До України ж Франк приїздив зо 5 разів, а от у Прилуках був уперше. Це була робоча поїздка й тривала вона близько 4 тижнів. Так уже трапилося, що приїзд німецького гостя випав на зимовий період, коли температура повітря була доволі низькою (він навіть устиг перехворіти на ГРВІ). Дійсно, не дуже хороша передумова для того, хто планує прогулятися містом та побачити якісь цікаві місця в позаурочний час. Але він переконаний, що влітку міський центр Прилук має бути гарним місцем, де можна добре провести вільний час. І в цьому він не помиляється.
Звісно, подорожуючи, Франк бачив багато маленьких сіл і великих міст, у тому числі й Київ. Та за його словами, як і в усьому світі, столиця демонструє життєву атмосферу свого населення в більшості для туристів. Прилуки ж йому здалися хорошим місцем для того, щоб роздивитися «справжнє життя в Україні». Не дуже приємно вразили чоловіка нечищені від снігу дороги та тротуари в місті, хоча якби він побачив стан дорожнього покриття після танення снігу, його б це вразило значно більше. Також, на щастя, Франку не довелося користуватися нашим громадським транспортом, бо це ще один не дуже приємний момент прилуцького буття.
Приємно все ж, що прилучани, з якими довелося спілкуватися нашому іноземному гостю за час його перебування в місті, справили на нього доволі приємне враження: «Впевнено можу сказати, що прилучани досить відкриті для спілкування з іноземцями. Мені не доводилося часто спілкуватися з мешканцями вашого міста за межами робочого оточення. Але люди, яких я зустрічав були відкритими, добродушними та ввічливими». Також він відмітив, що жителі нашого міста природно дуже хвилюються про постійно зростаючі ціни на основні продукти харчування та енергоносії. Але вони з оптимізмом дивляться вперед і очікують покращення соціальних умов життя. І з надією очікують на це в найближчому майбутньому.
Із розмови стало зрозуміло, що чоловік не проти приїхати в Прилуки ще: «Завжди було б приємно продовжувати обмін ідеями в технічних питаннях та й з друзями не проти зустрітися знову».
Узагалі Франк говорить, що йому імпонує український менталітет. Мабуть, не останню роль у цьому відіграє той факт, що його дружина – українка (родом з Тернополя). І це ще один доказ того, що українки – найкращі.
А наостанок, німецький гість побажав прилучанам, щоб вони не втрачали життєвого оптимізму, культивуючи свої українські традиції, й продовжували поважати культурну спадщину й інших країн навзаєм, так як відповідно роблять це друзі України. Уже скоро, на думку нашого співрозмовника-оптиміста, українці зможуть розраховувати та поступово відчують, як життєвий рівень буде постійно покращуватися по всій Україні, й повсякчас збільшуватимуться фінансові можливості та життєвий потенціал.

P.S. Франк передає привіт всім, з ким довелося спілкуватися і працювати. На даний момент він перебуває з сім’єю у своїй рідній країні.
Нам же, підтримуючи проєвропейський вектор розвитку й відкриваючи нові перспективи й можливості, беручи приклад економного і правильного підходу до рішень багатьох життєвих питань, варто творити і будувати у своєму місті, у своїй країні, для себе та своїх нащадків.

Інформація «ГП»