Віднедавна керівників комунальних закладів призначають за результатами відповідних конкурсів. Ми вже не раз були свідками обрання таким чином директорів місцевих шкіл, медичних закладів. Дійшла черга й до центральної книгозбірні Прилук.
У зв’язку з тим, що наразі закінчилася дія контракту з нинішнім керівником Центральної міської бібліотеки імені Любові Забашти, Людмилою Зубко, виконавчим комітетом Прилуцької міської ради було оголошено конкурс на зайняття посади директора комунального закладу культури. Таке рішення було ухвалене на черговому засідання виконкому.
Відповідно закону про культуру прийом документів буде здійснюватися впродовж 30 днів із моменту оголошення конкурсу. Формування ж персонального складу конкурсної комісії буде відбуватися не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу.

Уже стало традицією, що навчальний рік для школярів завершується наприкінці травня. Так планувалося й цього року, але пандемія коронавірусу та супутній карантин внесли свої корективи абсолютно в усі сфери життя.
Як зазначила Ольга Колошко, в.о. начальника управління освіти, згідно із законодавством освітній процес повинен тривати 175 днів на рік. Але цьогоріч через дистанційне навчання та подовжені канікули восени й узимку прилуцькі школи не виконали цієї норми. Тож тепер нашим школярам доведеться надолужувати втрачене.
Таким чином, завершення 2020-2021 навчального року відбудеться на тиждень пізніше, а саме 4 червня. Схожа ситуація спостерігається й по інших містах країни, де останній дзвоник для школярів пролунає в період із 10 по 14 червня.
Та все ж 4 червня стане останнім навчальним днем не для всіх прилуцьких школярів. Одинадцятикласники завершать навчання 24 травня, адже з 25 травня розпочинається зовнішнє незалежне оцінювання, яке потребує якісної підготовки.

Вулиця Костомарова
(Луначарського)

На березі річечки Синьківки, правої притоки Удаю, мальовниче розкинулась Плискунівка, чи то передмістя Прилук, чи то просто приміське село. Чому так? Тому що, вперше в документах згадується 1785 року саме як передмістя, а от у 19 ст., навпаки, позиціонується як село. Утім, сьогодні це історико-побутовий район Прилук.
Саме там, від Удаю до самої Київської пролягла вулиця, яка спершу мала назву вул. Клари Цеткін, а в 1934 р. перейменована на честь радянського державного діяча Луначарського.
Анатолій Васильович Луначарський народився в Полтаві. Відомий не тільки як державний діяч, але і як письменник та літературний критик, один із творців так званої пролетарської літератури.
Згідно із заходами щодо декомунізації, вулиця була перейменована на честь громадського діяча, історика та мислителя Миколи Івановича Костомарова.

76-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Прилуках відзначили покладанням квітів і мітингом-реквіємом. Уранці 9 травня в парковій зоні біля Вічного Вогню зібралися городяни, представники громадських організацій, чиновники.

В історії кожного народу є славетні події, розповіді про які передаються від покоління до покоління. Одна із таких героїчних сторінок для українців – Перемога у Другій світовій війні.
9 травня – це знаменне свято, що символізує незламний дух народу, який захистив рідну землю. Пам’ять про вигнання з України нацистських окупантів залишається з нами, як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас – вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Тому для нас, нащадків і спадкоємців солдатів Перемоги, найвищим законом буття є довічна синівська шана та повага.
За традицією прилучани 9 травня зібралися у Сквері Вічної Слави, де відбувся мітинг-реквієм «Не погасити пам’яті вогонь» і покладання квітів до Вічного Вогню.
Присутні віддаючи данину пам’яті героям, які заради миру та спокою на рідній землі загинули за неньку Україну вшанували їх світлу пам’ять хвилиною мовчання.

