Одним із найяскравіших свят у нашому житті є Новий рік. Це свято люблять усі – і дорослі, і діти, а головним його атрибутом є ялинка. У давнину на ялинці можна було побачити розмальовану яєчну шкаралупу, яблука, горіхи, загорнуті в кольоровий папір, золоті нитки, намисто, фігурки з тіста та свічки. Перші кульки зі скла з’явилися в середині ХІХ століття, тож старовинними іграшками вважаються прикраси, виготовлені до 1966 року. Це здебільшого кулі з радянською символікою, кукурудзяні качани, космонавти й ракети.
Прилуцький краєзнавчий музей оголошує збір новорічних прикрас минулого століття для музейної ялинки. Ялинка буде прикрашена у виставковій залі музею новорічними прикрасами з різних історичних періодів. Кожен бажаючий може долучитися до прикрашання ялинки.

До 120-річчя від дня народження Степана Самійленка

Серед діячів національного руху та збройної боротьби за українську державність постає постать і нашого земляка – Степана Сергійовича Самійленка, уродженця села Валки Прилуцького повіту Полтавської губернії (за тодішнім територіально-адміністративним поділом, тепер Прилуцького району). 15 грудня цього року минає 120 років від дня його народження.

ІЗ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ – ДО УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА

Після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії, під час Першої світової війни, в 1915 році Степан був мобілізований до російської армії та перебував у складі 66 Бутирського полку 17 дивізії. Тут його застала перша – Лютнева – російська революція.
У результаті падіння царського режиму в березні 1917 року українці заснували власну державну організацію – Центральну Раду. А в листопаді того ж року було проголошено створення Української Народної Республіки, що існувала з листопада по 1920 рік. Це були роки активної участі Степана Самійленка в боротьбі українського народу за право жити в самостійній, ні від кого незалежній суверенній державі.
Прибувши у серпні 1917 року до Києва, Степан Самійленко отримав призначення на посаду заступника командира 1 автопанцерного дивізіону. Брав участь у боях із більшовиками в січні 1918 року. Під час штурму заводу «Арсенал» познайомився із Симоном Петлюрою.
Навесні 1918 року брав участь у боях із більшовиками в лавах 1 Запорозької дивізії, зокрема під Лубнами та за міста Полтаву й Харків. 12 березня призначений командиром кулеметної сотні 1 Запорозького полку.

Пам’ятаєте себе в п’ятнадцять років? Основні труднощі перехідного періоду нібито позаду, але дитинство зі своїми пустощами нікуди не поділося. Підліткова невизначеність починає помалу поступатися місцем юнацькому максималізму, що повністю викристалізується лише через кілька років, але вже кличе в незвідану даль дорослого й неодмінно успішного життя. П’ятнадцять років – зовсім мало за мірками неосяжного часу й так багато, коли йдеться про конкретний його відтинок…
Позавчора «Граду» виповнилося п’ятнадцять. Саме 5 грудня 2001 року вийшов друком перший номер газети територіальної громади міста Прилуки. Після того їх було – не мало не багато – цілих 783, якщо рахувати сьогоднішній. Якщо й далі говорити цифрами, то за ці три п’ятирічки в Україні змінилося чотири Президенти, а в Прилуках – чотири мери; населення держави скоротилось із 49 до 42 з половиною мільйонів; курс національної валюти впав більш ніж утричі… Немало яскравих злетів і прикрих падінь пережила й наша газета – перемоги творчих працівників у різноманітних конкурсах, звання «Кращий редактор року – 2007» для нинішнього директора, плювок в обличчя від міської ради одного з попередніх скликань, яка волею пасивної більшості вирішила вийти зі складу засновників, і ще багато не менш цікавих моментів. Та найголовніше те, що всі ці п’ятнадцять років перша міська газета в будь-яких ситуаціях тримала марку, не піддаючись численним спробам політичного тиску й не визнаючи ніякої цензури, крім єдиної – думки наших читачів, яку ми завжди поважали та дослухалися до неї.

Встановлення головної ялинки міста коштуватиме так само, як і торік,
а розважальних заходів очікується п’ять десятків

Зима тільки-но розпочалася, та довкола вже можна помітити перші атрибути новорічних свят. На фасадах будівель миготять поки що поодинокі гірлянди, а на газетних сторінках почали з’являтися традиційні сезонні оголошення про продаж штучних ялинок та інформація про випадки браконьєрства щодо живих святкових деревець. Іще тиждень-другий – і зелені красуні постануть у казковому вбранні в кожній оселі. А невдовзі в Прилуках «виросте» й головна ялинка на Центральній площі міста.
На вчорашньому засіданні члени виконавчого комітету міської ради затвердили суму витрат на оплату послуг із декорування й оформлення новорічної ялинки. Кошторис по суті ідентичний минулорічному – без малого 40 тисяч гривень. На чому саме вирішили (чи зуміли?) зекономити, зважаючи на суттєве підвищення цін протягом року, побачимо 19 грудня. Саме в цей день о 16:30 головна ялинка міста засяє яскравими вогнями.

