День 18 вересня 1943 року золотою сторінкою увійшов в історію міста над Удаєм. Саме в цей день завдяки проведенню Чернігово-Прип’ятської наступальної операції були звільнені Прилуки. Цього дня ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув у боях, та перед живими, хто ще серед нас.
Цього року прилучани відсвяткували 75-у річницю Дня визволення свого міста від нацистських окупантів. Урочистості розпочалися з покладання квітів до Вічного вогню у Сквері Вічної Слави. Посадовці, депутати міської та обласної рад, ветерани, молодь і багато інших жителів міста долучилися до проведення заходу. Уже за традицією на всіх присутніх чекав загальноміський урок мужності.
Слова вдячності та пошани звучали в бік сивочолих ветеранів війни та праці цього дня від секретаря міськради Анатолія Шамрая, депутата обласної ради Дмитра Даценка та депутата міської ради Марії Шабалтас. Щороку свідків війни, ветеранів стає все менше й менше. На жаль, ми не владні над часом. Але їхній вклад у наше сьогодення неоціненний. Так вважає кожен із нас. Саме тому на підтримку Прилуцької Спілки ветеранів (якій, до речі, за місяць виповниться вже 35 років), із нагоди річниці визволення Прилук та на підтвердження величезної вдячності та пошани депутат обласної ради Анатолій Мірошніченко передав голові Спілки сертифікат на 12 тис. грн.
Прекрасні пісні, зворушливі слова не лише від дорослих, але й від ще зовсім маленьких прилучан не могли не розчулити. Вони не бачили окопів, не чули кулеметної черги, але без виключення кожної сім’ї багато років тому торкнулося горе війни. Сьогодні Україна також переживає нелегкий період. Вона бореться вже з іншим нацистом, тим, хто колись був братом, найближчим товаришем, а тепер… став ворогом.
Усіх полеглих під час бойових дій Другої світової та нинішньої непроголошеної війни на Сході України пом’янули хвилиною мовчання, а настоятель Собору Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського патріархату протоієрей Віталій Юрочко провів панахиду.
Інформація «ГП»
