У перші дні повномасштабного вторгнення не вагаючись Юрій Сергійович пішов до військкомату та став на захист рідної країни. Мужньо захищав українську землю та її народ.
8 червня 2023 року під час несення військової служби на Луганському напрямку в районі Білогорівки Сєвєродонецького району в результаті отримання осколкових поранень несумісних із життям стрілець 2 стрілецької роти військової частини А7330 Юрій Левченко загинув.
У глибокому смутку залишилися діти: син із донькою, рідні та близькі.
Ще одна непоправна втрата в нашій громаді – загинув досвідчений, мужній воїн – штаб-сержант МОРОЗ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ, який боронив Україну з вересня 2014 року.
Народився Олег Володимирович 3 листопада 1971 року в місті Прилуки. Навчався в школі №2. Після її закінчення вступив до гідромеліоративного технікуму. Під час навчання був призваний на строкову військову службу. Пізніше навчався в Прилуцькій бухгалтерській школі. Жив і працював у рідному місті. Був завідувачем харчоблоку Прилуцької міської лікарні.
Будучи небайдужою людиною та патріотом добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Перший свій бій прийняв біля селища Старогнатівка Донецької області. Службу проходив у гарячих точках у складі 41 батальйону – Волноваха, Новогригорівка, Слов’янськ, Соледар. Пізніше, за станом здоров’я, був переведений у місто Ромни. Отримав звання штаб-сержанта. Службу ніс у військовій частині А1476.
Олег Володимирович мав величезний авторитет і користувався повагою серед командування та побратимів, особливо серед молодих новоприбулих воїнів. Навчав їх і допомагав. За знання, мудрість і бойовий досвід отримав позивний «Дєд».
Віддав своє здоров’я під час несення військової служби на Сході України. Хвороба виявилася тяжкою. 10 червня Олег Мороз відійшов у вічність.
У глибокому смутку залишилися мати Варвара Григорівна, друзі, знайомі, родина військових і вся прилуцька громада.
На жаль, клята війна забирає найкращих. Ми ніколи на пробачимо цього російським окупантам!
Глибоко сумуємо та співчуваємо родинам загиблих.
Жодними словами не втамувати пекучий біль і не загоїти рани в душі, але світлий спомин про Олега Мороза та Юрія Левченка назавжди в наших серцях…
Вічна слава та пам’ять
Героям України!
