Шановні прилучани!

21 листопада ми разом із усією країною відзначаємо День Гідності та Свободи, який увібрав у себе доленосні події новітньої історії України 2004 та 2013 років – Помаранчевої революції та Революції Гідності.
День Гідності та Свободи – це беззаперечний доказ відродження української нації, нашої держави, підтвердження того, що події на Майдані змінили наш народ, об’єднали нас в єдиній, соборній і незалежній Україні.
Ми не маємо морального права забути подвиги учасників Революції Гідності, учасників АТО, які відстоюють інтереси народу України в нелегкі часи сьогодення. Низько вклоняємося Героям Небесної Сотні, усім, хто віддав своє життя за право жити у вільній і незалежній державі, адже їх подвиг є неоціненним для нашої країни.

Шановні працівники радіо,
телебачення та зв’язку!

Прийміть найщиріші вітання  з вашим професійним святом!
Від вашої щоденної кропіткої праці залежить, наскільки проінформованим і свідомим буде наше суспільство.
Завдяки вам ми щоденно дізнаємося про події у світі, що допомагає відчути причетність до процесів сучасності, відкривати широкі можливості для контактів і спілкування.
Ми живемо в період прогресивного розвитку інформаційних технологій , і саме ви – безпосередні учасники та творці інформаційного процесу – збираєте, опрацьовуєте, поширюєте інформацію.
Дякуємо вам за об’єктивність, оперативність і ґрунтовність інформації, за сумлінну та наполегливу працю.
Бажаємо вам невпинного професійного росту, невичерпної енергії, побільше творчих ідей, цікавих тем, натхнення, здоров’я, гарного настрою та задоволення від роботи.
Нехай ваша праця приносить радість і процвітання, а також розвиток галузі зв’язку нашої країни.
Нехай усі ваші сміливі плани будуть реалізовані.

З повагою міський голова Ольга ПОПЕНКО

Сьогодні кожен українець, який включив радіоприймач або телевізор, приєднався до мережі Інтернет, отримав факс або відповів на телефонний дзвінок – долучається до привітань із нагоди професійного свята працівників, які щодня створюють можливість спілкування та скорочують відстань між містами та людьми, чия благородна праця забезпечує одне з основних прав громадян – право на свободу слова.
До 1994 року професійне свято працівників телебачення та радіомовлення святкували 7 травня. Цю дату було встановлено ще 1945 року, під час святкування 50-ї річниці винайдення радіо Олександром Поповим. Цієї традиції дотримувалися також і після здобуття Україною незалежності.
Але вже 1994 року Укртелерадіокомпанія запропонувала керівництву держави встановити 16 листопада як професійне свято для теле-, радіопрацівників. Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Перші слова з гучномовців прозвучали о 19:00. «Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!» – із цього радіоповідомлення почалася історія радіо в Україні.
Довгий час дротове радіо було чи не єдиним засобом передачі найточнішої та найсвіжішої інформації населенню. Навіть квартири в будинках без наявності стаціонарної радіоточки не здавалися. А після розпаду СРСР головне радіоуправління незалежної України отримало назву Державна телерадіокомпанія України, яка трохи пізніше була розділена на Національну телекомпанію та Національну радіокомпанію.
На частотах 1-ї програми всесоюзного радіо зазвучало УР-1, на частоті «Маяка» з’явилося УР-2 («Промінь»), ще однією українською радіопрограмою стало УР-3 («Культура»). Пізніше почали з’являтися радіостанції місцевого разка в різних населених пунктах. Не стали виключенням і Прилуки.

Шановні працівники культури!

Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята – Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва!
Це свято тих, хто за покликом серця присвятив себе, своє дозвілля мистецтву, для кого творчість, духовність і національні традиції стали головними життєвими орієнтирами.
Прилуки віддавна закріпили за собою славу міста мистецьких конкурсів і фестивалів, збираючи на своїй землі представників багатьох регіонів України та інших держав. Прилучани заслужено пишаються провідними художніми колективами й митцями, які уславлюють рідну землю.

