Щоразу важко сприймати те, що війна безжально забирає рідних, друзів, знайомих. З кожною чорною звісткоюдушу охоплює туга та невимовний біль. Доля Володимира Івченка присудила йому стати героєм і увійти в нашу пам’ять захисником України, відважним воїном.
Народився Володимир Григорович 20 червня 1978 року. Подружжя Івченків усиновило Володимира, коли він був ще зовсім малою дитиною. Виховали його порядною, чуйною, доброю людиною.
Навчався Володимир у загальноосвітній школі №10, здобував освіту в Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі. З 2016 року працював на взуттєвій фабриці «Алітоні».
У серпні 2022 року пішов на війну добровольцем. Призваний на військову службу по мобілізації Прилуцьким районним територіальним центром укомплектування та соціальної підтримки, радіотелефоніст першого десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 солдат Івченко Володимир встиг зарекомендувати себе відмінним умотивованим бійцем, надійним товаришем для своїх побратимів, відданим військовій присязі на вірність Українському народові. Мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, героїчно загинув 7 лютого 2023 року під час бою поблизу населеного пункту Ступочки, Краматорського району Донецької області. У глибокому смутку брат Максим із сім’єю, друзі, сусіди, колеги, побратими.