21 липня 2017 року в сесійній залі міської ради відбулося четверте засідання Громадської ради при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради.
На порядку денному було розглянуто три питання:
1. Про внесення змін до персонального складу Громадської ради при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради.
2. Про підготовку та відзначення заходів із нагоди Дня Державного Прапора України та 26-ї річниці незалежності України.
3. Про звернення Прилуцької церкви євангельських християн-баптистів щодо проведення заходів на Центральній площі міста з нагоди святкування 500-річчя Реформації.
По першому питанню доповідав Руденко Олександр Валентинович – голова Громадської ради при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради. У зв’язку зі смертю Іванової Людмили Леонідівни, котра 22 квітня потрапила в жахливу дорожню аварію й у ніч з 28 на 29 квітня померла, було вирішено включити до складу Громадської ради представника від Прилуцького козацького полку Міжнародної громадської організації “Козацтво Запорозьке” – Красіловця Сергія Леонідовича. З цього приводу було проведено голосування – рішення було одноголосним, всі підтримали його кандидатуру.

Існує безліч цікавих видів спорту. Одним із таких є пляжний волейбол – улюблена мільйонами людей спортивна гра. Вона зародилася на відпочинку й стала неймовірно популярною серед молоді. Пляжний волейбол є ідеальною спортивною дисципліною, в якій поєднується не тільки спорт, а й відпочинок, не кажучи вже про командний азарт та ефектні битви на піску.
Уже 3 роки поспіль Прилуцька федерація волейболу проводить Відкритий турнір із пляжного волейболу, що проходить під егідою НОК України в Чернігівській області.
Фінансову підтримку забезпечують шанувальники змагань, постійними спонсорами яких є Галина Мончуляк – Президент Прилуцької федерації волейболу та Дмитро Рожко.
Цього року чергова гра відбулася 22-23 липня на міському пляжі. Участь у турнірі приймали 10 команд з таких міст, як Хмельницький, Ромни, Полтава, Чернігів, Київ, Пирятин, Прилуки та інші. Гра розпочалася з урочистої лінійки, на якій Галина Мончуляк та Дмитро Рожко привітали всіх учасників й побажали чесної боротьби й перемоги найкращим. Для проведення суддівства були запрошені Андрій Філоненко з м. Чернігова та Антон Зельський з м. Києва.

Тільки лінивий не говорить зараз про чистоту на вулицях міста та поблизу наших будинків. У наш час чистота навколишнього середовища серйозно впливає на здоров’я людей. Проходячи вулицями міста, ми рідко звертаємо увагу на те, є сміття навколо нас чи ні. Тому ми вирішили провести опитування серед прилучан щодо чистоти рідного міста.

Тетяна Тищенко, 19 років, студентка
– Чи вважаєте ви місто Прилуки чистим?
– Я б не сказала, що Прилуки дуже чисте місто. Наприклад, центр міста, Центральна та Театральна площі – доволі таки чисті, а от околиці міста чи подвір’я житлових будинків – забруднені.
– Чи бували ви в містах, які, на вашу думку, чистіші Прилук?
– Так, я бувала в таких містах. Це, зокрема, місто Київ чи, наприклад, Батурин. Ще чистою я вважаю Качанівку.
– Як ви вважаєте, від чого залежить чистота міста?
– На мою думку, чистота міста насамперед залежить від самих жителів, бо якщо кожна людина буде піклуватись про порядок навколо себе, то й місто буде чистим. Усіх жителів Прилук я б хотіла закликати до збереження чистоти. Подумайте про своїх нащадків!

Уже понад 50 років (з 1966) у всьому світі 20 липня відзначають Міжнародний день шахів. Це свято проводиться за рішенням ФІДЕ – Всесвітньої шахової федерації.
Любителів зіграти в шахи можна знайти й у будь-якому куточку України. Вони часто збираються в цей день, щоб провести турніри або розважальні заходи. Громада Прилук не змогла залишитися осторонь, тож 22 липня пройшов міжобласний командний турнір із шахів, присвячений Міжнародному дню шахів.