Наймолодший переможець шоу «Х-Фактор» знову виступив у Прилуках

1 грудня в міський Будинок культури із сольною програмою «Відчиняй» завітав Олександр Порядинський. Молодий співак із Чернігівщини став справжньою зіркою вже після першого кастингу на шоу «Х-Фактор», запам’ятавшись мільйонам українців завдяки зворушливій пісні «Не плач, тату». Після перемоги в популярній телепередачі Олександр написав ряд власних пісень, які так само зворушують душу кожного слухача.
Протягом трьох років, що минули з моменту тріумфу та загальнонаціонального визнання, виконавець наполегливо працював над собою, вдосконалював вокал та зовнішній вигляд.
«Я намагаюся розвиватись – навчаюся, виступаю, займаюся спортом, – розповідає Олександр. – І, найголовніше, – шукаю свою музику. Мене завжди цікавила класична та народна музика, і я рухаюсь у цьому напрямку. Пісні цих жанрів маю у своєму репертуарі, але в моїй власній інтерпретації. Я відходжу від академічного сприйняття цих творів, намагаюся більш повно розкривати авторську ідею».
Прилучани отримали від концерту позитивні враження та гарний настрій. Вони пишаються тим, що Олександр Порядинський є їхнім земляком, і намагаються всіляко його підтримати та надихнути на нові пісні.

Дорогі прилучани!

У зв’язку із завершенням другого півріччя моєї
діяльності депутата
Прилуцької міської ради сьомого скликання вважаю своїм обов’язком
відзвітувати перед вами про зроблене за цей період часу.

За період із 11 травня по 11 листопада 2016 року на ім’я міського голови Прилук мною подано 10 депутатських звернень.
Проведено 7 зустрічей із виборцями.
До мене, як до депутата Прилуцької міської ради, за звітний період надійшло 45 звернення громадян (5 із них – на електронну адресу громадської приймальні на моєму персональному сайті www.rozhko.com.ua), із яких 29 стосувалися матеріальної допомоги; 4 – ремонту; 6 – придбання оргтехніки та інших товарів; 6 – інших питань.
За вказаний період часу 13 звернень виконано та 4 передані для виконання до Прилуцької міської ради; 28 знаходяться на розгляді в моїй громадській приймальні.
На звернення жителів міста Прилуки до Громадської приймальні депутата Прилуцької міської ради Рожка Артема її працівниками із залученням відповідних спеціалістів надано 168 консультацій з питань пенсійного забезпечення; індивідуального опалення; оформлення субсидій на житлово-комунальні послуги; процедури встановлення теплового лічильника на будинок; перевірки та заміни газових лічильників; черговості ремонту даху будинку; компенсацій колишнім остарбайтерам часів Другої світової війни та з інших питань.
З початку своєї депутатської діяльності я відстоюю важливе для прилучан питання встановлення індивідуального опалення у квартирах багатоповерхівок. З метою поновити у місті надання дозволів на відключення від централізованого опалення стояками, під’їздами та будинками, розробив регуляторний акт «Про Положення про порядок надання дозволів на відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в м. Прилуки», який пройшов процедуру оприлюднення з 27 травня по 27 червня 2016 року та був розглянутий на 13-й сесії Прилуцької міської ради 29 червня. За нього проголосували 13 депутатів.

Доба Гетьманщини є захоплюючою та цікавою темою для багатьох дослідників минувшини, які, перегортаючи пожовклі сторінки архівних матеріалів, по крупиці збирають відомості про ті героїчні часи. Велику пошукову роботу з історії Прилуцького козацького полку зробили, наприклад, Олександр Лазаревський, Дмитро Шкоропад та Георгій Гайдай. З-під їхнього пера вийшли досить ґрунтовні праці, які базуються на великій кількості опрацьованої літератури.
Величезний вклад у дослідження історії Прилуцького козацького полку та його керманичів роблять і наші сучасники, такі як Володимир Кривошея та Юрій Мицик. Цікаві факти вони подають, наприклад, про нашого прилуцького полковника, а згодом – генерального обозного Тимофія Носача. То ж хто він – Тимофій Носач?

Відкриваючи вчорашню сесію, що зібрала місцевих депутатів сьомого скликання вже вдев’ятнадцяте, міський голова Ольга Попенко назвала її рекордною. І не дивно, адже на розгляд обранців було внесено аж три десятки проектів рішень. Деякі з них отримали одностайну підтримку, інші розділили позиції депутатів при голосуванні; більшість були належним чином підготовлені, тоді як презентація чи терміни оприлюднення окремих зазнали нищівної критики в сесійній залі.
До речі, про голосування. Існує вірогідність, що наступна – груднева – сесія проходитиме без так званої переклички, що встигла добряче всім набриднути з моменту свого офіційного започаткування. Принаймні вже визначено підрядника, котрий встановить систему електронного голосування для зручності депутатської роботи.
До певного моменту звітна сесія проходила настільки злагоджено, що за умови відповідності регламенту добрий десяток рішень можна було б ухвалити «пакетом». Серед питань порядку денного, розгляд яких увінчався одноголосним вирішенням у позитивну сторону, – рішення про безкоштовне харчування в школах і дитсадках дітей пільгових категорій у наступному році, запровадження конкурсного порядку відбору суб’єктів господарювання, що будуть відпускати ліки (в тому числі препарати інсуліну) за пільговими рецептами, а також затвердження міської Програми «Соціальна підтримка сім’ї, дітей та молоді на 2017-2020 роки».