2 червня в актовому залі музичної школи тісним колом друзів зібралися прилучани, аби відзначити 90-річчя створення організації «Українське товариство сліпих». Говорили про роль громадської організації УТОС у повсякденному житті, про їхню роботу, про все те, що зроблене для людей із особливими потребами.
У святковій залі зібралося багато гостей: представники Прилуцької районної військової адміністрації, керівництво міста та районної ради, депутати обласної ради, депутати Прилуцької міської ради, помічники народних депутатів, громадські діячі, керівники управлінь і відділів міської та районної рад, керівники установ, громадських організацій, представник духовенства.
90 років – це немало. З одного боку – це свято, а з іншого – роки боротьби за права осіб із інвалідністю по зору. Нині в Україні людей із інвалідністю стає все більше, і причин тому безліч. Наша країна переживає наслідки Чорнобильської катастрофи, ми живемо в період війни, низький рівень соціальної захищеності, а відтак і спроможність жити в достатку стає все важчою. Про громадську організацію, що згуртувала людей із проблемами зору – товариство УТОС – можна говорити годинами. Це люди, які живуть в обмеженому просторі, багатьом із них треба навчитися просторовому орієнтуванню, елементарному самообслуговуванню, одним словом – пристосуватися до самостійного життя з мінімальною залежністю від сторонніх осіб. Але вони не впадають у відчай, натомість живуть активним і цікавим життям, та ще й багато чому можуть навчити нас із вами.
Варто сказати, що свій довгий історичний шлях Товариство розпочало з дня свого заснування – 4 червня 1933 року. Ця дата стала вирішальною в об’єднанні незрячих людей задля того, щоб, працюючи разом, будувати своє майбутнє, спільними зусиллями відстоювати свої права та інтереси на працю, на освіту, на культуру, розвивати свої творчі здібності та спортивний потенціал.
Крок за кроком, цеглина за цеглиною незрячі люди вибудовували розгалужену систему Товариства по всій Україні, починаючи з простих артілей і цехів, що розвинулись у високотехнологічні учбово-виробничі підприємства, які надавали сліпим людям роботу, що і є для кожної людини найголовнішим чинником життя. Створювали на місцях райтоси і міськтоси, які займалися соціальною, культурно-просвітницькою роботою серед незрячих, художньою самодіяльністю, організовували гуртки з вивчення шрифту Брайля. Естафету цих організацій підхопили обласні, територіально-первинні та виробничі організації УТОС.
Прилуцька територіальна первинна організація УТОС була створена в 1962 році. Мета її створення – соціальний захист інвалідів по зору та інтеграція їх у суспільство, трудова, медична, культурно-проствітницька реабілітація та психолого-педагогічний супровід.
Першим керівником Прилуцької первинної організації був Лотонов Олександр Васильович, 1920 р.н. Під час Другої світової війни був тяжко поранений, у результаті чого осліп. Саме він був ініціатором створення в 1962 році в Прилуках Товариства. З притаманними йому наполегливістю, тактом і терпінням енергійно взявся за пошук і згуртування однодумців та активістів, і на той час організація налічувала 22 члени. Приміщення утосівці орендували по вулиці Ярмарковій.
Із 1970 по 1999 рік Прилуцьку організацію очолював Кузьменко Микола Васильович. Завдяки продуманій, планомірній роз’яснювальній роботі не одномоментно, а поступово вдалося згуртувати соратників і значні активи. Уже за його керівництва міська рада виділила приміщення за адресою: Земська, 14.