Із кожним роком учасників бойових дій, які в далекому 1945-му принесли мир і Перемогу залишається все менше. На сьогодні в Прилуках їх усього 12. І лише двоє, Петро Маляренко та Петро Тимощук, змогли бути присутніми на урочистостях. Усі наші герої-фронтовики невмолимо йдуть у вічність, залишаючи по собі приклад мужності, героїзму, самопожертви в ім’я Батьківщини. Квіти та солодкі подарунки ветеранам війни та праці від прилучан – лише маленька частинка того «Дякуємо!», яке ми повинні щодня, щогодини говорити тим, хто звільнив рідну землю від загарбників і розбудовував наше місто в післявоєнні роки.
Немає в Україні та Прилуках зокрема сім’ї чи родини, яку б обійшла стороною ця лиховісна війна, яка так неждано й несподівано увірвалася в життя наших батьків і дідів, перекресливши їхні мрії, надії та сподівання. Мільйони людських життів і мільйони скалічених доль, згорьовані материнські очі й бездонна вдовина печаль, зруйновані села, міста та сплюндрована земля – ось що залишили по собі нацистські окупанти. Та озброєному до зубів агресору не під силу було здолати високий дух свободолюбного народу і його непохитну віру в Перемогу.
Прилучани глибоко шанують подвиг фронтовиків. Їхні знання та досвід, ставлення до ратного і громадського обов’язку – це невичерпне джерело патріотизму, високий взірець для наслідування. Ми маємо бути гідними цього високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами зміцнювати дорогоцінний мир на українській землі.
Віддаючи данину пам’яті Героям, які заради миру й спокою на рідній землі загинули за Україну, учні шкіл і гімназій міста також поклали квіти до меморіалів «Танк Т-34», «Жертвам фашизму», погруддя Героя Івана Дубинського та інших могил і пам’ятних знаків.
А завершився день неймовірним концертом «Переможна весна». На Театральній площі нашого міста талановиті артисти дарували чергову порцію весняного музичного та святкового настрою прилучанам і гостям нашого міста з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гарний настрій, позитивні емоції та святкову музику всім присутнім дарували художні колективи Прилуцького міського Будинку культури.

Інформація «ГП»

Конкурс «Наша громада» проводиться для територіальних громад України з 29 березня до 30 вересня 2021 року й організований телеканалами ICTV та СТБ у партнерстві з Українським кризовим медіа-центром у рамках Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE).
Громада, яка переможе у конкурсі, отримає грошове заохочення – 500 тис. грн на реалізацію ідеї. 26 громад, які пройдуть у фінал отримають медійну підтримку.
Загалом же проєкт має втілювати важливу, актуальну, корисну місцеву ініціативу, яка сприятиме розвитку територіальної громади. Кожна громада може подати лише один проєкт в одному з таких напрямів: освіта, медицина, комунальна сфера, розвиток підприємництва, туризм, екологія, ініціативи для людей поважного віку, залучення молоді, лідерство жінок, культура, інклюзія, інше.
Наше місто також подало заявку на участь у даному конкурсі. Тож, запрошуємо всіх небайдужих підтримати проєкт Прилуцької громади «Сімейне спортивне дозвілля»: https://otg.fakty.com.ua/communities/prylutska-hromada.
Мета проєкту: забезпечити доступність й урізноманітнити напрями змістовного активного сімейного дозвілля, підвищити рівень рухової активності мешканців м. Прилуки шляхом створення двох ресурсних пунктів спортивного обладнання та інвентарю (для пішохідного туризму та велопоходів, прогулянок на лижах, спортивних ігор) для надання послуги безоплатного тимчасового користування (прокату).
ЯК ПРОГОЛОСУВАТИ?

Від щирого серця хочемо подякувати колективу кардіологічного відділення Прилуцької Центральної міської лікарні за надану нам допомогу в лікуванні COVID-19 у квітні 2021 року.
Це справжня команда професіоналів: лікар – Кириленко Вадим Андрійович; старша медсестра – Лисенко Оксана Леонідівна; медсестри – Тамара Гоголь, Оксана Циганок, Світлана Шакун, Любов Шкарупа, Наталія Білоус, Наталія Капленко, Наталія Марченко, Марина Охріменко; молодші медсестри – Людмила Охріменко, Оксана Бабак, Світлана Киричок, Наталія Циганкова, Людмила Погребна, Олена Іваншина, Ольга Ящук, які кожної миті, ризикуючи власним здоров’ям, рятують життя пацієнтів.
Дуже вдячні за ваше чуйне та сердечне ставлення, за доброту й співчуття, за цілодобову кваліфіковану допомогу, за те, що лишаєтесь на передовій у битві з цією хворобою.

