Зворушлива щирість віршів поета й сила пристрасті, передана глибокими образами й доступними словами, легко завойовують читачів, адже хіба можуть лишити байдужими душу ці рядки:
Тремтить земля і стогнуть небеса.
Гудуть вітри і схлипують зірниці.
І золотого місяця сльоза
Стікає у сполохані зіниці.
Застрягли в вухах злякані громи
І звідти їх не виманить і тиша.
Вона, як птах вдаряється крильми
В теперішнє, майбутнє і колишнє.
І я неначе борсаюсь в вогні.
Жую буття, мов корінь мандрагори...
А ти – волога спраглому мені,
А ти –у невагомості опора.
Серед 196 віршів, які вміщені в збірці, є ще й вірші, які притаманні пейзажній ліриці. Євген Постульга за своїм головним фахом – художник, а тому його поетичні замальовки яскраві, зримі, багаті на мовно-стилістичні виражальні засоби. Не дивно, що домінують картини осені, адже цими мотивами наповнений загальний змістовий настрій збірки.
Пан Євген працює в Прилуцькому краєзнавчому музеї ім. В.І. Маслова, тому першими слухачами його поезії є колеги.
На заході були присутні читачі, колеги по роботі, гості з Малої Дівиці, Обичівський сільський голова та фольклорний ансамбль «Берегиня» з Дмитрівки зі своїми піснями.
Вікторія Нехай, заступник
директора по роботі з дітьми