(до 90-річчя створення
Прилуцького округового музею)

Шлях Прилуцького краєзнавчого музею до теперішнього статусу зайняв кілька десятиріч. Спочатку колекція старожитностей, яку наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. зібрав Іван Назарович Капустянський, розміщувалася в двох кімнатах Земського будинку, потім, у роки Першої світової й після її закінчення — поневіряння по різним приміщенням, втрата значної частини експонатів. Нарешті, в 20-х р. р. адміністративна влада Прилук зглянулася на звернення місцевої інтелігенції відносно необхідності створення повноцінного краєзнавчого музею, до того ж наближалася дата, котра потребувала, за думкою ідеологів, відзначення, — 10-річчя жовтневого перевороту. Оголошений конкурс на заміщення вакантної посади завідуючого майбутнім музеєм виборов Василь Іванович Маслов, на той час – викладач Прилуцьких педагогічних курсів, реорганізованих пізніше в педагогічний технікум.
Із 1 січня 1927 р. було затверджено штат музейних працівників: науковий співробітник (він же й завідувач), лаборант і техробітниця-прибиральниця. Восени цього ж року посаду лаборанта скоротили, а на завідування сільськогосподарським і промисловим відділом прийшов Юрій Каневський. Таким чином, на все про все – два чоловіки й жінка.
Наполеглива праця В.Маслова дала гідні результати: 27 березня 1927 р. відбулося офіційне відкриття Прилуцького округового музею, який із травня того ж року почав функціонувати вже на постійній основі.
Основою експозиції стала галаганівська колекція з Сокиринського палацу, перлину ж її старожитностей складали народні картини XVII-XIX cт. та родинні портрети Маркевичів, Скоропадських, Стороженків, Розумовських, Галаганів.

13 липня активні члени Територіального центру соціального обслуговування мали нагоду переконатися в цьому й відвідати в селі Бубнівщина фортецю Прилуцького козацького полку, яка ошатно й міцно розташувалася на березі мальовничого озера, на пагорбі села.
Організатором і спонсором автобусної екскурсії був отаман полку – Ткаченко Сергій Григорович.
В автобусі, який від’їхав від Територіального центру соціального обслуговування о 10 годині ранку,  не затихали пісні, адже перебували в ньому члени Клубу активного довголіття за покликом душі, серед яких було багато справжніх вокальних талантів.
Нас вітали пострілом з гармати й щирим українським гаслом: «Слава Україні!», на що ми переконливо відповіли: «Навіки слава» і «Героям слава!»

Літо – пора яскравих вражень, веселощів та відпочинку. Саме в цей період діти мають змогу отримати заряд позитивних емоцій та загартувати свій організм на весь рік. Більшу частину свого часу вони проводять на свіжому повітрі, гуляючи, стрибаючи та бігаючи з друзями. Через це кожен день повинен бути насиченим та приносити їм щось нове й цікаве.
23 липня на території літнього майданчика міського Будинку культури проводилася розважальна програма під назвою «Казковий світ», а ще раніше – «Пригоди на острові Зімбабве». Організаторами цього дійства були МБК разом із керівником театру вогню та світла «Агній» Яною Дробот та культорганізатором Інною Карцевою. Головна мета таких програм – залучення дітлахів до відпочинку та зацікавлення роботою гуртків МБК, а також можливість відпочити батькам зі своїми малюками після тяжкого трудового тижня.

У Прилуцькій міській дитячій бібліотеці ім. Павла Білецького-Носенка з 20 по 27 липня 2017 року проходить виставка, присвячена 110-й річниці від дня народження Олега Ольжича. Протягом цього часу кожен бажаючий може ознайомитись із біографією та творчістю українського поета, вченого та громадського діяча
Олег Ольжич (О.Кандиба), син поета Олександра Олеся, народився 1907 р. у Житомирі. Дитинство провів у Пущі-Водиці біля Києва. У 1923 р. разом із матір’ю виїхав до Берліна, де тоді проживав його батько. Університетські студії у Карловому університеті в Празі закінчив доктором філософії. Якийсь час був асистентом Українського вільного університету в Празі. Як археолог працював у чеському Національному музеї, брав участь в археологічних розкопках у Чехословаччині та інших країнах. 1938 року читав лекції (слов’янська археологія) в Гарвардському університеті та був ініціатором організації Українського наукового інституту в США.