30 жовтня Прилуки сколихнула жахлива новина про смерть підлітка. Тіло 14-річного Дениса Чаленка знайшли на залізничній колії за 5 кілометрів від дому. Правоохоронці одразу заявили, що школяра збив дизель Ніжин – Гребінка, але батьки в цю версію не повірили та розпочали власне слідство. Травми на тілі вказували на побиття хлопця, а за сотню метрів від місця його загибелі виявили безліч плям крові. Та не дивлячись на сліди й докази, які знаходили самі ж батьки, жодних інших версій щодо можливих причин трагедії місцева поліція не розглядала. Попередня правова кваліфікація, за якою було відкрито провадження – ч.3 ст.276 Кримінального кодексу України (порушення експлуатації залізничного транспорту, що спричинило загибель людей). Це викликало неабияке обурення громади.
Під поліцейським відділком пройшло кілька мітингів, палали шини, розлючені люди навіть брали будівлю штурмом. У результаті, через протести громади місцевого керівника поліції Олександра Яцика відсторонили від роботи, а справу передали до Головного слідчого управління Нацполіції в Києві.
Тіло загиблого було направлено на судово-медичну експертизу та жодних результатів, окрім констатації факту смерті дитини у зв’язку з отриманням черепно-мозкової травми, батьки до цього дня так і не дочекалися.

Висловивши недовіру місцевим експертам, батьки домоглися проведення незалежної судово-медичної експертизи в столиці, яка відбулася в понеділок 4 листопада. Наразі проведено комісіонний розтин трупа, до якого були задіяні найкращі спеціалісти Київського міського бюро медичних експертиз. Вони й дадуть оцінку тілесним ушкодженням і встановлять основну причину смерті хлопчика.

Краєзнавство – перша сходинка до пізнання рідного краю, реалізації інтересів у вивченні природного різноманіття та історико-культурного надбання України. Наша Батьківщина має дивовижні місця, де можна вдихнути на повні груди чисте повітря, наповнене пахощами трав і квітів, спокійно прогулятися в тіні вікових дерев, пройти таємничими стежками, поринути в історію рідної землі.
Традиція відпочивати в сільській місцевості в Україні має дуже давню історію. Про те, які гостинні наші люди та яка чудова наша природа, зайвий раз нагадувати не потрібно.
Термін же «сільський зелений туризм» з’явився в Європі приблизно пів століття тому, а в Україні й зовсім недавно. Якщо коротко, то «сільський зелений туризм» – це відпочинок у приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює туристичними об’єктами. З кожним роком цей вид туризму стає в Україні все популярнішим. Піонером сільського зеленого туризму в нашій області став «Соколиний хутір», розташований поруч із відомим Національним історико-культурним заповідником «Качанівка».
Незвично тепла осінь подарувала нам чудовий жовтневий сонячний день. І ми вирушили в дорогу. Нас зачаровували казкові краєвиди рідної землі: високе осіннє небо, багряне листя дерев, золоте мереживо опалого листя, смарагдові килими озимини.
Агросадиба «Соколиний хутір» розташована в с. Петрушівка Ічнянського р-ну Чернігівської області на березі річки Смош. Власника садиби – колоритного й харизматичного сучасного козака Миколу Черепа можна назвати одним із фундаторів розвитку сільського зеленого туризму на Чернігівщині, адже цей бізнес вони з дружиною Ларисою почали створювати 20 років тому. Сьогодні «Соколиний хутір» відомий як в Україні, так і далеко за її межами. Потрапляючи в цей хутір, нібито поринаєш у часи Гетьманщини. Тут майже все автентичне: криниці з журавлями, старовинні вози й плетені тини, на яких сушаться горщики. На подвір’ях розгулюють козаки з колоритними вусами в шароварах.
Зануритися в атмосферу сивої давнини допомагають музеї: історико-етнографічний, де представлені 32 види народних промислів – від іконопису до плетіння коробів і кошиків, від трипільської культури до часів Другої світової війни, та музей під відкритим небом, де можна побачити різноманітні знаряддя праці та предмети побуту.
Гостей приваблюють і різноманітні активні розваги. Передусім, вони можуть покататися на конях, на човнах і катамаранах. Зацікавлення в дорослих і дітей викликають майстер-класи зі стрільби з лука, приготування справжнього козацького кулешу, можливість відчеканити монету в якості сувеніру…

