№ 45

листопада 2024 року

Життя – як пісня

  • Середа, Лист. 06 2019
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Прийшло повідомлення з Івано-Франківська – колектив народної пісні «Родина» з м. Прилуки запрошують узяти участь у 6-му Міжнародному фестивалі «Родослав», присвяченому 100-річчю Соборності України.
Питання про те, їхати чи ні навіть не стояло. Вирішили поїхати. Але ж де взяти кошти, адже ми всі пенсіонери? І знову звернулися до мецената та шанувальника народної пісні, доброго друга колективу «Родина» Миколи Васильовича Рожка. А він, як завжди, допоміг.
І так, уранці 11 жовтня Івано-Франківськ зустрів «Родину» в лиці куратора нашого колективу, провідного методиста навчально-методичного центру культури Прикарпаття Марії Іванівни Стефарук. Після привітної зустрічі нас посадили в автобус і повезли селитися. Хочеться відмітити, що поселили членів колективу в греко-католицькій семінарії, по двоє в келії з усіма зручностями. Харчувалися ми там же – в семінарській їдальні. Вдячні за смачні обіди.
Марія Іванівна ознайомила нас із містом, провела невелику екскурсію. На головній площі Івано-Франківська була встановлена сцена, де вже наступного дня розпочався фестиваль. Це було щось неймовірне. Участь приймало 97 колективів із різних регіонів України. Навіть із Волновахи були. Приїхали українці також із Румунії, Польщі, Чехії, Болгарії. Виступив співак і з Афганістану. Він заспівав пісню «Червона рута» своєю мовою, а приспів – українською. Виступи продовжувалися. Ми ж поїхали знайомитися з Прикарпаттям далі.


Марія Іванівна повезла наш колектив у мальовниче містечко Добринів. На шляху до Добринева зупинилися в Рогатині, де відвідали церкву, в якій колись служив батько Роксолани. Поруч із церквою встановлено пам’ятник українській султанші.
У Добриневі нас зустріли троїсті музики, концерт давали разом із херсонцями. Приємно було, коли люди підходили та щиро вітали, обіймали, дякували за виступ. Було відчуття, що всі ми діти однієї Матері-України, немає ні Заходу, ні Сходу, ми всі непоборна рідня.
Повернувшись у семінарію, дізналися, що відбудеться гала-концерт, на який відібрано 27 учасників. Серед них були й ми. Виступ «Родини» сприймали тепло, щиро, аплодисменти не втихали.
Уже дорогою додому в поїзді ділилися своїми враженнями. Згадували, як вручали прилуцькі короваї головному організатору та режисеру фестивалю, Марії Стефарук на концерті в Добриневі. Згадували її щиру опіку й турботу про нас. Згадали й про Миколу Васильовича Рожка, бо без його підтримки нічого б і не відбулося.
Наразі мріємо, щоб для колективу народної пісні «Родина» це був не останній фестиваль, а попереду нас чекало ще багато-багато концертів.

Олексій Дорошенко

Прочитано 1880 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Культура
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Продовжуємо знайомити прилучан із тими, хто призвів до наявності...
Частота компресійного синдрому та гострого пошкодження нирок в...
Однією з найбільших проблем, із якими стикається останні роки...
Депутати Чернігівської обласної ради постійно підтримують...
РЕБи з імерсійною системою охолодження, терморегуляцією та...
На жаль, сьогодні Прилуцька громада знову зібралася біля собору...
ам’яті полеглих є вкрай важливим для Прилуцької громади. Ми...
Нещодавно указами Президента України Володимира Зеленського до...
З лютого 2022 року, після того, як ворог безжально та безпринципно...
22 жовтня міський голова Ольга Попенко провела позачергове...

Хто на сайті

Зараз 396 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!