Прийшло повідомлення з Івано-Франківська – колектив народної пісні «Родина» з м. Прилуки запрошують узяти участь у 6-му Міжнародному фестивалі «Родослав», присвяченому 100-річчю Соборності України.
Питання про те, їхати чи ні навіть не стояло. Вирішили поїхати. Але ж де взяти кошти, адже ми всі пенсіонери? І знову звернулися до мецената та шанувальника народної пісні, доброго друга колективу «Родина» Миколи Васильовича Рожка. А він, як завжди, допоміг.
І так, уранці 11 жовтня Івано-Франківськ зустрів «Родину» в лиці куратора нашого колективу, провідного методиста навчально-методичного центру культури Прикарпаття Марії Іванівни Стефарук. Після привітної зустрічі нас посадили в автобус і повезли селитися. Хочеться відмітити, що поселили членів колективу в греко-католицькій семінарії, по двоє в келії з усіма зручностями. Харчувалися ми там же – в семінарській їдальні. Вдячні за смачні обіди.
Марія Іванівна ознайомила нас із містом, провела невелику екскурсію. На головній площі Івано-Франківська була встановлена сцена, де вже наступного дня розпочався фестиваль. Це було щось неймовірне. Участь приймало 97 колективів із різних регіонів України. Навіть із Волновахи були. Приїхали українці також із Румунії, Польщі, Чехії, Болгарії. Виступив співак і з Афганістану. Він заспівав пісню «Червона рута» своєю мовою, а приспів – українською. Виступи продовжувалися. Ми ж поїхали знайомитися з Прикарпаттям далі.

Шановні працівники соціальної сфери!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята!
Соціальна робота — одна з найвідповідальніших і найважчих сфер діяльності в нашій державі. До спеціалістів установ соціальної сфери висуваються дуже високі вимоги, адже в переліку їхніх професійних обов’язків найважливішу роль мають гуманізм, милосердя та душевне тепло. У чому б не полягала соціальна праця, основною її метою є допомога людям, які зіштовхнулися з тяжкими життєвими обставинами.
Ваші заслуги перед прилучанами воістину неоціненні. Ви забезпечуєте охорону морального, фізичного та психічного здоров’я всіх вразливих верств населення, допомагаєте працевлаштовуватися, дбаєте про реалізацію пільг і надання адресних допомог.

25 жовтня в сесійній залі міської ради відбулося чергове пленарне засідання 62 сесії Прилуцької міської ради 7 скликання.
На розгляд виносилося, як завжди, близько 30-ти питань, які стосувалися діяльності комунальних підприємств міської ради, питань розвитку інфраструктури та благоустрою міста, земельних питань та інших сфер міського господарювання. Цього разу голосування проходило неочікувано швидко. Більшість проєктів рішень було прийнято навіть без обговорення, адже вони пройшли відповідні етапи розгляду на профільних комісіях. Та все ж були поодинокі питання, які змусили колег-депутатів вступити в дискусію.

Фінансова самостійність для прилуцьких шкіл

Про необхідну автономію закладів загальної середньої освіти говорять уже давно. Та далеко не всі школи з охотою йдуть на такий експеримент. Адже, запровадивши фінансову самостійність, директорам шкіл необхідно буде самостійно шукати способи, яким чином залучити у свій заклад ресурси: чи за рахунок додаткових освітніх послуг, чи за рахунок економії на комунальних платежах тощо.
Наразі в Прилуках спробувати сили в «самостійному плаванні» зголосилися директори трьох шкіл – СШ №6, ЗОШ №7 та ЗОШ №10. Згідно з новим Законом «Про освіту» з 2027 року усі навчальні заклади змушені будуть зробити цей крок в обов’язковому порядку. Поки ж є можливість першопрохідцям випробувати дану систему. Також цікавим моментом є те, що відповідно до Закону дані школи набувають статусу ліцеїв. Чи втримаються вони на даному рівні, побачимо трохи згодом, адже за кілька років замість звичайних шкіл мають запрацювати виключно гімназії (середня школа) та ліцеї (старша школа). Як зауважив начальник управління освіти Прилуцької міської ради Сергій Вовк, однією з головних вимог утримання статусу ліцею є наявність паралелей старших класів. Для 6-ї та 7-ї шкіл ця умова може й не бути перешкодою, а от як складається ситуація із набором 10-х класів у ЗОШ №10 в останні роки відомо всім. З цього виходить, що в будь-який момент до остаточного вступу Закону в дію, коли керівництво школи відчує труднощі з утриманням статусу ліцею, вони можуть стати гімназією.
Повертаючись до теми переходу на самостійну фінансово-господарську діяльність, та суперечливих питань окремих депутатів типу: «Чи нам це взагалі потрібно?», хочеться зауважити, що це був самостійний та свідомий вибір директорів і колективів шкіл, на чому наголосив своїм колегам депутатам директор ЗОШ №10 Олександр Правосуд.

День вигнання нацистських окупантів в Україні відзначають щорічно 28 жовтня – у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
У цей день вшановують пам’ять мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.
Для України Друга Світова війна обернулася національною трагедією, що поглинула мільйони людських життів, перетворила на згарища й руїни міста та села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.
За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони українців було вивезено під час окупації для примусової праці.
Перемогу в Другій світовій виборювали мільйони людей, кожне місто, селище чи хутір визволялося з величезними людськими втратами.
75 років минуло з того дня, коли на українську землю прийшла радість перемоги над нацизмом. Пам’ятаючи про подвиг людей, котрі власними зусиллями виборювали та наближали день визволення, прилучани вклоняються та говорять слова вдячності ветеранам війни за солдатський подвиг і за велику мужність.

