Дорогі прилучани!
Прийміть найщиріші вітання з Різдвом Христовим!

Цей день завжди сповнений надії та віри, любові та злагоди, а також відчуття затишку та домашнього тепла.
Другий рік поспіль українці не можуть відсвяткувати Різдво як зазвичай: війна розкидала родини, наші воїни зустрічають свято в окопах, а не за святковим столом. Ворог обстрілює наші будинки, лікарні, школи, електростанції. Але не час скаржитися! Окупанти не заберуть у нас свято.
У надвечір’я Різдва Христового за доброю нашою традицією, кожна українська родина збирається разом, а коли на небі зійде перша зірка – сідає до Святої вечері.

Нещодавно Прилуки отримали обладнання для 23 захисних споруд на загальну суму 42 тисячі доларів. Це укриття, що перебувають на обліку управління освіти та КП «Прилукижитлобуд». Проєкт реалізовано за підтримки американських партнерів.
Це стало можливим після підписання меморандуму між виконавчим комітетом Прилуцької міської ради та ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», у рамках реалізації проєкту «Локації безпеки для цивільного населення Прилуцької громади Чернігівської області». Дана ініціатива реалізується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Пройшло понад 660 діб від початку повномасштабного вторгнення російських військ на нашу землю… Усі ці дні Україна бореться за існування і, на жаль, щодня втрачає своїх вірних синів і дочок – найхоробріших, найсміливіших, найсильніших, найкращих…
Від початку окупації українських міст ще у 2014 році Прилуцька громада втратила вже понад шість десятків (за офіційними даними) своїх воїнів-земляків. Упродовж тривалого часу серед громадськості йшли розмови про необхідність відзначення подвигу військовослужбовців, які загинули захищаючи нашу країну, місто, свої родини в боротьбі з ницим ворогом-окупантом, найвищою на рівні міста нагородою, на жаль, посмертно.
Уперше дане питання розглянули члени Громадської ради ще в травні цього року. Мова йшла про внесення змін до Положення про Почесну відзнаку Прилуцької міської ради «Звання «Почесний громадянин міста Прилуки» та присвоєння звання «Почесний громадянин міста Прилуки» усім загиблим прилучанам, які виявили особисту мужність і відвагу при захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Дану пропозицію внесла громадська активістка Марина Паянок.

Нещодавно делегація Прилуцької міської ради на чолі з заступником міського голови Сергієм Чмілем взяла участь у заключному форумі за результатами конкурсу грантів «Людський вимір: інклюзивні дані для стабільності та розвитку» відповідно до угоди про реалізацію між Mіжнародною організацією з міграції та Фондом розвитку громадських організацій «Західно- український ресурсний центр».
У рамках реалізації Проєкту в Прилуках встановлена сучасна система оповіщення. У своєму виступі Сергій Чміль зазначив, що система оповіщення в умовах воєнного стану є життєво необхідною та однією з основних систем захисту населення від надзвичайних ситуацій. Хоча більша частина форуму пройшла в укритті, але панельні дискусії не були скасовані і запланована програма, незважаючи на загрози, відбулася в повному обсязі.
Повертаючись до власне нової системи оповіщення, нагадаємо, що мова йде про три комплекти спецобладнання, які розмістили в різних мікрорайонах нашого міста. Перший, найбільший (потужністю 300 ватів звукового навантаження), було встановлено на даху будівлі управління праці та соціального захисту населення в центральній частині міста. Звукові динаміки даного комплекту направлені на три мікрорайони – на Заудаївський мікрорайон, військове містечко та мікрора- йон Дослідної станції.
Інші два комплекти встановили в мікрорайоні «273 квартал» та в районі Ліцею №6. Остаточні рішення щодо місць розташування гучномовців ухвалювала міська комісія ТЕБ та НС.

13 грудня відзначається День скрипки. Саме з цієї нагоди в читальній залі бібліотеки Прилуцького технічного фахового коледжу відбулася виховна година «Струна душі – мелодія любові».
Гостею заходу стала відома в Україні та за її межами скрипалька Олена Кривобок. Наша талановита землячка працює викладачкою вищої категорiї в Прилуцькій школі мистецтв, а також є лауреаткою численних конкурсів міжнародного рівня й уже 23 роки представляє Україну за кордоном. Також музикантка була учасницею шоу «Україна має талант» та телешоу «4 весiлля».
Здобувачам освіти (2 курс спеціальності «Облік і оподаткування», куратор Заболотна Н.Ю.) мисткиня подарувала чудову музику італійських, іспанських, українських мотивів, а також виконала запальну джазову композицію. Молоді хлопці та дівчата із задоволенням прослухали її розповідь про життя в Італії та волонтерську діяльність.

