№ 46

14 листопада 2024 року

РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
архієпископа Чернігівського та Ніжинського Євстратія боголюбивим пастирям, чесному
чернецтву та всім православним вірним Чернігівщини

Всечесні отці, дорогі брати та сестри!
Христос народився! Славімо Його!

Ці короткі та прості слова, які стали для нас звичним святковим вітанням, насправді містять у собі глибокі та важливі істини, значення яких важко переоцінити.
Грецьке слово «Христос», яке є перекладом старозавітно-юдейського слова «Месія», означає – Помазаник. У часи Старого Завіту помазання голови оливою було символічною дією, яка позначала прикликання Духа Божого на людину для допомоги у звершенні особливо відповідального служіння. Таке помазання звершувалося над царями та над пророками з розумінням того, що самими лише людськими силами неможливо гідно виконувати відповідальне служіння і для цього потрібна Божа допомога.
Покликанням пророків було сповіщати волю Божу, настановляти людей на шлях істини, викривати зло й застерігати від нього. Царське служіння полягало в управлінні народом із метою підтримання серед людей справедливості, щоби добро захищалося й заохочувалося, а зло зупинялося й отримувало справедливе покарання. Але ці служіння людські та звершувані людьми, які самі залишалися підвладними дії гріха, не могли у повній мірі досягти мети звільнення світу від рабства зла, від тління та смерті.
Звершити це повною мірою міг лише Той, Хто вищий за все творіння, Хто має силу та владу, яка перевершує всю земну мудрість і могутність, тобто Бог-Творець. І Господь від початку, коли наші прабатьки Адам і Єва зазнали падіння, дав людям обітницю приходу Спасителя. З роду в рід передавалося й повторювалося це сповіщення, яким зміцнювалася віра праведників. Бо хоча світ лежав у злі, однак рід людський не залишений був без надії, бо обіцяний був Богом і мав прийти Той, хто спасе людей від гріхів і переможе зло.
Цей обіцяний Спаситель пророками іменувався Месією, тобто Помазаником, в особливому значенні цього слова. На Ньому не просто виявиться сила божественної дії через помазання оливою, але сила ця буде походити від самої божественної природи Месії. Якщо кожна людина, яку помазували на служіння пророка чи царя, залишалася більшою чи меншою мірою недосконалою і служіння її раніше чи пізніше завершувалося зі смертю, то обіцяний Месія мав прийняти Своє служіння в повній досконалості, отримати владу навіки та перемогти саму смерть.
За багато століть до Різдва Христового пророк Ісая сповістив слова, які скаже Месія, що прийде: «Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4:18-19). Саме ці пророчі слова прочитав Господь Ісус Христос у синагозі в Назареті, у місті, де Він виріс, і сказав: «Нині справдилося писання, яке ви почули» (Лк. 4:21).


Отже, дорогі брати та сестри, коли ми промовляємо слова «Христос народився!» – ми цим сповіщаємо, що воістину збулося те, чого очікували покоління людей, збулося обіцяне Богом, збулося те, що змінило хід історії світу й людства: Месія, Спаситель світу справді прийшов. Предвічний Син Божий, друга Особа Пресвятої Трійці, народився як Син Людський від Духа Святого та Марії Діви – заради нас людей і заради нашого спасіння. Цар Небесний через людинолюбність на землі явився, від Діви чистої плоть прийнявши.
Відтак Різдво Христове для кожного з нас є не просто подією, що сталася в давнину, але викликом для сьогодення, відповідь на який полягає в словах: «Славімо Його!» Бо ми знаємо зі Священного Писання й текстів різдвяного богослужіння, з колядок і народної традиції вертепних дійств, що ставлення до народження Христа було не однакове. Ангели Його прославляли, пастухи – раділи, східні волхви-мудреці прийшли поклонитися Йому, бувши приведені чудесною зіркою. Але цар Ірод цій новині не зрадів, бо злякався, що престол від нього буде відібраний, тому побажав убити Божественне Немовля і заради цього наказав навіть винищити всіх немовлят в околицях Віфлеєма.
Тож коли ми закликаємо славити Христа Народженого – ми й самих себе, й інших закликаємо зробити вибір у ставленні до Месії-Спасителя, до звершеного Ним для нас і до того, що Він заповідав нам виконувати. Бо нам, як християнам, належить не просто в день свята Різдва Сина Божого порадіти й прославити цю подію, але маємо славити Христа Спасителя кожного дня в молитві спільній і домашній, у словах і добрих справах. «Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16), – заповідає нам Господь, і у виконанні кожним із нас цієї настанови полягає справжнє прославлення Христа.
Дорогі брати та сестри! Цього року свята Різдва Христового та Богоявлення ми зустрічаємо в особливих умовах, адже і народ наш, і все людство переживають пошесть згубну, пандемію небезпечної хвороби. Однак ані це випробування, ані будь-що інше не здатне відібрати в нас радість від того, що воістину у світ прийшов обіцяний Богом Месія-Помазаник, через Якого ми звільнені від рабства гріха й отримали відновлення для життя вічного. І цю радість я хочу розділити з кожним із вас, знову і знову вітаючи з Різдвом Христовим усіх дітей Православної Церкви – побожних пастирів, ченців і мирян Чернігово-Сіверської землі. Сердечно вітаю також усіх християн, які святкують Різдво Христове та прославляють народженого Спасителя.
З нагоди свят Різдва Христового та Богоявлення, а також громадянського новоліття вітаю державну та місцеву владу, військовослужбовців і правоохоронців – усіх, хто служить українському народу, гідно виконуючи своє покликання. Разом із усім українським народом наші особливі молитовні прохання цього дня – за тих, хто потребує Божої опіки та захисту, за лікарів, які захищають нас від поширення хвороби, та за наших мужніх воїнів, які захищають Україну від нашестя чужинців.
Завершуючи громадянський рік, дякуємо Богові за благодіяння, за допомогу й милість, нами отримані, та просимо благословення на майбутнє.
Перед лицем відомих і невідомих нам різноманітних викликів і випробувань, які очікують попереду, покладаймо надію найперше на Бога, адже хоча і належить нам долати складний шлях, знаємо й упевнені ми, що не самотні на ньому. Поруч із нами і спрямовує нас до блага Сам Спаситель, адже для цього Він і прийшов у світ. Тож нехай ця радісна звістка, яку вперше почуто людьми від ангелів, утвердить і нас у вірі та надії, зміцнює в любові та надихає мудрістю:
Христос народився – славімо Його!


ЄВСТРАТІЙ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський


Прочитано 729 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Прилуцька громада систематично підтримує наших захисників,...
У Прилуках активно реалізується ветеранська політика, що...
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія», очолюваний...
І знову боржники. Цього разу мікрорайон м’ятно-дослідної...
Щороку 11 листопада людство відзначає Всесвітній день оригамі. Це...
Продовжуємо знайомити прилучан із тими, хто призвів до наявності...
Частота компресійного синдрому та гострого пошкодження нирок в...
Однією з найбільших проблем, із якими стикається останні роки...
Депутати Чернігівської обласної ради постійно підтримують...
РЕБи з імерсійною системою охолодження, терморегуляцією та...

Хто на сайті

Зараз 1507 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!