№ 38

19 вересня 2024 року

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

архієпископа Чернігівського та Ніжинського Євстратія боголюбивим
пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним Чернігівщини

Всечесні отці, дорогі брати та сестри!
Христос народився! Славімо Його!


Протягом свого життя раніше чи пізніше, у тій чи іншій формі кожна людина ставить собі питання: «Яка мета мого життя? Для чого я живу? Чи правильно я живу?»
У дитинстві та юності, в молодості ми пізнаємо багато нового, отримуємо досвід і враження, а завершення нашого шляху здається чимось не дуже близьким. Усвідомлюючи все це, людина спрямовує свою думку на пошук того, що може заспокоїти її та задовольнити прагнення до кращого. Здобути те, чого не маєш, досягнути омріяного – цього прагне кожен та часто те, що ми вже маємо – не приносить очікуваної радості, і думка наша знову спрямовується до чогось іншого.
Розмірковуючи про все це, премудрий цар Соломон сказав: «Суєта суєт, … суєта суєт, – усе суєта! Що користі людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем? Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки… Усі речі – у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням. Що було, те й буде; і що робилося, те й буде робитися, і немає нічого нового під сонцем. Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас» (Екклезіаст 1:2-4,8-10).
Тож хіба насправді життя наше – лише суєтне повторення того, що було? Хіба воно не має вищого сенсу?
Душа наша не погоджується з цим! Усвідомлено чи ні, але ми постійно прагнемо кращого – навіть якщо це краще обирається нами й помилково, і замість задоволення приносить скорботу. Сама наша природа, наші думки й почуття, наш досвід підказують – має бути і є щось більше, вище та краще за все, що може зараз дати людині цей світ. Однак, самі ми не можемо дати вірну відповідь – а що ж це таке та як його досягти.


Чому не можемо? Тому, що ми обмежені в наших можливостях пізнати, осягнути, дослідити. Ми є творіння, Бог сотворив нас для вічного блаженного буття, і тому лише Він може дати нам і вірні відповіді, і задовольнити наші потреби. Без Нього – справді все видається лише беззмістовною суєтою. Незабаром ми святкуватимемо Різдво Христове – подію, яка є вічною, повною та вседосконалою відповіддю на наші потреби й питання. Не посланець, не ангел, не пророк – Сам Предвічний Бог сходить із Небес, народжується від Духа Святого та Марії Діви, поєднує у Своїй Божественній Особі дві природи – божественну та людську, тим самим відкриваючи всім людям шлях до єдності з Небесним Отцем.
Через Господа Ісуса Христа, який правдиво сказав про Себе: «Я є путь, і істина, і життя» (Ін.14:6) – ми отримуємо й пізнання істини, і сили дотримуватися її та йти шляхом правдивим. Бог-Слово, друга Особа Пресвятої Тройці – став дитиною, Сином Людським, для того, щоби дати нам силу дітьми Божими бути. І через це Боговтілення кожен із нас отримав можливість вийти з круговерті суєтного існування на дорогу правдивого буття.
Тому радіють наші душі та серця, тому ми співаємо й прославляємо Бога в церковних піснеспівах і народних колядках, тому вітаємо одне одного. Бо подія Різдва Христового, яка історично сталася понад дві тисячі років тому – і сьогодні має безпосереднє живе значення для кожного з нас, дає відповіді на наші сьогоднішні питання, відкриває нам шлях до блаженного безсмертя.
І цю радість я хочу розділити з кожним із вас, знову та знову вітаючи з Різдвом Христовим усіх дітей Православної Церкви – побожних пастирів, ченців і мирян Чернігово-Сіверської землі. Сердечно вітаю також усіх християн, які святкують Різдво Христове та прославляють народженого Спасителя. З нагоди свята вітаю державну та місцеву владу, військовослужбовців і правоохоронців – усіх, хто служить українському народу, гідно виконуючи своє покликання. Наші особливі молитовні прохання цього дня – за всіх, хто потребує Божої опіки та захисту, за наших мужніх воїнів, які захищають Україну, за полонених і несправедливо ув’язнених, за тих, хто живе під тягарем окупації.
Також будемо підносити молитви до Бога за мир і єдність Православної Церкви в Україні – Господь допоміг минулого року зробити важливі кроки на цьому шляху, але попереду багато праці, яку маємо разом звершувати в дусі правди, братньої любові, терпеливості та взаємної підтримки.
З нагоди громадянського Новоліття дякуємо нашому Творцю за благодіяння минулого року та просимо благословення й милостей – у році, що розпочинається.
Пізнання правди, просвітлення істиною, мир між людьми та примирення нас із Небесним Отцем, які стали можливими через Христове Народження – ось відповідь на наші потреби, ось шлях, який виводить нас із блукання в суєтній круговерті до правдивого досконалого буття в Бозі та з Богом.
Ніч минула, а день наблизився, бо у Віфлеємі Давидовому Христос народився – Славімо Його!

ЄВСТРАТІЙ,
архієпископ Чернігівський і Ніжинський

Прочитано 1446 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Систематично Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія»...
Не дивлячись на військовий час, міська рада не лишає комунальні...
Прилуцька дитяча лікарня, у рамках співпраці з Державним...
адання пільг, компенсацій особам, які постраждали внаслідок...
Пропонуємо інформацію про ще одну з вулиць нашого міста, яку було...
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» з Благодійним...
На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного...
Нещодавно в Прилуках розпочалися роботи з грейдерування та...
У 2024 році КП «Послуга» розпочало реалізовувати проєкт...
У лютому 2022 р. Прилуцький район був частково окупований, а...

Хто на сайті

Зараз 504 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!