Так я звертаюся, не вперше, до міського голови Ольги Попенко, як голова комітету сімей загиблих афганців. Тема дуже болюча, бо не перший раз наші сім’ї опинилися «на задвірках» (це слова однієї матері загиблого сина). Дуже красиво ТБ «Прилуки» показувало, як вітали до Великодня та Дня Перемоги ветеранів, чорнобильців і сім’ї загиблих воїнів АТО. Ось тільки про наші сім’ї чомусь забули. Де ж була ваша команда, Ольго Михайлівно? 6 травня я особисто зателефонувала Вам і висловила своє обурення. Ви сказали, що є час до 9 травня, і Ви все виправите. Але, як завжди, Ваші слова пішли на вітер. Ніхто нас не привітав ні 8-го, ні 9-го травня. Чому ж так працює Ваша команда? Де ж Ваш відділ внутрішньої політики, Ваші радники, заступники? Таке враження, що наші сини «п’яні повипадали з балконів». І батькам немає ніякої шани.

У другий понеділок або ж вівторок після Великодня відзначаються Проводи – день особливого поминання покійних. Люди зазвичай приходять на цвинтар, щоб помолитися за душі покійних родичів, прибрати та прикрасити місце поховання.
Що стосується прикраси могил, то для християн головною прикрасою є християнський хрест, який знаменує порятунок і воскресіння людини. Однак, насправді мало хто про це думає і, приходячи на кладовище, обов’язково приносить із собою додаткову прикрасу – квіти. Так проявляється наша пам’ять і любов до покійних. Це природно для людини, і тут немає нічого дивного. Квіти прийнято приносити навіть у храм, розміщувати їх перед іконами. Але якщо в храм християни приносять квіти живі, то на кладовище переважна більшість приносить квіти штучні.
Загалом пластикові вінки та квіти не несуть ніякої богословської символіки, це просто традиція, яка поширилася в радянські часи. А от у Європі подібного немає. У європейських країнах, під загрозою великих штрафів, зовсім заборонено приносити подібні пластикові прикраси на кладовище.
Запитаєте чому? Усе через їхній склад.
Як повідомляють екологи, пелюстки штучних квітів виготовляють із синтетичних тканин – поліестеру, латексу, органзи, оброблених різними хімічними складовими. Для їх фарбування використовуються переважно анілінові фарби – досить токсичні сполуки, які можуть чинити негативний вплив на здоров’я. Стебла, бутони та інші декоративні елементи в більшості випадків роблять із пластику, найчастіше з ПВХ, теж досить токсичного. Серцевини та дрібний декор можуть виготовлятися з пінопласту, який при нагріванні (наприклад, на сонці) здатний виділяти канцерогенну речовину – стирол.
Ситуація погіршується ще й тим, що переробці штучні квіти не піддаються, адже складно встановити тип використаного пластика, бо в кожній такій квітці присутньо багато побічних матеріалів, які важко розділити (тканина, метал, часто запаяний всередину пластика). Тому вони, як і штучні вінки та інша подібна атрибутика, рано чи пізно опиняються на смітнику, продовжуючи виділяти токсичні речовини та забруднюючи ґрунт, повітря, ґрунтові води. Час їх розкладання в землі дуже тривалий – понад 100 років! А при спалюванні, що нерідко практикується, у навколишнє середовище можуть виділятися важкі метали й діоксини – стійкі органічні забруднювачі, що володіють найсильнішою канцерогенною дією та є однією з причин розвитку онкологічних захворювань.