Днями міський голова Ольга Попенко та посадовці міської ради зустрілися з представниками компанії «Ежіс Україна», що виконують завдання французького агентства з міжнародного технічного співробітництва, з питання розробки місцевого плану управління відходами.
Метою зустрічі було знайомство учасників проєкту, обговорення нагальних питань і розробка подальших кроків співпраці.
Дану ініціативу обрали саме експерти проєкту. Активність розрахована на 10 років. Перший етап плану втілять у життя завдяки фінансовій підтримці міжнародного агенства Expertice France. Виконавцями цього завдання якраз і є компанія «Ежіс Україна». Розробка плану передбачена протягом 4 місяців (до кінця жовтня). Паралельно проводитимуться різноманітні тренінги та семінари для трьох груп: представників місцевого самоврядування, депутатського корпусу та представників громадськості. Це будуть тренінги з підвищення кваліфікації та ознайомлення громадськості щодо змін у сфері управління відходами.

20 липня традиційно відзначається Міжнародний день шахів. Шахова Федерація «Прилуцька Фортеця» не лишилася осторонь і провела для юних шахістів міста Прилуки особистісно-командний турнір. У заході взяли участь 36 шахістів, які були розподілені на 4 команди, за рівнем досвіду по 9 дошкам.
Завдяки відділу сім’ї, молоді та спорту Прилуцької міської ради, який надав медалі та грамоти, та адміністрації Прилуцького фахового технічного коледжу за надані меблі, діти мали змогу на кілька годин поринути у світ шахового поєдинку та поборотися за призові місця.
Також від голови Прилуцької шахової Федерації Віталіни Шатури всі діти отримали смаколики, а призерів командного турніру було відзначено грошовими винагородами.

Спецавтомобілі для перевезення маломобільних людей отримали 6 громад Чернігівщини. У їх числі і Прилуцька громада. Закупівлю «соціальних таксі» профінансував уряд Німеччини.

Прилуцька, Бахмацька, Ніжинська, Носівська, Бобровицька та Сосницька громади днями отримали спеціалізовані автомобілі для перевезення маломобільних людей.
Транспорт придбали в рамках проєкту «Спеціальна програма підтримки України / EU4ResilientRegions» за співфінансування Європейського Союзу (ЄС) та уряду Німеччини.
Передача автомобілів відбулася в Києві за участі представників Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Представництва ЄС в Україні, GIZ та громад.
9 липня ключі від новенького авто особисто отримала міський голова Ольга Попенко. Їх передав заступник керівника відділу співробітництва посольства ФРН в Україні Мартін Брайтмайєр.

В Україні вже третій рік триває повномасштабна війна. Військовослужбовці Збройних Сил України мужньо боронять нашу Батьківщину, але, на жаль, і втрачають свої життя на болі бою.
Мало не щодня ми отримуємо страшні звістки про загибель того чи іншого воїна – нашого земляка, прилучанина, і всією громадою проводжаємо своїх Героїв в останню дорогу.
Віднині кожен день проведення церемонії прощання та поховання військовослужбовця оголошуватиметься Днем жалоби в м. Прилуки. Таке розпорядження 8 липня підписала міський голова Ольга Попенко з метою вшанування пам’яті військово- службовців Збройних Сил України, які віддали життя, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України під час повномасштабної російської збройної агресії.

Благоустрій міста триває. Зокрема, проводиться впорядкування зелених насаджень: спилюють аварійні та сухостійні дерева.

Усі учасники основних сесій НМТ уже отримали свої результати за шкалою 100-200 балів.
Цьогоріч максимальні 200 балів під час національного мультипредметного тесту отримали троє випускників із Прилук. Це випускники ліцеїв №1, №6 та №7.
Так, випускник ліцею №1 Плодієнко Андрій набрав 200 максимальних балів із математики. Випускниця ліцею №6 Харченко Ольга набрала 200 балів із англійської мови. Також із англійської мови 200 балів набрала випускниця ліцею №7 Ляшенко Тетяна.
Як зазначає начальник управління освіти Прилуцької міської ради Олександр Правосуд, навчальні заклади Прилук показують зараз досить непогані результати і на обласному рівні Прилуки вже не перший рік є лідером саме по знаннях і по балах із НМТ.

