Новий рік на порозі. А яке ж свято без головних атрибутів: шампанського, салату «Олів’є», мандаринів і, звісно, ж без ялинки. Ялинки наряджають, біля них фотографуються, адже це головна прикраса новорічного свята.
У кожній країні Новий рік святкують в різну пору року та й свято називається по-різному. Замість красуні-ялинки прикрашають будинки, статуї богів і тварин яскравими квітами, вогниками, ліхтариками й запаленими свічками. Замість звичного Діда Мороза може бути фея, яка пригощає солодощами. Також усім відомо, що в Англії нашого дідуся називають Санта Клаусом і ходить він без звичної нам онучки Снігуроньки.
Окрім того, будинки прикрашають не лише ялинками, але й гілочками омели. А вінки з омели розвішують всюди: над вхідними дверима, навіть на лампах і люстрах.
Раніше ялинкові прикраси були дуже простими, але символічними. Бідні жителі та знатні вельможі прикрашали ялинку цукерками, сухофруктами, печивом, горіхами й шишками, які символізують земні дари, достаток і процвітання. А верхівку ялинки прикрашали Віфлеємською зіркою, яка є символом зірки, що привела трьох мудреців до маленького Ісуса Христа, згідно з Євангелієм.
Пізніше з’явилися паперові квіти, позолочені шишки, порожні яєчні шкаралупи, позолочені або посріблені картоплини. І вже наразі маємо вироби зі скла та пластмаси.
Ялинка ж – це прикрашене дерево, вшанування якого походить із поганських часів і культур «вічнозеленого дерева». А за християнських часів вона стала справжнім символ і неодмінним атрибутом Нового року та Різдва.

Три афери за добу

У Прилуках шахраї полюють на довірлвих громадян. Шахраї виманили в жертв 20 тисяч гривень, майже 4 тисячі доларів та 330 євро. Наразі аферистів розшукують.
Прилучани продовжують потрапляти на гачок аферистів. Досить часто жертвами шахраїв стають саме люди похилого віку. 12 грудня зловмисники обманули одразу трьох прилучанок.
66-річна пенсіонерка стала жертвою псевдолікарів, повіривши в історію про необхідність коштів на операцію для брата, віддала 15 тисяч гривень.
Наступною жертвою стала 46-річна мешканка Прилук. На її мобільний зателефонував невідомий і повідомив, що з її картки відбувається переказ коштів і для того, щоб відмінити операцію, потрібно назвати реквізити картки. У подальшому з картки аферистам вдалося зняти майже 3 тисячі гривень.
Ще однією жертвою 12 грудня стала 70-річна бабуся. Жінка повідомила правоохоронцям, що до неї в квартиру зайшли дві невідомих жінки з метою продажу харчів, а після їхнього візиту заявниця виявила, що в неї зникли гроші. Жінка придбала 3-літрову банку меду, натомість утратила майже 3 тисячі гривень, 3 тисячі доларів і 330 євро.
Наразі тривають слідчі дії. За цими фактами працівники поліції відкрили кримінальні провадження.

Як сказав відомий художник Пабло Пікассо, «Художник – людина, яка пише те, що можна продати. А хороший художник – людина, яка продає те, що пише».
Роботі художника сприяють такі риси характеру як: творчі здібності, візуальна пам’ять, самобутнє бачення світу, умілі руки, точність, послідовність, логічне мислення та готовність до навчання.
Так, 7 грудня вихованці гуртка образотворчого мистецтва «Фантазія» та гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Сувеніри» (керівник Анастасія Волик) Центру творчості дітей та юнацтва взяли участь у ігровій програмі «Веселі художники». Змагалися дві команди «Веселка» та «Веселі художники». Ігрова програма включала в себе шість завдань, пов’язаних безпосередньо з образотворчим мистецтвом: «Знайди відмінності», «Жива картина», «Збери пазл», «Вгадай професію», «Дай відповіді на запитання», «Намалюй тварину». Вихованці мали можливість відчути себе в ролі персонажа картини, проявити уяву, кмітливість, закріпити знання з образотворчого мистецтва. Усім учасникам в кінці ігрової програми були вручені подяки.

