Комісія з перейменування вулиць у новому складі

Четвер, Бер. 02 2023
Написав: Web-editor
розмір шрифта

Смесители для душа и ванны
Детские игрушки, развивающие игры

Друк Email

«Краще б реальними проблемами займалися!», «А гроші на таблички вони де брати будуть, з наших податків?», «Та яка взагалі різниця – жили собі й жили» – ці та подібні до них аргументи можна досить часто почути в дискусіях стосовно перейменування вулиць в українських містах. Процес зміни урбанонімів – власних назв, що позначають вулиці, площі, проспекти тощо – активізувався після подій Євромайдану, однак і до того в різних населених пунктах України час від часу відбувалися подібні зміни.
Безперечно, особливого резонансу процес перейменування набув у зв’язку з набуттям чинності так званого «закону про декомунізацію», окрема стаття якого стосується саме зміни урбанонімів. Однак, і до прийняття цього закону, за років Незалежності, назви вулиць, площ, і парків зазнавали змін – деяким повертали історичні назви, деяким присвоювали нові.
Говорячи про те, чому ж назви вулиць такі важливі, треба насамперед розуміти, що всі ці урбаноніми виконують ідентифікувальну та інформативну функції – з одного боку вони допомагають розрізняти однотипні об’єкти в міському просторі, з іншого – забезпечують орієнтацію людини в цьому просторі. У такому разі конкретні назви повинні чітко та якісно виконувати свої функції. Мова йде про довжину назв, легкість вимови та написання, відсутність повторюваних назв у межах одного міста тощо.
Однак, інформативність урбанонімів полягає не лише в цьому. Велика (якщо не більша) кількість вулиць називається на честь певних осіб чи подій. Зокрема Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій» містить виключний перелік підстав і причин, за якими можна визначити, на честь кого та чого можна називати вулиці, площі тощо. У разі присвоєння імені фізичної особи або осіб, такими підставами є:

– внесок особи в розбудову держави, боротьбу за незалежність тощо;
– здійснення героїчного вчинку, «звершення в ім’я Батьківщини»;
– значний особистий вклад у розвиток різноманітних сфер суспільного життя, таких як наука, освіта, культура.
У разі ж найменування на честь ювілейних або святкових дат, назв і дат історичних подій, Закон визначає мету подібного найменування (перейменування) – вони можуть здійснюватись:
– для популяризації фактів історії України;
– «формування історичної свідомості Українського народу»;
– сприяння розвитку таких сфер суспільного життя як наука, культура, освіта, мистецтво тощо.
Сьогодні процеси перейменування набувають як ніколи важливого значення – через них відбувається впровадження політики пам’яті. Вулиці та інші об’єкти стають «безтілесними пам’ятниками» тим особам і подіям, які в актуальному символічному контексті визначені як видатні.
Втручання в процес перейменування, участь у обговореннях і згода чи незгода із запропонованими варіантами змін дають містянам можливість, окрім визначення комфортних для себе означників простору існування, взяти участь у писанні тексту власного міста і, в ширшому контексті, у закріпленні нового символічного порядку, нової політики вцілому.
Однак, наведений порядок дій є таким собі узагальненням зазначених у Законах України норм стосовно перейменувань. Порядок найменувань і перейменувань регулюється також окремими документами безпосередньо в містах.
Так, ще в 2014 році рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради було затверджено «Положення про постійно діючу комісію по перейменуванню вулиць міста», яка є дорадчим органом, що може вивчати питання й готувати пропозиції щодо «прийняття Прилуцькою міською радою та її виконавчим комітетом рішень із найменування та перейменування елементів вулично-дорожньої мережі».
Порядок розгляду питань комісією складається з отримання нею відповідної пропозиції; її розгляду із залученням усіх необхідних документів; прийняттям рішення на засіданні і, відповідно, винесення або не винесення рекомендації стосовно того чи іншого найменування або перейменування. Комісія підпорядкована міській раді та міському голові, а також виконавчому комітету міської ради.
За понад 8 років існування даної комісії її склад із тих чи інших причин змінювався. Цьогоріч його також оновлено. Наразі членами постійно діючої комісії є:
МАЗУРЕНКО Володимир Григорович – заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, голова комісії;
ГОГОЛЬ Роман Олександрович – секретар міської ради, заступник голови комісії;
ОГАР Світлана Володимирівна – головний спеціаліст відділу містобудівної діяльності управління містобудування та архітектури міської ради, секретар комісії.
Члени комісії:
АЛЕКСАНДРОВА Олена Віталіївна – начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю міської ради;
ДУРДАС Світлана Михайлівна – начальник управління адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Прилуки) міської ради;
ЗОЦЬ Тетяна Миколаївна – директор Прилуцького краєзнавчого музею імені В.І. Маслова;
КОТОК Віра Миколаївна – голова КСН №2 Заудаївського мікрорайону міста;
МАРТИНЕНКО Владислав Олегович – голова КСН №4 мікрорайону М’ятно-дослідної станції;
ЛЕЩЕНКО Ірина Станіславівна – начальник відділу культури та туризму міської ради;
НОВАК В’ячеслав Миколайович – голова КСН №5 Плискунівського мікрорайону міста;
ПРАВОСУД Любов Олександрівна – голова КСН №7 мікрорайону 273 кварталу;
ТИЩЕНКО Валентина Миколаївна – голова КСН №1 Центрального мікрорайону міста;
ТЕСЛЕНКО Віктор Михайлович – начальник управління містобудування та архітектури міської ради;
ЧУМАЧЕНКО Анна Леонідівна – голова КСН №3 мікрорайону Рокитний;
ШКУРАТ Валентина Віталіївна – голова КСН №6 мікрорайону військових містечок №12 та №17.
Водночас не треба плутати дану постійно діючу комісію з тимчасово створеною робочою групою по перейменуванню міських урбанонімів у зв’язку з дерусифікацією, яка була додатково утворена після початку війни росії проти України.

Прочитано 148 разів	Оцінити матеріал 1 2 3 4 5 (0 голосів)
Опубліковано в Міські новини