Днями до редакції надійшов лист із таким закликом аж із Краснодару (Росія). Шабля Володимир Никанорович звертається до нас і всіх прилучан із проханням допомогти в розшуку родичів, які ще можуть проживати на території нашого району.
У 40-60-х роках Володимир Никанорович проживав в Україні – в с. Мечет (Грушківка) Гребінківського району Полтавської області. Так склалося, що після закінчення ВУЗу в Києві залишився жити в Росії, зв’язок із рідними обірвався.
Відомо, що в ті далекі роки в селі проживала Осадча Катерина Зіновіївна з дітьми – Аллою (1940 р.н.) й Тамарою (193? р.н.). Вона товаришувала з матір’ю пана Володимира (Шаблею Варварою Луківною). Пізніше стало відомо, що вони виїхали з села до Прилук.
Якщо вам щось відомо про людей, яких розшукують чи про їхню рідню – повідомте, будь ласка, в редакцію (3-52-99). Спробуємо допомогти рідним людям знайти один одного.

Наше сьогодення – це століття інноваційних технологій, яке дало безліч можливостей спростити не тільки окремий вид діяльності, а й усе життя людей у цілому. З такими динамічними змінами пов’язаний безперечно й ринок праці, який дуже важко пристосовується до кардинальних змін. Адже нині експерти не можуть на 100% пророкувати, які професії будуть затребувані через 5-10 років.
Задля уникнення проблеми з нестачею професійних кадрів, центри зайнятості вже зараз проводять різнопланові інтерактивні заходи зі школярами, тим самим інформуючи підростаюче покоління про актуальні сфери професійної діяльності. 30 жовтня саме такий захід відбувся в стінах Прилуцької міської бібліотеки для дітей ім. П. Білецького-Носенка, який був проведений для учнів шостого класу школи №12.
У ході профорієнтаційної гри «Показуха» школярі демонстрували свої знання щодо різнобарвного світу професій. Кмітливими, допитливими, добре обізнаними показали себе учні під час вирішення різних профорієнтаційних завдань. Зокрема, під час інтерактивної бліц-вікторини «По сторінках книжок чудових, мандруємо ми знову й знову…» діти відгадували професії за характеристиками героїв, розповідали про особливості кожної, назвали основні навички, які повинен мати фахівець з тієї чи іншої галузі.

Молодь – та частина нашого суспільства, яка генерує ідеї та впливає на його розвиток, формує його напрям, дає поштовх у нове. Сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які сприяють формуванню соціально активної та сильної особистості, і від того, як вона себе позиціонує, залежить майбутнє наших поколінь.
Так, 24 жовтня в стінах Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка за ініціативи відділу сім’ї, молоді та спорту міської ради було проведено круглий стіл між студентським активом на тему «Яким я бачу своє місто».
Зі словами привітань до присутніх звернулася начальник відділу сім’ї, молоді та спорту міської ради Олена Опанасенко, яка висловила подяку юним активістам за їхню стійку життєву позицію.
На зустрічі також були присутні представники виконавчого комітету міської ради, депутат міської ради Дмитро Третяченко, волонтер Корпусу Миру США в Україні Шон Крін, організатори соціального проєкту для молоді «Школа успіху» Марина Федоренко та Михайло Волошин і головний спеціаліст, прессекретар відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю міської ради Ольга Кумейко.

А чи давно ви заглядали на своє горище або до кладової кімнати? Упевнені, що там можна знайти безліч цікавих та унікальних речей.
Прилуцький краєзнавчий музей ім. В.І. Маслова звертається до вас із проханням переглянути свої «кладові скарбнички» та долучитися до формування виставки новорічної іграшки «Сяйво новорічне», яка планується у виставковій залі музею в період різдвяно-новорічних свят.