Анастасія Волик,
керівник гуртків «Фантазія», «Сувеніри»
Центру творчості дітей та юнацтва

До 125-річчя від дня народження Григорія Федоровича Охріменка (1893-1915), воїна-авіатора, нашого земляка

«Все йде, все минає – і кращого немає». Цей вислів із Шевченківської поеми «Гайдамаки» нагадує нам про швидкоплинність нашого земного буття, про те, що вічною залишається лише людська пам’ять, яка передається від покоління до покоління у відомостях про події минулих часів.
Пам’ять про події, про які піде мова в цьому нарисі, стосується періоду Першої світової війни 1914-1918 рр., пов’язані з іменем нашого земляка, уродженця міста Прилуки, воїна-авіатора, який влітку 1915 року героїчно загинув у нерівному бою з ворожими літаками.
Наша газета трохи раніше вже повідомляла про період Першої світової війни, пов’язаний із долею сестри милосердя (як тоді називали медичних сестер) Івченко Катерини Миколаївни (1892-1983). У цьому ж номері розповідь піде про Григорія Федоровича Охріменка, уродженця нашого міста, який присвятив себе службі в авіації, яка в той далекий вже тепер час започаткувала новий рід військ та успішно допомагала наземним військам у війні з ворогом.
Як відомо, в розпалі літа 1914 року, мирне життя людей було порушене гарматними пострілами, які сколихнули весь світ. Спочатку воєнні дії тривали між Німеччиною та Росією. Згодом у це кровопролиття втягнулися й інші держави. Війна стала загальноєвропейською, а потім і світовою.

План новорічно-різдвяних заходів затверджено

Ні для кого не секрет, що святковий новорічний настрій з’являється з моменту прикрашання власної оселі та встановлення головного атрибуту цього свята – новорічної ялинки. Це стосується і міста загалом.
Коли ж з’явиться вічнозелена красуня в самому серці Прилук? Офіційно підготовку до прикрашання Центральної площі вже розпочато, а урочисте відкриття головної ялинки міста традиційно заплановано на 19 грудня. Отож, рівно о 16:00 усі бажаючі можуть зібратися на Центральній площі й гуртом погукати: «Ялиночко, гори!»
21 грудня міський Будинок культури проведе цікаву ігрову програму та покаже новорічну казку «Рапунцель» для дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених сімей і кризових категорій.
Для любителів шумних компаній є чудова можливість провести новорічну ніч на Центральній площі міста. 1 січня, о 2:00 ночі, на прилучан та гостей міста чекає святкова концертно-розважальна програма «Новий рік святкуємо разом».
А вже о 13:00 на Центральній площі розпочнеться розважальна програма «Новорічні дива» для маленьких прилучан.
На цьому гуляння не завершаться, міський Будинок культури запланував ще дещо.
5 січня, о 13:00, відбудеться різдвяна концертна програма «Україна колядує». А 11 січня вже традиційно на прилучан очікує неперевершена шоу-програма «Зіркові дуети», присвячена новорічним та різдвяним святам. Насолодитися співом та повболівати за місцеві таланти ви зможете о 18:00.

Ми завжди готові прийти на допомогу та відповісти на питання, які хвилюють наших читачів. Нещодавно до редакції звернувся місцевий мешканець із такою проблемою. За словами чоловіка, КП «Послуга» виставляє йому чималий борг за послугу вивозу сміття, хоча ніякого договору він із підприємством не укладав. То наскільки ж правомірні дії комунальників?
Із даним питанням ми, звісно ж, звернулися до директора КП «Послуга» Юрія Солорєва. Юрій Вікторович досить жваво та емоційно пояснив, що всі дії та вимоги підприємства є абсолютно законними. Адже наразі зовсім необов’язково укладати договори окремо по кожному домогосподарству. Звісно, ви можете це зробити, так би мовити для власного спокою, але загалом цього вже не вимагають. Усе через те, що в травні 2017 року КП скористалося правом публічного договору на вивіз твердих побутових відходів. І таким чином установило єдине правило для всіх: платити за вивіз сміття має кожен, хто проживає в місті. Не будинком, не квартирою, а кожен сам за себе, за своє сміття. Цей договір був публічно доведений до відома всіх споживачів шляхом його публікації в газеті «Град Прилуки», також він є у вільному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Прилуцької міської ради.