Продовжуємо інформувати про причини перейменування тієї чи іншої вулиці Прилук. Цього разу до вашої уваги дві вулиці міста Центрального мікрорайону, які донедавна носили імена російських діячів.

Провулок Жуковського – 3 в’їзд Ярмарковий

Жуковський Василь Андрійович є достатньо відомим літературним діячем росії. Був таємним радником (1841 р.), автор державного гімну російської імперії «Боже, Царя храни!» – усе це є для України чужим і ворожим.

Наразі провулок перейменовано у 3 в’їзд Ярмарковий від назви вулиці Ярмаркової. Ярмаркові традиції Прилук сягають далеко в глибину віків. Перша згадка про прилуцький ярмарок датується 1656 роком. Відомо, що в Прилуках відбувалося п’ять ярмарків, які охоплювали всі пори року. Продавали та купували на них худобу, шкури, мед і віск, папір, фарби, сукно, шовк, конопляну олію та ще багато різноманітного краму.

Вул. Гнідаша – вул. Ковальська

Вулиця Гнідаша була прокладена в першій половині XIX ст. за планом забудови міста 1802 року. На початку XX ст. вулиця називалася Кузнєчною (вела до Ярмаркової площі, на якій містилися кузні). Надалі була названа на честь К.С. Гнідаша – Героя Радянського Союзу, командира партизанської розвідувально-диверсійної групи під час Другої світової війни. Гнідаш Кузьма Савелійович (підпільний псевдонім «Кім») – командир оперативно-диверсійного центру в тилу ворога розвідувального відділу штабу 1-го Білоруського фронту, майор.

Сьогодні вулиці повернуто її історичну назву – Ковальська.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею та
Українського інституту національної пам’яті

16 грудня в Гребінці пройшли відкриті особисто-командні змагання серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У протиборстві взяла участь і збірнa команда Прилуцької ДЮСШ, яка за результатами запеклої боротьби виборола перше зaгaльнокомaндне місце.
В особистій першості юні прилуцькі спортсмени отримали такі здобутки:
Васіліса Климкіна – І місце в бігу на 60 м серед дівчат 2008-09 р.н.
Каміла Крило – І місце в бігу на 60 м серед дівчат 2010-11 р.н.
Марія Романенко – І місце в стрибках у довжину, та в потрійному стрибку серед дівчат 2010-11 р.н.
Анна Потоцька – І місце в потрійному стрибку, та ІІ місце в стрибках у довжину серед дівчат 2008-09 р.н.
Євген Білецький – І місце в стрибках у довжину серед юнаків 2006-07 р.н.
Дмитро Голуб – І місце в бігу на 400 м та ІІ місце в бігу на 60 м із бар’єрами серед юнаків 2008-09 р.н.
Анастасія Алдошина – ІІІ місце в бігу на 60 м з бар’єрами серед дівчат 2008-09 р.н.
Анастасія Хмілевська – ІІІ місце в бігу на 400 м серед дівчат 2006-07 р.н.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна. Вже майже 10 років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій і лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
На жаль, наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі… Велике горе об’єднало всіх людей, які зібралися 12 грудня в середмісті Прилук, щоб провести в останній путь свого земляка, рядового Національної поліції України КОВАЛЕНКА Олександра Анатолійовича.
Кортеж із загиблим воїном зустрічали живим коридором шани жителі Прилуцької громади, покладаючи квіти перед автомобілем із домовиною Героя – земляка...

Через 3 місяці після смерті повернувся на рідну землю вірний син України Олександр Коваленко. Народився Олександр Анатолійович 1 липня 1976 року. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №5. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького медичного училища на спеціальність лікувальна справа. Трудову діяльність розпочав у Прилуцькій міській станції швидкої та невідкладної медичної допомоги на посаді фельдшера виїзної бригади.
З 1995 по 1997 рік ніс службу в Збройних Силах України. Пізніше працював на різних підприємствах міста.