Що кажуть прилучани

У ніч із 31 жовтня на 1 листопада в багатьох країнах світу відзначили День усіх святих або ж Хеллоуїн. У США, наприклад, це – одне з найулюбленіших та найбільш яскравих свят. А от українці досі дискутують: святкувати Хеллоуін чи не святкувати? Хтось пов’язує його ні з чим іншим, як днем для самовираження. Хтось же вбачає у святкуванні негативне релігійне підґрунтя. І якщо у великих містах влаштовують гучні гуляння з ексцентричними костюмами, то в маленьких містах, як от у Прилуках, це свято практично не відзначають. Де-не-де заклади харчування прикрашають екстер’єр Джеком-гарбузом чи кульками-привидами. Тож у Facebook ми вирішили провести невеличке опитування серед жителів нашого міста: «Варто чи не варто святкувати Хеллоуїн?»
Сергій Швець:
– Думаю, що не варто... Узагалі-то, я за будь-який «кіпі». Але Хеллоуін – це свято, дух і зміст якого зовсім неправильно інтерпретують у нас. Та й наш клімат не надто підходить для проведення свята вночі на початку листопада.
Ірина Мінченко:
– Моє ставлення вкрай негативне. Чортів і в щоденному житті вистачає, тому з цього робити свято не має сенсу. Краще думати про приємне, позитивне та корисне. В Україні достатньо свят для веселощів та обдаровування дітей.
Марина Богдан:
– Я не святкую. Але й проти свята нічого не маю. Кожен вирішує сам.
Тетяна Пономаренко:
– А я «За». Це ще один привід креативно перевдягтися.
Володимир Коробчанський:
– Не бачу причини засуджувати. Маскарад і тільки. Без будь-якого ідейного підґрунтя. Особливо дітям дуже подобається, нехай розважаються.
Інна Шалунова:
– Це не наше свято. Воно прийшло із Заходу і не подобається мені тим, що його так активно нав’язують. А ще дуже не подобається, як усі себе розмальовують під мерців та відьом. Це бридко… Я особисто дуже забобонно ставлюся до того, щоб малювати на собі рани чи розірваний рот… Це відразливо.
Надія Ганчук:
– Насправді я мало що знаю про історію цього свята, але чому б його не святкувати? Це цікава традиція. Для мене Хеллоуїн – це день, коли можна сходити на вечірку в якомусь цікавому образі, костюмі. Це день, коли всі перевдягаються в улюбленого героя з фільму чи книги. Це день розваг із друзями. І в те, що це день усього нечистого, я не вірю. Я не дивлюся на це свято з точки зору віри. Для мене це просто розвага.
А що думаєте ви?

Мар’яна Гибенко

Щорічно перша неділя листопада запрошує нас згадати про людей найблагороднішої професії – працівників соціальної сфери.
Цей день – чудова нагода висловити вдячність тим, хто обрав таку нелегку, але потрібну сферу діяльності, як соціальний захист.
Питання соціального захисту населення є одними з найважливіших та найактуальніших, особливо враховуючи зміни, які відбуваються в державі.
Щоденно наші працівники, на яких покладено функції реалізації соціальної політики держави на місцях, нараховують і призначають субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, пільги, виплати сім’ям із дітьми, багатодітним родинам, матерям-одиначкам, ветеранам війни, інвалідам, переймаються влаштуванням до лікарень і державних інтернатних закладів одиноких непрацездатних громадян, безхатченків тощо. До нашого управління громадяни звертаються за консультаціями, допомогою та підтримкою. Робота у сфері соціального захисту потребує професіоналізму, досконалого знання законодавчої бази, що постійно змінюється, уважності, сумлінного виконання обов’язків, а ще витримки та терпіння вислухати кожного й допомогти в складній ситуації.

Минулими вихідними наше місто знову заполонили народні мелодії та радісний гамір Воздвиженського ярмарку. 29-30 вересня прилучани зустріли вже XVІІ Воздвиженський ярмарок, який, безперечно, є одним із найвизначніших свят Прилуцької територіальної громади, що показує яскраву самобутність Прилуччини, полонить духовними традиціями й винятковим колоритом. Щороку на ярмарку широко представлені вироби майстрів декоративно-прикладного мистецтва, промислові та продовольчі товари, продукція рослинництва, тваринництва та бджолярства.
Урочистому відкриттю ярмарку передувала зустріч-запрошення «Прилуки вітають гостей дорогих», що розгорнулася на перехресті вулиць Київської, Юрія Коптєва та Незалежності. Далі почесні гості свята рушили до головної локації ярмарку – на Центральну площу міста.
Офіційна делегація урочисто відкрила ярмарок для відвідувачів й умільців-продавців із різних куточків України.

Усі звикли до того, що День міста прилучани відзначали 18 вересня – в день визволення Прилук від нацистських окупантів. Але вже не один рік поспіль тривають такі собі суперечки стосовно того, щоб розділити ці два дні. Існує думка, щоб у якомусь розумінні повернутися до історичних витоків, дійсно пов’язаних із містом, і таким чином відійти від подій Другої світової війни. Через це вкотре піднялося дане питання.