Рік Собаки добігає кінця, але проблеми, які напряму стосуються «господарів» 2018-го року ніяк не знайдуть свого вирішення.
У попередньому номері «Граду» вже була опублікована стаття про життя безпритульних тварин у нашому місті та про непорозуміння між членами Громадської організації «Прилуцьке товариство захисту тварин» і керівництвом новоствореного комунального Реабілітаційного центру для чотирилапих безхатченків. Після виходу газети до редакції завітали представники ГО «ПТЗТ» Наталія Блінова та Тетяна Сич. Ні, не з критикою чи нападками, а з проханням почути і їхню сторону в цьому конфлікті.
Перш за все хочеться прояснити ситуацію з грантовими коштами в сумі 550 тис. грн, які ГО по праву вибороло на розвиток Центру для тварин. Так, вони виграли ці гроші, але це зовсім не значить, що волонтерам просто на руки віддали таку величезну суму. Це такі собі віртуальні кошти, які «зависли» на казначейському рахунку до потрібного часу. Чому цей час «Х» ніяк не наставав і притулок чи то Реабілітаційний центр не створювався, це вже інше питання. Але коли все ж вирішено було облаштовувати Реабілітаційний центр для безпритульних тварин, то саме ці 550 тис. грн і стали першим вкладом у його будівництво. Відповідно, розпорядником коштів було КП «Послуга», яке в подальшому й узяло новостворений Центр на свій баланс.
Давайте розберемося, чим же має займатися такий довгоочікуваний Реабілітаційний центр.

Громада нашого міста, Прилуцька міська організація ветеранів України понесли тяжку втрату – на дев’яносто першому році життя помер кавалер Почесної відзнаки Прилуцької міської ради «Честь і Слава», громадянин міста Прилуки ВІСІЧ В’ячеслав Володимирович.
Він народився в березні 1927 року на Полтавщині в родині службовців. Через сім років сім’я Вісічів пов’язала своє подальше життя з нашим містом Прилуки, батьки віддали В’ячеслава на навчання в школу №8, яку він закінчив напередодні Другої світової війни, отримавши посвідчення за сім класів.
Після звільнення міста від фашистських окупантів продовжив навчання, відбував військову службу у Військово-морському флоті України. Демобілізувався в 1951 році в ранзі старшини 2 статті.
У мирний час працював в Яблунівському райкомі комсомолу, навчався в Одеському машинобудівному технікумі, Київському політехнічному інституті.
У 1955 році почав працювати на заводі «Будмаш» – майстром, технологом, начальником цеху, головним інженером, а в 1964 став директором підприємства.
В’ячеслав Володимирович майже 20 років очолював роботу одного з найбільших підприємств міста. Під його керівництвом завод став в авангарді машинобудівної промисловості: працювало 9 основних цехів, продукція відправлялася за кордон до 14 країн світу. Прилуцькі цементовози, підіймачі, розчинонасоси, вапно- очисники виготовлялися зі знаком якості. В’ячеслав Володимирович велику увагу приділяв удосконаленню технології виробництва, що давало можливість збільшувати обсяги випуску й асортимент продукції.
Завод «Будмаш» отримав чимало відзнак всесоюзного значення, у тому числі «Підприємство високої якості продукції». За заслуги в розвитку підприємства В’ячеслав Володимирович був удостоєний звання «Заслужений працівник Міністерства будівельного, шляхового та комунального машинобудування СРСР». Крім того, В’ячеслава Вісіча нагороджено двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Знак Пошани», «Вітчизняної війни», «За мужність», багатьма медалями.