Марина Плужник, майстер манікюру:
– Акцент робитиметься на вміннях, а не знаннях. Дітей навчатимуть працювати в колективі й розуміти інших. Від нововведення не в захваті, але будемо старатися, щоб усе було добре. Головне, щоб вимоги до навчання не стали меншими, ніж були, адже на ігровому навчанні «далеко не заїдеш».
Ольга Якунько, вчитель англійської мови:
– До концепції Нової української школи відношуся негативно. Але використовувати нові методи навчання все ж таки мушу. Власний педагогічний досвід за новими правилами буду здобувати разом із учнями 1-го класу.
Валентина Яблонська, перукар:
– Основна реформа – захмарні зарплати для вчителів. А все інше реформі не підлягає – домашні завдання для батьків, реферати на роботі, бо дитина не встигає (адже пішла по репетиторах), щомісячні батьківські збори, бо постійно щось треба. На мою думку, ця программа налаштована не на навчання дітей, а для того, щоб нація ставала «тупішою».
Людмила Чорна, вчитель початкових класів:
– Офіційно домашні завдання першачкам не задають, але вчитель говорить обов’язково повторити вдома вивчений у класі матеріал: прочитати, пописати, закріпити. Старі стереотипии важко подолати, а нові умови прийняти. Життя диктує свої правила, до яких ми маємо адаптуватися. Можливо не так все й погано.
Тетяна Городник, пенсіонерка:
– Мій онук іде в перший клас. Цікаво, як все буде насправді, адже сучасні діти зовсім по-іншому сприймають інформацію. Сучасний світ диктує свої вимоги до суспільства. Зараз для того, щоб бути затребуваними, людям необхідно отримувати нові знання протягом усього життя.
З опитування можна побачити, що думки прилучан розділилися: вчителі підтримують такі зміни в освітянській ниві, як один із видів, батьки – намагаються адаптувати себе та своїх чад до нового навчального року, але загалом складається враження, що на такі рішучі зміни ми ще не готові.
Тетяна Пилипченко
