А от у будинках місцевих рад депутатів, державних і громадських організацій, житлово-будівельних кооперативів і гуртожитках прописка громадян здійснювалася за картами прописки та поквартирними картами, які зберігалися в уповноваженої особи того чи іншого будинку.
У 2003 році Кабміном було затверджено Тимчасовий порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб, який проклав шлях від застарілого поняття «прописка» до сучасного «зареєстрованого місця проживання».
Проте будинкова книга в цьому порядку все ще не була забута. Актуальною вона лишилася, зокрема, для жителів приватних будинків. Що стосується багатоповерхівок, то всю наявну картотеку з інформацією про зареєстрованих осіб було передано до Центру надання адміністративних послуг. При цьому, будинкові книги, якщо такі були на руках у власників квартир, не вилучалися, але й потреби в них наразі немає. Якщо ж серед жителів багатоквартирних будинків і досі лишилися такі, хто не передав свої дані до Центру надання адмінпослуг, то їм необхідно звернутися до спеціалістів ЦНАП, аби оформити картотеку та вивести з ужитку будинкову книгу, проставивши там відповідну відмітку. Адже саме адміністратори ЦНАП уповноважені надалі видавати їм довідки, запити нотаріусам тощо. По приватному сектору за аналогічною інформацією люди звертаються зі своїми будинковими книгами до комітетів самоорганізації населення.
Сьогодні ж реєстрація місця проживання зводиться до внесення відомостей про місце проживання/знаходження особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування, до Реєстру територіальної громади з подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Як отримати будинкову книгу?
При більш детальному вивченні питання можна виявити, що будинкові книги складаються з трьох розділів:
розділ I для внесення інформації про осіб, відповідальних за ведення книги та прописку в будинку;
розділ II для внесення позначок посадовими особами про стан паспортного режиму в будинку та правильність ведення книги;
розділ III для запису інформації про осіб, які прибули на проживання до будинку.
Отже, домова книга – це документ, який створювався виключно для фіксації та обліку громадян зареєстрованих (прописаних) у конкретному приватному домоволодінні. Інших відомостей така книга не містить, а отже, й іншого призначення, ніж зазначено, не має. Також зазначена книга не є правовстановлюючим документом про право власності на нерухоме майно та не впливає на право наслідування.
Загалом будинкова книга оформляється та реєструється спеціалістами з бюро технічної інвентаризації (БТІ), у разі:
– введення в експлуатацію нового житлового будинку;
– заміни використаної, зіпсованої чи втраченої будинкової книги;
– зміни власника (ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо;
– виділу (поділу), об’єднання житлового будинку, квартири, житлового приміщення тощо.
Там її проштамповують, пронумеровують, вписують власника. А от дані про зареєстрованих осіб вносяться вже в ЦНАП.
Витяг із будинкової книги
Як бачимо, до комп’ютеризації та повної перемоги інформаційних технологій, будинкові книги були важливим джерелом інформації. Адже насправді вони містять у собі «історію» будинку та осіб, зареєстрованих у ньому.
Так, наприклад, виписка з будинкової книги у квартирі підтверджувала кількість зареєстрованих осіб на житловій площі. Саме з цієї причини їх не варто викидати, адже може виникнути потреба підтвердити чи спростувати факти, для підтвердження яких і була придумана будинкова книга, як мінімум, до перенесення інформації відповідно до нових правил.
Але процес диджиталізації, судячи з сучасних тенденцій, уже не зупинити. Наразі в Україні впроваджено проєкт, який дозволяє здійснювати «прописку» через платформу «Дія». Можливий навіть варіант автоматичного зняття з реєстрації в певному домоволодінні. Так особі достатньо зареєструватися на новому місці, і відповідна інформація надійде в реєстр, тож адміністратори ЦНАП зможуть це побачити. Однак, навіть у такому випадку (при онлайн реєстрації) власнику майна чи зареєстрованій особі, яка залишається в помешканні, все ж таки доведеться з часом звернутися до Центру адмінпослуг, аби в будинковій книзі проставити штамп про зняття з реєстрації.
Та й для того, аби отримати витяг із реєстру зареєстрованих осіб сьогодні не обов’язково виходити з дому – достатньо замовити його через застосунок «Дія», завантажити та самостійно роздрукувати. Якщо ж це вам зробити не вдається, отже, в реєстрі бракує даних і треба якомога швидше звернутися в ЦНАП із будинковою книгою для актуалізації інформації й не мати проблем у майбутньому.
«Виписка» померлих
Ще один варіант розвитку подій – що робити, якщо власник домоволодіння чи зареєстрована в ньому особа померла? Як зазначають у ЦНАП, щомісяця РАЦС надає їм відомості про померлих осіб, відповідно до яких відбувається зняття з реєстрації. Але в подальшому родичу померлого все рівно потрібно буде звернутися в ЦНАП із будинковою книгою та свідоцтвом про смерть (аби звірити дані), щоб там проставили відповідний штамп.
Варто також зауважити, що в будинковій книзі, а відповідно і в домоволодінні, якщо особа має право власності на це нерухоме майно, можна взагалі нікого не прописувати. Це не буде порушенням.
Підсумувати все вищесказане можна приказкою «Що написано пером, не вирубаєш і сокирою». Але століття інформаційних технологій навіть її незабаром може модернізувати. Таким чином, будинкові книги все ще можуть використовуватися для отримання інформації, але для реєстрації місця проживання вони вже не є основним документом.