Нові політики або не знають і не розуміють, що роблять, або приховують і, маніпулюючи бідністю співгромадян, хочуть видурити за безцінь їхні наділи землі. На жаль, українці не мають повної інформації про земельні правовідносини в інших державах. На сьогодні експертна оцінка земель сільськогосподарського призначення в Чернігівській області дорівнює 20-22 тис. грн за 1 Га. Саме за такою ціною, а можливо й іще нижчою олігархи зможуть викупити стратегічний ресурс держави.
Ось, наприклад, у місті Прилуки державна оцінка землі вартує від 300 до 700 грн за кв.м. А коли доходить до продажу, то експертні компанії подають висновки, згідно яких земля в місті коштує від 60 до 120 грн за кв. м. Тобто, шляхом експертизи ціну землі знизили в 5-10 разів і, згідно наданих документів, усе законно. Не здивуюся, якщо після прийняття необхідних законів щодо продажу земель, ціна на неї ще знизиться як сьогодні відбувається в містах. Згадайте хоча б приватизаційні сертифікати, які були обезцінені інфляцією, скуплені мішками за копійки та використані ділками – на сьогодні вже всіма визнано, що то була «оборудка» на користь олігархів. У чиїх руках наші з вами Обленерго, Облгази, заводи та фабрики? Те саме чекає й на сільськогосподарські землі?
Я поділяю позицію ВО «Свобода» та вважаю, що українцям має бути гарантоване право на вільний продаж земель комерційного призначення під магазинами, підприємствами чи іншими об’єктами бізнесу, також присадибних земельних ділянок, ділянок під гаражі чи інші будівлі господарського застосування. Тим часом землі сільськогосподарського призначення слід дозволити продавати винятково державі в особі Державного земельного банку та надавати їх у довгострокову оренду з правом родинного успадкування.

Знову Прилуки зустрічають гостей, спалахують вогні рампи, звучать дивні звуки мелодій, сльозами радості та захоплення наповнюються очі акторів, глядацька зала вибухає оплесками, адже наше місто з 24 по 27 жовтня зустрічало Всеукраїнський відкритий фестиваль театрального мистецтва «Театральна осінь – 2019 ».
Цього року в місто над Удаєм презентувати своє театральне мистецтво завітали 9 команд-учасників із Запорізької, Сумської, Чернігівської та Волинської областей, а ще протягом чотирьох фестивальних днів усі охочі мали можливість відвідувати майстер класи від членів журі.
Учасників фестивалю оцінювало висококваліфіковане журі:
– провідний методист театрального жанру Миколаївського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, заслужений працівник культури України, член Національної Спілки театральних діячів Тетяна Скубченко;
– завідувач кафедри режисури естради, театралізованих видовищ і цирку, актор театру Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Руслан Никоненко;
– провідний майстер сцени, актриса Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, заслужена артистка України Антоніна Баглій;
– український актор і режисер, кавалер орденів Слави та Милосердя, народний артист України, голова журі Володимир Талашко.
Лауреати фестивалю
Номінація «Дебют» – Дитяча театральна студія «DRAMA KIDS» м. Путивль, режисер Анна Федорова.
Номінація «За творчий пошук» – Аматорський драматичний колектив «Водевіль» м. Ямпіль, режисер Олександр Кузьменко.
Номінація «Мистецька надія» – Театр – Студія «МИ» – вистава «Пітер Пен на межі між дитинством» м. Конотоп, режисер Марина Люшина.
Номінація «Оригінальне вирішення вистави» – шкільний театр «Вогні рампи» ЗОШ №30 м. Чернігів, режисер Ксенія Буштрук, художній керівник Лариса Кирюша.
Номінація «Краще втілення соціальної тематики» – Театр – Студія «МИ» – вистава – виклик «…Забуті янголами!»