№ 46

14 листопада 2024 року

Дерусифікація вулиць на Плискунівці

  • Четвер, Трав. 30 2024
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Вулиця П. Осипенко – вулиця К. Острозького

Поліна Денисівна Осипенко (1907-1939) – військова льотчиця-рекордсменка, майор, Герой Радянського Союзу. Народилася в с. Новоспасівка (нині с. Осипенко Бердянського р-ну Запорізької області) в родині ремісника. Закінчила церковно-парафіяльну школу, 1929 – курси птахівників у Києві. З 1930 – завідуюча птахофабрикою. У 1932-33 роках навчалася в Качинській льотній школі. Служила льотчицею, командиром ланки в авіачастинах Харківського й Київського гарнізонів. Із 1935 – інспектор військово-повітряних сил при Генштабі РСЧА.
Загинула в авіаційній катастрофі. Похована в м. Москва біля Кремлівської стіни.

Наразі вулицю перейменовано на честь К. Острозького
Констянтин Іванович Острозький (1460-1530) – військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтського з роду Острозьких.
Князь Костянтин Іванович Острозький народився в 1460 році на Волині. Рано втратив обох батьків. Розпочав свою військову кар’єру за часів короля Яна I Ольбрахта. За перемогу біля Очакова проти сил хана Мехмет-Ґірея першим отримав посаду Великого гетьмана Литовського 10 серпня 1497 року.


У битві над Ведрошею 14 липня 1500 року русько-литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська, сам Костянтин потрапив у полон. 1506 року Василій III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність; отримавши свободу пересування, втік на Волинь у 1507 році. 4 грудня 1507 року король надав йому правом «доживоття» монастир Святого Миколая в Жидичині.
Король Сигізмунд I Старий повернув князеві посаду Великого гетьмана Литовського в 1507 році. 1508 року під Слуцьком і 28 квітня 1512 року під Вишневцем (Лопушним) розгромив кримських татар. 1513 року почалася нова війна з московитами. 8 вересня 1514 року в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.
Надалі здійснив багато переможних битв. Користувався руською мовою (не треба плутати з російською). Домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи; зокрема, припинила діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Заклав православний монастир у селі Дермань і Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав. Його грошові фундації були чи не найбільшими серед пожертв у всьому князівстві. Як потім було написано: «Для немічних притулки, для дітей школи, для людей рицарських в Академії Марсовій списи з шаблями залишив».
Помер 11 вересня 1530 року в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.

Вулиця Петропавлівська – вулиця Героїв Чорнобиля

Дане наймення вулиці має в собі імперські назви пов’язані з царськими родинами (московський цар Петро I та імператор Павло I).

Наразі вулицю перейменовано на честь Героїв Чорнобиля.
Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції став однією з найбільших катастроф в історії людства. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США, розкидавши радіацію по різних напрямках і концентраціях.
Ця трагедія вплинула на долі мільйонів людей. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де постраждали 3,2 млн чоловік, серед яких понад 1 млн дітей.
Для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були задіяні десятки тисяч людей різних професій: пожежники, військовослужбовці, правоохоронці, будівельники, транспортники, медпрацівники тощо, яких назвуть єдиним словом – ліквідатори.
Наші громадяни без роздумів стали на боротьбу з грізним і небезпечним «ворогом». Ціною неймовірних зусиль, власного життя та здоров’я вони зупиняли ядерну біду, що панувала над аварійним енергоблоком і далеко поширювалася за його межі. У ці дні вельми яскраво проявилася мужність і самовідданість, вірність обов’язку та сила духу українського народу.
За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті

Прочитано 40 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Прилуцька громада систематично підтримує наших захисників,...
У Прилуках активно реалізується ветеранська політика, що...
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія», очолюваний...
І знову боржники. Цього разу мікрорайон м’ятно-дослідної...
Щороку 11 листопада людство відзначає Всесвітній день оригамі. Це...
Продовжуємо знайомити прилучан із тими, хто призвів до наявності...
Частота компресійного синдрому та гострого пошкодження нирок в...
Однією з найбільших проблем, із якими стикається останні роки...
Депутати Чернігівської обласної ради постійно підтримують...
РЕБи з імерсійною системою охолодження, терморегуляцією та...

Хто на сайті

Зараз 1416 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!