Директор ДЮФШ «Європа» Харченко Віктор Миколайович також підтвердив слова молодого футболіста стосовно стійкості та твердості його характеру. «Ще маленьким хлопчиком Єгор мав чітку мету та мрію. А мріяв він про футбол. З м’ячем практично не розлучався. Тренувався й у нашій школі, й удома з батьком. Велику роль також відіграв у становленні Єгора як футболіста його перший тренер Шматко Андрій Іванович, – говорить директор ДЮФШ. – Переконаний, що всі діти народжуються з певними здібностями, і от саме задача тренера полягає в тому, щоб розгледіти й розвити цей талант. Але тут уже має підключитися ціла команда з тренерів, учителів, батьків і, звісно ж, самої дитини. Бо без її бажання трудитися, без поставленої перед собою чіткої мети нічого не вийде. І знову ж таки, Єгор Назарина – цьому доказ».
Розпочавши заняття футболом у Прилуцькій ДЮФШ «Європа», років у 12 поїхав навчатися до академії «Динамо» Київ, а потім на 3,5 роки підписав контракт із ФК «Дніпро». І ось зараз витягнув насправді щасливий квиток та можливість вийти на світовий рівень, оскільки Бельгія входить до шістки кращих футбольних країн світу. «Десь місяця зо два тому мій агент повідомив, що є пропозиція поїхати в «Антверпен». Вони хотіли подивитися на мене в грі. Звісно, я поїхав, пройшов 5-денне тренування, зіграв гру, й керівництво ФК виявило бажає зі мною співпрацювати. Весь останній місяць я провів у Бельгії, й от 29 грудня підписав такий довгоочікуваний конт-ракт на 3,5 роки», – розповідає Єгор.
Віктор Миколайович також зізнається, що дзвінок із такою чудовою новиною від Єгорового батька увечері 30 грудня став подарунком від Діда Мороза найвищого рівня. «Мені як колишньому футболісту це було дуже приємно. Переконаний, що раді такій новині всі тренери, що займалися з Єгором, керівництво футбольної школи та й усі прилучани. Я також упевнений, що Єгор – не останній прилучанин, кому випала честь вийти на міжнародний рівень футболу. У нас чудова молодь і гарні перспективи», – говорить директор ДЮФШ.
Звісно, будучи наодинці дуже складно переживати не лише труднощі, але й радісні моменти життя. У цьому випадку дуже важлива підтримка рідних, близьких та просто небайдужих людей. У цьому сенсі Єгору точно пощастило, бо в нього є гарний тил із люблячих його людей – батьки, кохана дівчина, які завжди вірили й підтримували його. Також Віктор Миколайович з Єгором висловили подяку Валерію Олександровичу Дубілю, президенту футбольної школи «Європа» та Анатолію Костянтиновичу Мирошниченку, бо це люди, які роблять величезний вклад у розвиток підростаючого покоління нашого міста, а конкретно – юних футболістів. Саме завдяки цим людям даний вид спорту розвивається в Прилуках на належному рівні.
Цікаво було дізнатися, чи мріяв Єгор Назарина про досягнення такого професійного рівня, на що юнак упевнено сказав: «Ну а навіщо ж тоді взагалі займатися футболом? Завжди треба ставити перед собою великі цілі. І я вважаю, що це не межа. Цілі повинні бути все вищі й вищі. На даному етапі мого життя хочеться закріпитися в основному складі команди «Антверпен», бо якщо так станеться і я буду стабільно грати, то все в мене ще попереду. Мріяти треба завжди. Хочу грати в топ-5 клубів світу. А взагалі мрію грати в «Барселоні». Переконаний, що це цілком можливо».
Тож побажаємо молодому футболісту Єгору Назарині приголомшливої футбольної кар’єри та здійснення всіх його мрій.
Мар’яна Гибенко
