися» до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна седмиця.
Особливе значення має Страсний четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий четвер – день, коли всі прибирають та очищаються від бруду.
Саме 5 квітня, у Чистий четвер, Ніна Заболотна – бібліотекар МЦБ ім. Л. Забашти провела для студентів Прилуцького професійного ліцею годину народознавства під назвою «Український Великдень: історія та традиції». Гості бібліотеки дізналися, яким чином це свято прижилося на території українських земель, скільки років українці його святкують, які традиції існують у різних регіонах України та деякі цікаві акти з історії писанки.
У всі часи писанка символізувала продовження та нескінченність життя, була символом сонця, природи, жінки-матері й узагалі людини, як такої.


Як зазначила ведуча заходу, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. писанкарство було поширене по всій території України, однак із приходом радянської влади почало занепадати, адже писанка вважалася церковним атрибутом, неприпустимим у часи державної пропаганди атеїзму. У 1960-70-х рр. відбулася активізація писанкарства в межах Західної України, де розписані великодні яйця почали виготовляти на замовлення та продавати на ярмарках.
Методики розписування великодніх яєць, їх символіка та кольорова гама різняться не тільки від країни до країни, а й від міста до міста. Для писанок Чернігівщини характерним є чіткий орнамент графічно витонченого малюнка, заповненого червоним та чорним кольорами з білим контуром, а також різноманітність технічних прийомів. Найбільшого поширення набула традиційна воскова техніка, яка дозволяла виконувати орнаменти в кілька кольорів.
Студенти Прилуцького професійного ліцею та гості заходу дізналися багато цікавого й почерпнули для себе корисну інформацію з історії та причини виникнення свята, його традицій.

Вероніка Гапетченко, Віра Гурик

Прочитано 1545 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Культура
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Систематично Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія»...
Не дивлячись на військовий час, міська рада не лишає комунальні...
Прилуцька дитяча лікарня, у рамках співпраці з Державним...
адання пільг, компенсацій особам, які постраждали внаслідок...
Пропонуємо інформацію про ще одну з вулиць нашого міста, яку було...
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» з Благодійним...
На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного...
Нещодавно в Прилуках розпочалися роботи з грейдерування та...
У 2024 році КП «Послуга» розпочало реалізовувати проєкт...
У лютому 2022 р. Прилуцький район був частково окупований, а...

Хто на сайті

Зараз 307 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!