День 23 березня поточного року, гадаю, запам’ятається прилучанам надовго. У розкішній залі міського Будинку культури зібралися вихованці гімназії №5 ім. Віктора Андрійовича Затолокіна, їхні батьки, вчителі, підприємці, спонсори, артисти та небайдужі до культури люди. Приводом до зустрічі став 25-річний ювілей навчального закладу, а також відзначення Дня гімназії.

У 1919 році в Прилуках відкрилася російськомовна школа №5. У 50-і роки в ній працював історик Віктор Андрійович Затолокін, мудрий педагог і організатор. Пам’ятаю, що на його уроки ходили, як у музей (у той час я там навчалася в 7 класі). Статус гімназії школа №5 отримала в 1993 році. А 2006 року увійшла до сотні найкращих шкіл України. Своєї зірковості гімназія №5 не втрачає й дотепер, ідучи в ногу з прогресом уже під керівництвом директриси Наталії Олексіївни Бурлаку.
Святкову атмосферу на ювілейній зустрічі створили квіти, тризуб у центрі сцени та лаконічний текст: «Гімназія плекає особистостей»! А тепер уявіть залу на 700 місць, де не було жодного порожнього стільця. До прикладу, поруч зі мною в одному кріслі містилися аж троє першокласників. Але ніхто не нарікав на тісноту: зобов’язував статус гімназиста!
Як і годиться, дійство відкрила директор гімназії пані Бурлаку. Вона розповіла про співпрацю наших гімназистів із вихованцями Малої академії наук України, про результати спільних наукових пошуків. І, певна річ, про систему проведення олімпіад і нагородження переможців. Поїздки цінні тим, що прилучани в такий спосіб за короткий термін позбавляються своєї місцевої говірки.
«Нині в місті можна почути добірну українську мову, а не суржик, – зазначила Наталія Олексіївна. – Буваючи в Ніжинському університеті, я маю можливість запрошувати на роботу в гімназію найкваліфікованіших філологів-українців».