Як тільки в’їжджаєш до Опішного, майже на кожному стовпі можна побачити зображення музею. Ми чомусь подумали, що це вказівники, які вказують, куди їхати. Але ми все одно заблукали, бо до музею вони не ведуть. Вирішили спитати в місцевої жінки: виявилось, що за останні п’ять хвилин ми були вже третіми, хто запитував у неї про музей. Це трохи підняло настрій, значить ми не одні такі.
Потрапивши нарешті на подвір’я, миттєво переносишся в минуле століття. Складається враження, що час зупинився, в хорошому сенсі цього виразу. Величезна територія музею, пагорби, стежки, поляни, чудові краєвиди навколо, і по всій території стоять вироби гончарства. Така краса, аж перехоплює подих!
Далі тривала наша екскурсія по залах музею, де можна побачити безліч тарілок, дзвіночків, переглянути фільм про видатних майстрів. Але найбільше нам сподобався майстер-клас із гончарної майстерності, де можна власноруч створити собі маленький горщик. Я також скористалася цією можливістю. Запрацювало гончарне коло, до роботи! І ось уже через декілька хвилин у руках тримаєш власноруч зроблене горнятко, не ідеал, звичайно, але своє! Ще до вартості квитка входить перегляд садиб видатних гончарів у різних куточках селища, але в нас, на жаль, на це уже не вистачило часу.
Загалом – дуже цікавий музей. Хотілося б, щоб більше музеїв нашої країни були такого рівня.

Аліна Шацька,
учениця 9-го класу Прилуцької ЗОШ №10