Завдяки теплій погоді опалювальний сезон у Прилуках, як і в інших містах України, стартував пізніше, ніж зазвичай.
Ще після вересневого похолодання до тепла підключили деякі об’єкти соціальної інфраструктури – Центральну міську та дитячу лікарні. Дитячі садочки, які мають власні котельні також увімкнули опалення раніше.
Житлові ж будинки з централізованим опаленням, згідно із законом, починають підключати, коли середньодобова температура впродовж хоча б трьох днів є нижчою 8 градусів за Цельсієм.
Нарешті це сталося. І починаючи з 28 жовтня в закладах загальної середньої та позашкільної освіти, у багатоповерхівках і бюджетних установах міста розпочали масово включати опалення. Відповідне розпорядження про початок опалювального сезону підписала міський голова Ольга Попенко 25 жовтня. Уже до кінця дня більша частина населення міста змогла відчути тепло від батарей.

(з нагоди 125-річчя Прилуцького краєзнавчого
музею ім. В. І. Маслова та 200-річчя Г.П. Ґалаґана)

Як відомо, Григорій Павлович Ґалаґан був великим шанувальником мистецтва та добре розумів його значення для розвитку особистості й культури в цілому, вважаючи його особливою цінністю, де живе краса людської душі.
З 30 жовтня по 15 грудня 2019 р. у виставковій залі Прилуцького краєзнавчого музею експонується унікальна виставка графіки з Ґалаґанівської колекції. На виставці можна переглянути гравюри «Лоджії і станци Рафаеля» у виконанні видатних граверів 18 століття, зокрема Джовані Вольпато (1733 – 1802), Рафаеля Моргена (1758 – 1833), Луїджі (Алоїзія) Фабрі (1778 – 1835). Гравюри серії були створені за малюнками Стефано Тофанеллі (1752 – 1812), Бернардіно Ноккі (1741 – 1812) та Джузеппе Кадеса (1750 – 1799), та гравіровані репродукції за творами митців епохи відродження Рафаеля Санті, Леонардо да Вінчі, Андреа дель Сарто, П’єтро Перуджино, художників 17 століття – Гвідо Рені, Нікола Пуссена, неперевершених художників Італії – П’єтро Беттеліні, Фаустіно та П’єтро Андерлоні; Франції – Самуеля Джезі Жан Бейна, Франсуа Фостера.

У кожному районі нашого міста можна зустріти не одного чотирилапого безхатченка, який спить на купі листя чи на зупинці громадського транспорту. Зазвичай можна побачити й цілу зграю тварин, які бігають дитячими майданчиками або поблизу магазинів, де іноді їх підгодовують. З цього приводу містяни постійно нарікають на керуючу владу. А поки це нагальне питання залишається невирішеним, з’являються жорсткі методи розправи з чотирилапими.
Тож що має змінитися та хто повинен дбати про таких тварин? Чи мають безпритульні пси право на життя? Що ж робити з тваринами, які нікому не належать? «Град» вирішив поцікавитись у пересічних жителів міста.
Валерій: «Особисто мені чужі чотирилапі не дошкуляють. Я обрав для себе нейтральний варіант відношення до них. Зараз вулицями стільки собак бігає, що відразу й не зрозуміло, безпритульні вони чи ні. А спробуй зачепи, то всі одразу в закон тицяють».
Катерина: «Часто вулиці міста нагадують сміттєзвалища. Адже, коли баки переповнені, то сміття кидають поруч. Не дивно, що недоїдки приваблюють голодних тварин, але таки страшно проходити повз. Кожен раз іду, як останній».
Володимир: «Часто бачу в Інтернет-мережі дописи: «загубився..», «прибилося до магазину…», «може хто шукає…». То може пси, які пробігають вулицями не такі вже й безпритульні, а просто вчасно не знайдені?»
Ірина: «Голодні чотирилапі ходять-тиняються вулицями, зазирають жалібно в очі, надіючись на якусь поживу. Доцільно було б владі згадати про свої обіцянки не тільки під час виборів. Кожен раз щось «вирішують», а результату немає».
Василь: «Безпритульні пси – це провина виключно їхніх господарів. Люди, навіщо брати, якщо не можете надати їм належних умов утримання?»
Станіслав: «Навряд чи в найближчому майбутньому хтось схоче справді зробити що-небудь корисне. Усім просто байдуже, «моя хата з краю». Не чіпляються – хай собі бігають. А те, що від голоду помирають у жахливих муках, то це щось типу природного відбору. Уже потім дивуємося, чому ж із нами так іноді влада чинить, кине пару сотень на хліб і живіть собі».

Дуже приємно, що в наш нелегкий час, існують люди, які завжди готові прийти на допомогу іншим. Роблять це безкорисливо, доброзичливо та від щирого серця.
Педагогічний колектив, адміністрація, батьки та вихованці дошкільного навчального закладу №25 висловлюють щиру подяку депутату Прилуцької міської ради Артему Миколайовичу РОЖКУ за чудовий подарунок, який ми отримали.
За його підтримки та допомоги в групу «Малятко», де виховуються дітки з вадами зору, завезено рулон лінолеуму. Насправді, це радість як для дорослих, так і для малюків, адже вже скоро зникнуть дірки, за які постійно зачіпалися дитячі ноженята. Стане зручно гратися в різноманітні ігри, розважатися та просто спілкуватися в дружньому дитячому колі.
Дякуємо Вам за подарунок! Ваша підтримка – свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем дошкільників і розуміння непересічної важливості дошкільного виховання, як першої сходинки освіти майбутніх громадян.