І знову наше місто в невимовній скорботі. 12 липня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу нашого земляка – військовослужбовця, який втратив життя в запеклій боротьбі з російським окупантом, старшого солдата Збройних Сил України ЯЩЕНКА Віталія Володимировича.
Рік тому, у липні 2023-го, Україна втратила свого бійця і лише зараз ми можемо віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Народився Віталій Володимирович 13 серпня 1975 року в місті Чернігів. Згодом родина переїхала до Прилук. Шкільні роки Віталія проходили в загальноосвітній школі №10. Здобував освіту в гідромеліоративному технікумі. Пізніше проходив строкову службу в армії. Трудова діяльність Віталія була тісно пов’язана з ремонтом електродвигунів і побутової техніки. Працював на приватних підприємствах. Усе місто його знало як майстра із золотими руками.

Ось ми й дійшли до ще одного спального мікрорайону Прилук – 273-го кварталу (БАМ). Розповідаємо про вулиці, які змінили свої назви в процесі дерусифікації.

Вулиця А. Чехова – вулиця Педагогічна

Антон Павлович Чехов (1860-1904) – російський письменник. Народився в Таганрозі в сім’ї купця. 1879 року вступив до університету Москви на медичний факультет. Протягом усього навчання Чехову доводилося всіляко підробляти: він був репетитором, співпрацював із журналами, писав гуморески.
Розповіді Чехова були вперше видані книгою в 1884 році («Казки Мельпомени»). Після закінчення інституту займається лікарською практикою. Потім Чехов здійснив довгу подорож на Сахалін. Там письменник вивчав життя засланців. Твори Чехова «На засланні», «Острів Сахалін», «Палата №6» відбивають його враження про поїздку.
1892 року Чехов купує власність у Меліхово, веде громадську діяльність. У той час були написані п’єси Чехова «Вишневий сад», «Три сестри». Твори Чехова виходять двома томами в 1899-1902, а також 1903 роках. Чехов хворів на туберкульоз, через це переїжджає до Ялти.
Влітку 1904-го відбувається загострення хвороби, через що письменник їде до Німеччини (курорт Баденвайлер) для проходження лікування, де 1904 року помирає.

Наразі вулицю перейменовано на Педагогічну.

Дана назва вулиці вибрана не дарма, адже ще з початку XIX ст. по місту діяло багато учбових закладів: пансіон П.П. Білецького-Носенка, чоловіча гімназія (нині гімназія №1 ім. Г. Вороного), жіноча гімназія (нині Прилуцький міський центр науково-технічної творчості молоді) і т.д.
Наразі в місті також діє велика кількість учбових закладів: 14 дошкільних навчальних закладів, 11 загальноосвітніх навчальних закладів, 3 позашкільні навчальні заклади, комунальна установа «Прилуцький центр професійного розвитку педагогічних працівників», комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр», комунальний заклад «Прилуцький фаховий медичний колледж» та Прилуцький фаховий технічний коледж. Педагогічні колективи даних закладів славляться своїм професіоналізмом, вміннями знаходити спільну мову зі своїми учнями та неабияким досвідом на вчительській ниві. Частина вулиці розміщена перпендикулярно до комунального закладу «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка».

Вулиця Л. Толстого – вулиця Світанкова

Лев Миколайович Толстой (1828-1910) – російський письменник. Народився 9 вересня 1828 року в Ясній Поляні Тульської губернії у дворянській родині. У 1844 році вступив до Імператорського Казанського університету, який покинув через 2 роки. З 1851 року провів 2 роки на Кавказі, де написав трилогію: «Дитинство», «Отроцтво», «Юність». Далі брав участь у Кримській війні, після закінчення якої повернувся в Петербург.
З 1857 по 1861 роки подорожував по Європі. Повернувшись у Ясну Поляну, відкриває приватну школу для дітей.
У 1862 році одружився на Софії Берс, у них народилося 9 синів і 4 дочки. Також у нього був позашлюбний син. У 1869 році Толстой завершив книгу «Війна і мир». У 1901 році був відлучений від церкви.
Помер 20 листопада 1910 року у віці 82 років. Похований в Ясній Поляні.

Наразі вулицю перейменовано на Світанкову.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
та Українського інституту національної пам’яті